7 вересня у Києві відбулася міжнародна конференція «25 років IFAP: людина та інформація у світі глобальних викликів і можливостей», присвячена 25-річчю Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).
В умовах повномасштабної війни питання свободи слова, доступу до достовірної інформації та інформаційної стійкості набули для України особливого значення. Російська агресія має не лише воєнний, а й потужний інформаційний вимір, тому здатність суспільства розпізнавати маніпуляції, протидіяти дезінформації, зберігати інформаційну та документальну спадщину, а також захищати журналістів і працівників медіа безпосередньо пов’язана з національною безпекою.
Учасники конференції обговорили глобальні тенденції розвитку інформаційного суспільства та виклики, з якими Україна стикається в умовах війни: російську дезінформацію і пропаганду, переслідування журналістів на тимчасово окупованих територіях, цифрові загрози, збереження документальної спадщини, розвиток медіа- та інформаційної грамотності, а також нові виклики, пов’язані зі стрімким розвитком штучного інтелекту.
Однією з центральних тем стала свобода слова в умовах війни та інформаційного протистояння. У дискусії взяла участь народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова парламентської Тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа Євгенія Кравчук.
Вона зауважила, що росія системно використовує інформацію як інструмент ведення війни, а злочини проти українських журналістів і медійників не обмежуються посяганнями на їхнє життя та фізичну безпеку.
Йдеться, зокрема, про викрадення, незаконне позбавлення волі, погрози, політично мотивоване переслідування, сфабриковані судові вироки, тиск, перешкоджання професійній діяльності та примушування журналістів залишати професію. Особливо гостро ця проблема проявляється на тимчасово окупованих територіях України, де представників медіа переслідують за професійну діяльність, а громадянські журналісти продовжують документувати події та злочини окупаційних сил, попри значні ризики.
За даними, наведеними Євгенією Кравчук під час конференції, щодо українських медіа вже зафіксовано понад тисячу злочинів.
Окрему увагу вона звернула на відповідальність російських пропагандистів, які свідомо створюють викривлену інформаційну картину, виправдовують агресію та поширюють наративи держави-агресора.
Євгенія Кравчук наголосила на необхідності системно доносити до міжнародної спільноти інформацію про злочини Росії проти журналістів та медіа, зокрема на майданчиках ЮНЕСКО, IFAP та інших міжнародних організацій.
Ця робота продовжується і на парламентському рівні. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа, збирає та систематизує відповідну інформацію. Серед подальших планів — виїзне засідання ТСК в Одесі, окреме тематичне засідання щодо журналістів, які перебувають у російському полоні, а також підготовка звіту, доступного для міжнародної аудиторії різними мовами.
«Боротьба за інформацію — це сьогодні також боротьба за правду, свободу і право України на власний голос», — підсумувала Євгенія Кравчук.
Програма конференції охопила широке коло питань, пов’язаних із гарантуванням свободи слова та потребами національної безпеки, захистом журналістів, протидією дезінформації, а також новими можливостями й ризиками, що виникають унаслідок розвитку цифрових технологій.
Окрему увагу було приділено збереженню документальної спадщини в цифрову епоху. Для держав, які переживають війну та масштабні руйнування, це питання набуває особливого значення. Цифровізація створює нові можливості для збереження та поширення документів, але водночас потребує належного захисту даних і забезпечення їхньої довготривалої доступності.
Учасники також обговорили доступ до публічної інформації та відкритих даних, захист персональних даних, необхідність належного співвідношення публічних і приватних інтересів, а також розвиток багатомовного цифрового середовища.
Під час дискусії заступниця керівника Центру протидії дезінформації Аліна Алєксєєва вказала на особливе значення медіаграмотності в умовах війни та інформаційного протистояння. Уміння розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела та критично оцінювати інформацію є важливими як для демократичного розвитку суспільства, так і для його інформаційної стійкості.
Штучний інтелект змінює не лише способи отримання інформації, а й механізми її створення та поширення. Тому питання інформаційної стійкості дедалі більше стосується не лише журналістів, державних інституцій чи профільних фахівців, а суспільства загалом.
Відкриваючи конференцію, заступниця Міністра закордонних справ України, голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Мар’яна Беца зазначила, що боротьба України триває не лише на полі бою, а й в інформаційному та цифровому просторі. Серед ключових викликів — протидія російській дезінформації, пропаганді, маніпулятивним технологіям та спробам викривлення історичної пам’яті.
Україна є членом Міжурядової ради Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» у 2023–2027 роках. Це дає можливість представляти український досвід та брати активну участь у формуванні міжнародного порядку денного з питань доступу до інформації, інформаційної грамотності, цифрової трансформації та збереження документальної спадщини.
У березні 2024 року в Україні було створено Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP). До його складу увійшли представники державних інституцій, медіаексперти, юристи та представники громадськості, зокрема Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Одним із завдань Національного комітету є посилення українського експертного представництва та просування українського порядку денного в межах Програми IFAP.
Участь України в роботі IFAP дає можливість не лише інформувати міжнародну спільноту про наслідки російської агресії, а й долучатися до формування спільних підходів до сучасних інформаційних загроз — від дезінформації та переслідування журналістів до викликів цифрової епохи й штучного інтелекту.
В умовах війни інформація є не лише ресурсом. Вона є важливою складовою суспільної стійкості, збереження пам’яті, захисту правди та здатності України відстоювати власний голос у міжнародному інформаційному просторі.