21 вересня на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики народні депутати розглянули стан реалізації профільними міністерствами положень законів України та постанов Верховної Ради України. Значну увагу приділили бюджетному плануванню на 2027 рік. Представники центральних органів виконавчої влади та культурних інституцій поінформували Комітет про потреби та пріоритети фінансування гуманітарної і соціальної сфер.
У центрі уваги були не лише обсяги передбаченого фінансування, а й конкретні механізми реалізації державної політики — від оплати праці працівників культури та підтримки книговидання і книгорозповсюдження до збереження культурної спадщини, розвитку кінематографії, грантової підтримки та посилення міжнародної культурної присутності України.
У ході обговорення народні депутати зосередилися на практичних кроках для вирішення порушених питань. За підсумками розгляду питань Комітет визначив подальші кроки та сформував відповідні рекомендації для Уряду і профільних міністерств.
Першочергово розглянули питання виконання законів України та реалізації законодавства у сферах захисту прав дітей, книговидання, книгорозповсюдження, а також оплати праці працівників галузі культури. Народні депутати висловили занепокоєння через те, що Комітет не отримує для ознайомлення проєкти підзаконних актів, які розробляються на виконання ухвалених Парламентом законів.
Заступник голови Комітету Павло Сушко підкреслив важливість зміни підходів до комунікації між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України. Він зауважив, що без системного обміну інформацією та прозорого діалогу між гілками влади неможливо забезпечити дієвий і результативний парламентський контроль за практичною реалізацією ухвалених законодавчих актів.
Окремий блок обговорення стосувався виконання законодавства у сферах книговидання та книгорозповсюдження.
У цьому контексті члени Комітету звернули увагу на необхідність забезпечення повного виконання положень Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» та приведення відповідних урядових рішень у відповідність до норм чинного законодавства. Йдеться, зокрема, про практичну реалізацію програми субсидіювання книгарень.
З метою вирішення цього питання Комітет уже спрямував відповідні звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства культури України. У документах акцентовано на пріоритетності доопрацювання проєкту урядової постанови для повноцінного запуску передбаченого законом механізму державної підтримки.
Під час розгляду цього питання член Комітету Володимир В’ятрович звернув увагу на принциповий юридичний аспект: будь-який підзаконний акт є виключно інструментом виконання законодавства, тому урядові рішення мають чітко відповідати нормам ухваленого парламентом закону й за жодних умов не можуть звужувати, змінювати чи обмежувати дію його концептуальних положень.
Голова Комітету Микита Потураєв запропонував спрямувати звернення до Прем’єр-міністра України, Міністерства культури України та Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України із пропозицією налагодити регулярне інформування Комітету та забезпечити спільне опрацювання відповідних документів.
Після обговорення звернень до Уряду та міністерств Комітет перейшов до основного бюджетного блоку засідання.
Представники центральних органів виконавчої влади та державних установ представили передбачені у проєкті Державного бюджету на 2027 рік видатки, проблемні питання та додаткові потреби.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький поінформував Комітет про програму фінансування підтримки книгарень, що міститься у проєкті бюджету.
За його словами, у 2026 році на пілотну програму було передбачено до 10 млн грн, тоді як у 2027 році на її повноцінну реалізацію закладено близько 272,3 млн грн.
Однією з найгостріших тем засідання стало питання оплати праці працівників культури.
Голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький звернув увагу на критичний стан оплати праці працівників національних бібліотек, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
За словами депутата, наразі посадовий оклад бібліотекаря у ЛННБ імені В. Стефаника становить лише 5400 грн, тоді як для низки інших бібліотек законодавством передбачено застосування підвищувальних коефіцієнтів.
У зв’язку з цим народний депутат закликав Уряд забезпечити єдиний, справедливий підхід до фінансового забезпечення та оплати праці всіх працівників бібліотечної сфери.
Перша заступниця Голови Комітету Ірина Констанкевич поінформувала, що під час обговорення вона не отримала від Міністерства фінансів України чітких роз’яснень щодо механізму та джерел фінансування анонсованого 70-відсоткового підвищення зарплат працівникам культури. Вона звернула увагу на важливість прозорого розподілу цих коштів.
Зі свого боку представники Міністерства культури України підтвердили, що зростання оплати праці є ключовим пріоритетом бюджетного запиту на 2027 рік, проте зауважили, що реалізація цієї ініціативи потребуватиме співфінансування і з місцевих бюджетів.
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін представив основні параметри бюджету Міністерства на 2027 рік. За його словами, видатки загального фонду становлять близько 535 млрд грн.
На підтримку сімей і дітей передбачено близько 73 млрд грн.
Зокрема, 7,3 млрд грн планується спрямувати на допомогу при народженні дитини, 1,4 млрд грн — на програму «Пакунок малюка», близько 900 млн грн — на підтримку одиноких матерів, 5,1 млрд грн — на допомогу багатодітним сім’ям.
Окремо передбачено кошти на підтримку сімей із дітьми до одного року та усиновлення, сімей, у яких є особи з інвалідністю, а також розвиток сімейних форм виховання дітей.
На сімейні форми виховання передбачено 7,8 млрд грн, на опіку та піклування — 4 млрд грн. На пілотний проєкт «Сімейна домівка» — 200 млн грн.
Також у проєкті бюджету на 2027 рік передбачено 1,7 млрд грн на оздоровлення та відпочинок дітей і 833 млн грн на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.
Окремо в межах бюджетного процесу члени Комітету розглянули фінансові перспективи Державної служби України у справах дітей. Голова Держдіти Валентина Зозуля повідомила, що за бюджетною програмою керівництва та управління у сфері усиновлень та захисту прав дітей у проєкті бюджету на 2027 рік передбачено видатки в сумі 153 154 000 грн із загального фонду. Порівняно з бюджетом на 2026 рік (106 501 000 грн), фінансування збільшено на понад 46 мільйонів гривень.
За її словами, левову частку ресурсу — понад 93% — становлять видатки на оплату праці з нарахуваннями (117 млн грн та 25 млн грн відповідно). Решта суми (понад 9 млн грн) буде спрямована на операційну діяльність служби: 5 млн грн — на адміністративні послуги, програмне забезпечення та зв'язок, понад 1 млн грн — на енергоносії та комунальні послуги, а близько 230 тис. грн — на матеріально-канцелярське приладдя та захист інформації.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький представив бюджетні пріоритети галузі на 2027 рік, окресливши основні напрями, за якими передбачається збільшення державного фінансування.
Серед ключових пріоритетів він назвав підтримку культурних програм, зокрема книговидання, та підвищення заробітних плат працівників сфери культури. За його словами, саме захищені видатки на оплату праці мають стати одним із важливих напрямів збільшення фінансування та створити додаткові можливості для залучення позабюджетних ресурсів.
Окрему увагу приділено капітальним видаткам та публічним інвестиціям у сфері культури. Для забезпечення прозорості їх планування Міністерство переходить на систему DREAM та середньострокове планування. Стратегічна інвестиційна рада вже затвердила дві бюджетні програми Мінкультури — на консервацію об’єктів культурної спадщини обсягом 28 млн грн та створення безпечного середовища для збереження культурних цінностей — фондосховищ — на 97 млн грн.
Оскільки відповідні рішення Стратегічна інвестиційна рада ухвалила вже після формування проєкту державного бюджету, ці видатки наразі не відображені в його першій редакції. Міністерство очікує, що вони будуть враховані під час підготовки документа до другого читання. Крім того, на розгляд подано пропозицію щодо програми реставрації об’єктів культурної спадщини на 400 млн грн, яка має забезпечити продовження відповідних робіт.
Говорячи про інструменти підтримки культурного сектору, він повідомив, що фінансування Українського культурного фонду не скорочується, а збільшується на 14,5 млн грн — на 3,5%. УКФ і надалі має працювати як окремий інструмент державної підтримки культурних проєктів.
Окремо він представив інформацію про роботу Українського фонду культурної спадщини, зареєстрованого в Бельгії. Партнери задекларували зобов’язання на 4,5 млн євро, однак фактично на рахунках фонду наразі перебуває менша сума, тому триває робота над її реальним залученням. Наразі формується секретаріат, відповідальний за фандрейзинг, та проводиться робота з наглядовою радою. Фонд уже надав перші термінові гранти обсягом до 30 тисяч євро на ліквідацію наслідків російських обстрілів і проведення консерваційних робіт у Мистецькому арсеналі, Українському домі та Національному музеї «Чорнобиль».
Також планується включення 28 млн грн на консервацію об’єктів культурної спадщини та 97 млн грн на створення фондосховищ.
Крім того, Міністерство працює над включенням до бюджету програми реставрації об’єктів культурної спадщини в обсязі 400 млн грн.
Вагомий блок бюджетної підтримки стосується книговидання та книжкової інфраструктури. На підтримку книговидання передбачено 190 млн грн, ще 272,3 млн грн — на субсидії книгарням. Очікується, що механізм субсидування повноцінно запрацює вже з 1 січня 2027 року. Крім того, 100 млн грн планується спрямувати на закупівлю книжок для бібліотек.
Збільшення видатків передбачене і на проведення загальнодержавних культурних заходів — на 8 млн грн. Це, зокрема, дасть змогу підготувати заходи до 150-річчя від дня народження Миколи Леонтовича, реалізувати сезон культури Україна–Німеччина та провести засідання Українсько-Британської інституції культури. Також планується збільшення видатків на державні реєстри та інші загальнонаціональні культурні проєкти.
Окремий напрям — державна підтримка кінематографії. Фінансування Державного агентства України з питань кіно планується збільшити утричі — до 219 млн грн. Кошти мають бути спрямовані, зокрема, на виконання фінансових зобов’язань за договорами, укладеними в попередні роки.
Передбачено також збільшення видатків на стипендії учням мистецьких закладів освіти та харчування дітей у відповідних закладах. Окремим напрямом є фінансування Державного агентства розвитку туризму; при цьому Міністерство очікує на можливість його збільшення під час підготовки бюджету до другого читання.
Важливим питанням залишається фінансування бібліотек, які не належать до сфери управління Міністерства культури. Міністерство працює над удосконаленням нормативного регулювання їхньої діяльності, однак можливості безпосередньо передбачати для таких установ кошти у власному бюджетному запиті обмежені, оскільки вони перебувають в управлінні інших органів.
Ще одним пріоритетом є підвищення заробітних плат працівників культури. Міністерство планує відстежувати, щоб відповідні видатки були передбачені також у місцевих бюджетах. За словами Івана Вербицького, саме підвищення оплати праці має стати одним із ключових результатів збільшення фінансування культури у 2027 році.
Таким чином, бюджетні пропозиції Міністерства культури на наступний рік охоплюють як безпосередню підтримку культурних і книжкових проєктів, так і довгострокові інвестиції у збереження культурної спадщини, розвиток інфраструктури, людський потенціал та залучення додаткових ресурсів до галузі.
Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль порушив питання відсутності належного фінансування розвитку установи.
За його словами, вже третій рік поспіль Національна рада фактично не має видатків на розвиток, що обмежує можливості оновлення технічної та інфраструктурної бази.
Окремо він звернув увагу на проблему функціонування реєстру, який потребує фінансового забезпечення, а також на доцільність вирішення питання укриття для працівників та відвідувачів.
Представники Українського культурного фонду повідомили, що у проєкті бюджету на 2027 рік фінансування Фонду збільшується на 14,5 млн грн.
Водночас основна частина цього збільшення — близько 97 відсотків — спрямовується на фонд оплати праці.
Додаткового фінансування грантових програм у запропонованому бюджеті не передбачено.
Наразі фінансування грантових програм становить близько 338,1 млн грн. У 2026 році УКФ підтримує 283 проєкти.
Для розширення підтримки культурних ініціатив Фонд запропонував додатково передбачити 168 млн грн. Це, за розрахунками УКФ, дало б змогу підтримати ще близько 126 проєктів, зокрема релокованих і прифронтових культурних медіа, регіональних фестивалів, інклюзивних театральних проєктів, сучасних музеїв та ініціатив зі збереження живої спадщини.
Голова Українського інституту книги Олександра Коваль звернула увагу на накопичення заборгованості за зобов’язаннями у сфері книговидання, зокрема за міжнародними проєктами — участю України у міжнародних книжкових ярмарках та договорами на видання перекладів української літератури за кордоном. За її словами, перенесення відповідних виплат на наступний рік може ускладнити участь України у міжнародних книжкових заходах та реалізацію проєктів із просування української літератури за кордоном.
Окремо було порушено питання підтримки українських видавців та поліграфічної галузі. Олександра Коваль акцентувала увагу на важливості своєчасних виплат видавцям за вже підтримані проєкти, оскільки видавничий ринок стикається зі зниженням продажів, тоді як видавці мають зобов’язання перед авторами та друкарнями.
Водночас вона звернула увагу на розподіл бюджетних видатків у сфері книговидання на 2027 рік. Зокрема, із передбачених 272 млн грн значна частина спрямовується на субсидії книгарням, тоді як на поповнення бібліотечних фондів у першому читанні передбачено 100 млн грн. На її думку, важливо також забезпечити належну підтримку видання книжок українських авторів.
Олександра Коваль також порушила питання фінансування Українського інституту книги. Вона поінформувала про те, що програма підтримки українських авторів у 2027 році залишається на рівні 25 млн грн, а також звернула увагу на кадрове забезпечення Інституту, оплату праці працівників та роботу експертів, які здійснюють оцінювання заявок. Серед пропозицій — збільшення штатної чисельності та фонду оплати праці Українського інституту книги, а також забезпечення належної оплати роботи експертів.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська поінформувала про додаткові потреби Секретаріату Уповноваженого для повноцінного виконання його повноважень у 2027 році.
За її словами, у проєкті бюджету передбачено збільшення штатної чисельності на 25 посад та відповідні видатки на оплату праці. Водночас для запланованої роботи десяти представництв Уповноваженого в регіонах наразі не передбачено коштів на комунальні послуги та інтернет-зв’язок. Крім того, Секретаріат потребує коштів на придбання програмного забезпечення.
Також вона звернула увагу, що через зростання вартості комунальних послуг уже виникла потреба додатково передбачити близько 135 тис. грн. Загальна мінімальна додаткова потреба Секретаріату, за її словами, становить близько 2 млн грн. Також залишається актуальним питання забезпечення представників Уповноваженого транспортом для роботи в регіонах.
Окремо вона звернула увагу на реалізацію державної цільової програми розвитку державної мови та поцікавилася, які видатки передбачаються на її виконання у 2027 році. Уповноважена закликала Міністерство культури та, за потреби, Міністерство фінансів надати інформацію щодо стану опрацювання цього питання.
Голова Українського національного інституту пам’яті Олександр Алфьоров звернув увагу на проблему недостатнього фінансування комунальних послуг. За його словами, передбачені видатки не відповідають фактичному зростанню витрат, оскільки відповідні показники тривалий час не переглядалися. Представник Українського інституту національної пам’яті повідомив, що розрахунки додаткових потреб, зокрема на комунальні послуги, будуть передані до Комітету.
Перший заступник Голови Державного агентства України з питань кіно Марина Текуцька поінформувала, що у 2026 році Агентство скоротило обсяг зобов’язань за програмами підтримки виробництва фільмів майже на 300 млн грн.
За її словами, серед ключових пріоритетів на наступний рік залишаються завершення виробництва фільмів, їхня міжнародна промоція, підтримка Довженко-Центру та кіностудії імені Олександра Довженка, а також збереження, реставрація та популяризація української кінематографічної спадщини.
У цьому контексті Держкіно окреслило низку додаткових бюджетних потреб. Зокрема, 20 млн грн планується спрямувати на заходи до 100-річчя української анімації та підготовку до відзначення у 2028 році 100-річчя кіностудії імені Олександра Довженка.
Окрему увагу приділено міжнародній промоції українського кіно. Держкіно просить додатково передбачити 98 млн грн на цей напрям, оскільки у 2027 році, за словами Марини Текуцької, можливостей для перерозподілу коштів, які вдалося використати цьогоріч, уже не буде.
Серед інших пропозицій — 10 млн грн на підтримку молодих кінематографістів, студентських робіт та навчальних заходів у сфері кінематографії, 2 млн грн на заходи Національної спілки кінематографістів України, 10 млн грн на збереження, відновлення та реставрацію кінематографічної спадщини, а також додаткові 2,5 млн грн для Довженко-Центру.
Важливою складовою бюджетних потреб залишається і виконання вже взятих державою зобов’язань. Зокрема, йдеться про 19-й конкурсний відбір Держкіно та десять копродукційних проєктів, за якими рішення Ради з державної підтримки діятимуть і наступного року. Їх реалізація, за словами Марини Текуцької, має значення для розвитку міжнародної співпраці та збереження довіри європейських партнерів до України у сфері спільного кіновиробництва.
Окремо вона звернула увагу на фінансове забезпечення апарату Держкіно. Набуття Агентством спеціального статусу дає можливість підвищити посадові оклади працівників, однак передбачених у проєкті бюджету коштів недостатньо для забезпечення преміювання. У зв’язку з цим Держкіно просить додатково передбачити 5,7 млн грн на оплату праці працівників апарату.
Говорячи про результати роботи, Марина Текуцька зазначила, що до кінця 2026 року Держкіно планує завершити виробництво 30 фільмів та підтримати 35 заходів із популяризації кіно. Україна також представлена на ключових міжнародних кінофестивалях, продовжується підтримка Довженко-Центру та кіностудії імені Олександра Довженка, розвивається міжнародна співпраця та відновлюється взаємодія з національними кінофестивалями.
На завершення вона поінформувала про кадрові та організаційні виклики. Наразі в Держкіно працюють 44 працівники, частина з яких одночасно забезпечує кілька напрямів роботи. Серед проблем, що потребують вирішення, — неналежні умови в офісі, зокрема відсутність повноцінного опалення, а також додаткові безпекові ризики, пов’язані з його розташуванням.
Директор Українського інституту при Міністерстві закордонних справ України Володимир Шейко поінформував про діяльність установи з популяризації української культури за кордоном та формування позитивного міжнародного іміджу України засобами культури й академічної співпраці.
За його словами, цьогорічний бюджет Українського інституту становить 94,8 млн грн, тоді як загальна потреба на 2027 рік визначена на рівні 356 млн грн. Із цієї суми 271 млн грн передбачається на проєктну діяльність у понад 20 країнах світу. Водночас у проєкті державного бюджету додатково передбачено 30 млн грн на проєктну діяльність та 6,2 млн грн на збільшення видатків на оплату праці.
Серед пріоритетних напрямів на наступний рік Володимир Шейко назвав проведення сезону культури Україна–Німеччина, який планується розпочати у листопаді 2027 року, а також участь України у Венеційській архітектурній бієнале. За його словами, реалізація українського павільйону потребує близько 20–30 млн грн.
Окрему увагу він звернув на розвиток глобальної коаліції українських студій, співзаснованої Українським інститутом. Нині до неї долучилися понад 100 університетів світу. Йдеться, зокрема, про розвиток україністики, створення нових академічних програм, підтримку наукової мобільності та проведення міжнародних конференцій. За словами Володимира Шейка, відсутність фінансування цього напряму створює ризики для подальшого розвитку мережі.
Серед пріоритетів також залишається розвиток культурної дипломатії в країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Український інститут працює над цим напрямом у координації з дипломатичною службою та мережею українських посольств. На наступний рік заплановано понад 30 проєктів у цих регіонах.
Крім того, Український інститут планує розвивати програму студійних візитів до України для іноземних представників культурної сфери, журналістів, медійників, культурних менеджерів та кураторів. Такі візити мають сприяти встановленню нових партнерств і подальшій реалізації спільних проєктів.
Загалом у робочому плані Українського інституту на 2027 рік — понад 180 довгострокових програм і проєктів у більш ніж 20 країнах світу. Також він звернув увагу, що частина цих проєктів у попередні роки реалізовувалася за донорські кошти, однак можливості залучення міжнародної підтримки поступово скорочуються.
Окремо директор Українського інституту звернув увагу на можливість співпраці з Міністерством культури у межах програми «Тисяча весна» — зокрема щодо міжнародного представлення та промоції контенту, створеного в межах цієї програми.
Підсумовуючи, Володимир Шейко підкреслив важливість врахування потреб Українського інституту під час доопрацювання проєкту державного бюджету на 2027 рік, наголосивши, що належне фінансування міжнародних культурних проєктів є важливою передумовою для подальшої культурної дипломатії України.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський поінформував Комітет про додаткові функції та бюджетні потреби Служби, зумовлені, зокрема, умовами воєнного стану. Він повідомив, що ДЕСС виконує низку завдань, які не були передбачені її початковими повноваженнями, зокрема у сфері капеланської служби, бронювання священнослужителів, а також підтримки адвокаційної та гуманітарної діяльності релігійних організацій.
Окрему увагу Віктор Єленський звернув на нові міжвідомчі функції Служби. Йдеться, зокрема, про міжурядові комісії із забезпечення прав національних меншин, роботу яких раніше координувало Міністерство закордонних справ України. Нині ДЕСС забезпечує діяльність українсько-німецької, українсько-словацької, українсько-румунської та українсько-угорської комісій, що потребує відповідного фінансового забезпечення.
Крім того, Служба отримала повноваження у сфері державної політики щодо мов національних меншин, зокрема мов, які перебувають під загрозою зникнення. Також до ДЕСС перейшла стратегія щодо кримськотатарської мови, яку раніше забезпечувало Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України. За словами Віктора Єленського, реалізація цих напрямів також потребує додаткового ресурсного забезпечення.
Серед конкретних бюджетних потреб він назвав фінансування судового збору. Наразі ДЕСС бере участь у 29 судових справах, пов’язаних із реалізацією законодавства у сфері діяльності релігійних організацій. Попри звільнення Служби від сплати судового збору під час подання позовів, додаткові витрати виникають у процесі оскарження відповідних судових рішень та підготовки апеляцій.
Також ДЕСС потребує додаткового фінансування для забезпечення роботи міжурядових комісій із забезпечення прав національних меншин і підтримки АСКОДу, який використовується Службою, але потребує належного фінансового забезпечення.
Загалом Державна служба з етнополітики та свободи совісті просить передбачити додатково 2,1 млн грн для покриття зазначених потреб.
Голова Державного агентства України з питань мистецтва та мистецької освіти Ольга Россошанська поінформувала Комітет про бюджетні потреби Агентства на 2027 рік. Вона доповіла, що передбачене проєктом державного бюджету збільшення видатків є незначним і фактично спрямоване на покриття захищених та обов’язкових витрат. Водночас додаткова потреба Агентства, визначена та обґрунтована під час формування бюджетного запиту, становить 4,9 млн грн.
Окрему увагу посадовиця звернула на фінансування комунальних послуг. За її словами, на сьогодні на ці видатки передбачено близько 181 тис. грн, тоді як додаткова потреба становить 165 тис. грн. Зокрема, передбачене фінансування теплопостачання покриває менше половини фактичної потреби, а видатки на електроенергію також забезпечені не в повному обсязі. Забезпечення цих витрат є ключовою умовою стабільної та безпечної роботи Агентства.
Серед пріоритетних потреб Ольга Россошанська також виокремила виконання нормативних вимог у сфері технічного та кіберзахисту інформації, підтримку електронного документообігу та програмного забезпечення для кадрового й бухгалтерського обліку. На жаль, відповідні видатки не забезпечувалися протягом кількох років, хоча ці системи є базовими для повноцінного функціонування державного органу.
Ще одним напрямом, який потребує фінансування, є забезпечення функціонування цифрових реєстрів та створення API для автоматизованого обміну даними. На ці потреби було заявлено близько 85 тис. грн.
Загалом, на її думку, додаткові видатки мають забезпечити належне виконання Агентством своїх функцій, безпечну роботу інформаційних систем та повноцінне функціонування інституції.
Голова Державного агентства розвитку туризму України Наталія Табака поінформувала Комітет про основні бюджетні потреби ДАРТ на 2027 рік та пропозиції, які Агентство просить врахувати під час підготовки поправок до проєкту державного бюджету.
За її словами, за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку туризму» на 2027 рік передбачено 28 млн грн за потреби у 53,19 млн грн. Зокрема, додаткове фінансування для модернізації Єдиного туристичного реєстру — 15 млн грн, кіберзахисту — 5,5 млн грн. Таким чином, понад 20,5 млн грн із заявленої додаткової потреби спрямовуються на цифрову інфраструктуру та її захист.
Вона звернула увагу, що Єдиний туристичний реєстр був розроблений у 2021 році, однак потребує технологічного оновлення та доопрацювання. Йдеться також про цифровізацію даних і забезпечення прозорої взаємодії з учасниками туристичного ринку. Серед інших потреб — фінансування праці 36 працівників відповідно до затвердженого штатного розпису та обов’язкових виплат, а також додаткові видатки на комунальні послуги, оренду, меблі й оновлення комп’ютерної техніки.
Загальна додаткова потреба за цією програмою становить 24,574 млн грн. Водночас Агентство просить обов’язково зафіксувати окремою бюджетною пропозицією 15 млн грн на цифровізацію, що дасть можливість надалі залучати фінансування також через Міністерство цифрової трансформації або інші джерела.
Другою бюджетною пропозицією є фінансування заходів зі сталого розвитку туризму в Україні — 29,16 млн грн. Наталія Табака поінформувала, що у 2026 році ДАРТ спільно з партнерами та донорами вже залучило понад 10 млн грн на відповідні заходи, зокрема виставкову діяльність в Україні та за кордоном і національну програму «Подорож до себе».
Серед напрямів, які Агентство пропонує передбачити у 2027 році, — формування та просування маршрутів історичної пам’яті національних спільнот України — 8 млн грн; створення цифрового контенту та модернізація платформи «Місця пам’яті» — 5 млн грн; реалізація національної програми «Подорож до себе. Шляхи відновлення» — 10 млн грн; початок створення державного кадастру природних територій курортів України — 600 тис. грн; міжнародне представництво України та популяризація українського туризму у світі — у межах запропонованого фінансування програми.
Окремо голова ДАРТ звернула увагу на значення міжнародної туристичної присутності України. За її словами, участь у міжнародних туристичних майданчиках дає можливість представляти українську позицію та доносити правдиву інформацію про Україну. Вона також повідомила, що важливою складовою програми «Подорож до себе» є підтримка відновлення українців, зокрема ветеранів і військовослужбовців, через подорожі, оздоровлення, знайомство з природною, культурною та історичною спадщиною України.
Перший заступник директора Книжкової палати України Анатолій Мороховський доповів, що Книжкова палата України є державним архівом друку, а серед її актуальних проблем залишаються цифровізація, оновлення фондів та вирішення інженерних і побутових питань. Водночас додаткове фінансування дасть можливість вирішити першочергові проблеми, зокрема повністю відновити систему теплопостачання.
Окремо Анатолій Мороховський відзначив збільшення видатків на оплату праці, що, за його словами, дозволить зберегти колектив Книжкової палати. Така підтримка є важливою для збереження та стабільної роботи установи, а решту проблем планується вирішувати надалі.
Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко поінформував Комітет про три основні питання, які потребують врахування під час доопрацювання проєкту Державного бюджету на 2027 рік.
Перше — відсутність у проєкті бюджету нової бюджетної програми на реалізацію державної політики у сфері стратегічних комунікацій та забезпечення заходів з інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Орієнтовна потреба за цією програмою становить 36 млн грн. Олег Наливайко зауважив, що після передачі Держкомтелерадіо відповідних повноважень від Міністерства культури бюджетні призначення, штатний розпис та фінансове забезпечення залишилися у Міністерстві культури. Створення окремої бюджетної програми, за його словами, дозволить забезпечити належне фінансування цього напряму та запустити роботу Центру стратегічних комунікацій, який наразі не має бюджетного фінансування.
Друге питання стосувалося створення окремої бюджетної програми або фонду підтримки релокованих видань та прифронтової друкованої преси. Він зазначив, що Держкомтелерадіо працює над цим питанням спільно зі Спілкою журналістів, медіаспільнотою та партнерами. Чинна бюджетна програма 8050, за його словами, не може повністю забезпечити таку підтримку, оскільки передбачає фінансування лише визначених категорій друкованих видань та конкретних витрат на поліграфію і папір.
Третє питання стосується облаштування укриття у приміщенні, де розміщуються Держкомтелерадіо, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та відповідний підрозділ Міністерства культури. За словами Олега Наливайка, орієнтовна потреба на створення укриття становить 170 тис. грн. Воно має забезпечити безпеку працівників зазначених установ та їхніх відвідувачів.
Під час дискусії народні депутати підкреслили, що бюджет — це не лише сукупність цифр, а інструмент визначення пріоритетів державної політики.
Також депутати звернули увагу на доцільність чіткого визначення пріоритетів гуманітарної політики на 2027 рік — зокрема, у питаннях збереження культурної спадщини, розвитку культурних інституцій, міжнародного представлення України та інших ключових напрямів.
Окремо порушили питання програми «Тисяча весна» та її співвідношення з фінансуванням інших культурних інституцій. За підсумками обговорення запропоновано провести окрему зустріч за участю Міністерства культури та відповідних установ, щоб детально визначити пріоритети й підходи до фінансування програми.
Підсумовуючи засідання, голова Комітету Микита Потураєв закликав представників центральних органів виконавчої влади та культурних установ чітко визначити найбільш нагальні потреби, які потребують парламентської підтримки під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2027 рік до другого читання.