8 вересня 2026 року російська федерація здійснила чергову масовану атаку на Україну. У Києві внаслідок атаки російського ударного БпЛА було пошкоджено будівлю, де розташовані редакції телеканалів «Ми — Україна» та «Ми — Україна+». 

Удар було завдано в момент, коли журналісти та інші працівники медіа перебували на робочих місцях і забезпечували мовлення. Внаслідок атаки постраждали шестеро працівників. Значних руйнувань зазнали ньюзрум та робочі приміщення телеканалів. 

Ця атака є черговим проявом системних атак російської федерації на українські медіа та медійну інфраструктуру, що створюють безпосередню загрозу життю і здоров’ю журналістів та інших працівників медіа.

За даними Інституту масової інформації, станом на 24 серпня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 971 злочин росії проти журналістів і медіа в Україні, а кількість випадків пошкодження або руйнування редакційних офісів сягнула 105. Станом на 7 вересня 2026 року внаслідок російської агресії проти України загинули 137 медійників.

Окремим проявом системного переслідування представників українських медіа є їх незаконне утримання російською федерацією. За даними Інституту масової інформації, станом на 17 серпня 2026 року в російському полоні перебували щонайменше 27 цивільних українських медійників, а також один журналіст, який долучився до Сил оборони України.

Серед незаконно ув’язнених — журналістка з Мелітополя Ірина Левченко, яку у вересні 2026 року окупаційний суд засудив до 15 років позбавлення волі за обвинуваченням у «шпигунстві»; журналіст-фрілансер і громадський активіст Сергій Цигіпа, засуджений окупаційним судом до 13 років позбавлення волі; кримська громадянська журналістка Ірина Данилович та інші українські медійники, яких російська федерація переслідує та незаконно утримує на тимчасово окупованих територіях України і на території російської федерації.

Трагічною є й ціна, яку українська медійна спільнота платить унаслідок російської агресії. Серед загиблих — журналісти та оператори, які виконували професійні обов’язки, цивільні медійники, життя яких забрали російські обстріли, а також представники медіа, які стали до лав Сил оборони України.

Серед журналістів і медійників, життя яких забрала російська агресія, — фотожурналіст Максим Левін, оператор Євген Сакун, журналістка Укрінформу Тетяна Кулик, журналістка телеканалу Freedom Альона Грамова та оператор цього телеканалу Євген Кармазін. Значна кількість українських медійників після початку повномасштабного вторгнення стала на захист України у складі Сил оборони. Серед загиблих захисників — журналісти, оператори, редактори та інші представники медійної сфери, зокрема Євгеній Соловей, Вікторія Боброва та Руслан Рудукан.

Ці факти свідчать про системний і комплексний характер російських атак на українські медіа — від знищення та пошкодження редакцій, об’єктів медійної інфраструктури та інфраструктури мовлення до переслідування і незаконного позбавлення волі журналістів, а також створення безпосередньої загрози їхньому життю та здоров’ю. Такі дії завдають шкоди українському інформаційному простору, перешкоджають професійній діяльності журналістів та становлять загрозу реалізації права громадян на доступ до інформації.

Водночас українські журналісти, редактори, оператори, технічні фахівці та інші працівники медіа продовжують виконувати свою роботу навіть в умовах постійної небезпеки. Стійкість українських медіа є важливою складовою інформаційної безпеки та демократичної стійкості держави.

Свобода та плюралізм медіа, безпека журналістів і право громадян на доступ до інформації є невід’ємними складовими демократичного суспільства та фундаментальними європейськими цінностями.

У зв’язку з цим наголошуємо на необхідності посилення інституційної, технічної та фінансової підтримки українських медіа, зокрема для відновлення пошкодженої інфраструктури, забезпечення безпеки працівників та безперебійності мовлення.

Усі факти атак російської федерації на журналістів, редакції та об’єкти медійної інфраструктури мають бути належним чином задокументовані та розслідувані з метою притягнення винних до відповідальності відповідно до норм національного та міжнародного права.

Закликаємо міжнародну спільноту, інституції Європейського Союзу, Раду Європи, міжнародні журналістські та правозахисні організації, а також партнерів України рішуче засудити системні атаки російської федерації на українські медіа та посилити підтримку українських журналістів і редакцій.

Фото: ДСНС Києва