Ця осінь відкрила новий етап у захисті вітчизняного інформаційного простору: 2 вересня у Києві відбулася щорічна адвокаційна конференція «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни».

Масштабні зміни в медіапросторі під час війни не відбуваються самі по собі — за кожним кроком євроінтеграції та захисту свободи слова стоїть об’єднання державних інституцій, громадського сектору та міжнародних інститутів. Саме така співпраця зробила конференцію «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», яка за змістом і масштабом фактично стала майданчиком для широкої професійної дискусії.

Ключовими ініціаторами форуму виступили Суспільне Мовлення — як взірець незалежного та стійкого медіа, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) — як провідний аналітичний та правозахисний центр країни, а також Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який інтегрує такі експертні напрацювання у положення законопроєктів.

Безпековий та правовий захист українських медійників під час війни отримав підтримку від міжнародних партнерів — Офісу Ради Європи в Україні та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

У конференції взяли участь близько 160 учасників: народних депутатів України, журналістів, представників медіа, правозахисників, міжнародних спостерігачів та медіаекспертів. Метою зустрічі було обговорення стратегій виживання в умовах подвійної загрози — гібридної та воєнної агресії Росії, а також впровадження європейських стандартів в український медіапростір.

Однією з ключових тем конференції стала імплементація положень Європейського акта про свободу медіа (EMFA).

У межах євроінтеграційного процесу Україна працює над імплементацією положень EMFA та подальшим наближенням національного законодавства до права ЄС. Однак, як наголосила Заступниця голови профільного Комітету Євгенія Кравчук, робити це доводиться в екстремальних обставинах — під щоденною загрозою російських атак, руйнування редакцій та фізичної небезпеки для медійників.

Важливим напрямом парламентської роботи залишається вдосконалення законодавства у сфері медіа. Зокрема, Верховна Рада України має розглянути у другому читанні над проєктом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа» (реєстр. № 12111), спрямований на удосконалення окремих положень медійного законодавства, зокрема процедур регулювання та гарантій незалежності медіарегулятора.

Ініціатива має на меті модернізувати чинне регулювання, оптимізувати процедури реєстрації, зміцнити незалежність медіарегулятора та забезпечити повну відповідність українського правового поля європейським стандартам.

Організація такого масштабного процесу потребує системного підходу. Саме тому, відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики від 26 січня 2026 року, було створено робочу групу  робоча група з питань імплементації у законодавство України положень Європейського акту зі свободи медіа з напрацювання законодавчих ініціатив. Задля ретельної підготовки та детального опрацювання змін у її структурі уже запрацювали п’ять спеціалізованих робочих підгруп, кожна з яких відповідає за окремий тематичний напрям гармонізації вітчизняного законодавства:

Захист журналістів у судових провадженнях: Людмила Опришко, Оксана Романюк

Гарантії функціонування суспільних медіа та регулятора: Ігор Розкладай, Олександр Бурмагін

Прозорість державної реклами: Ганна Красноступ, Руслан Шевчук

Регуляторні новели та взаємодія з платформами: В’ячеслав Мієнко, Катерина Мяснікова

Регуляторні повноваження у сфері медіа: Олександр Бурмагін, Тетяна Смирнова

Загальну координацію цієї масштабної аналітичної роботи здійснюють Максим Дворовий та Віта Володовська. Незабаром  робочі групи представлять фінальний текст напрацювань, після чого відбудеться їх громадська та внутрішня презентація.

За результатами консолідованої взаємодії органів державної влади та представників експертного й громадського середовищ сформульовано спільну позицію про те, що забезпечення інституційної та фінансової стабільності медіа в період воєнного стану не створює ризиків для їхньої редакційної та інституційної незалежності. Навпаки, економічна спроможність є фундаментальною передумовою збереження об’єктивності та дотримання професійних стандартів. Реалізація грантових проєктів, упровадження прозорих інструментів державного стимулювання та залучення міжнародної технічної допомоги визначені пріоритетними механізмами, що спрямовані на збереження життєздатності вітчизняного інформаційного простору та захист українського голосу на міжнародній арені.

Критично важливим елементом цієї стійкої системи є Суспільне Мовлення, яке в часи найважчих випробувань стало для українців важливим джерелом інформаційної безпеки.

На цьому особливу увагу закцентувала заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг, яка високо оцінила фундаментальну роль мовника у забезпеченні суспільства надійною та різноманітною інформацією. Водночас європейські партнери одностайні в тому, що справжня незалежність інституції критично потребує стабільного та належного фінансування, яке захистить його від політичних кон’юнктур та забезпечить фінансову стійкість у довгостроковій перспективі.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко у своєму виступі акцентував увагу на важливій ролі Суспільного мовлення у протидії російській пропаганді, забезпеченні громадян достовірною інформацією та зміцненні інформаційної стійкості суспільства. Особливо суттєвою він назвав роботу регіональних команд Суспільного, адже саме в регіонах значна частина людей отримує інформацію з ненадійних або анонімних джерел. Парламентар також звернув увагу на необхідність адаптації українського медійного законодавства до нових європейських правил та збереження належного фінансування Суспільного, попри воєнні виклики.

За оцінкою Олександра Корнієнка, базовим пріоритетом для країни залишається безпека. Поки журналісти працюють під обстрілами, а медіаінфраструктура перебуває під прицілом російських атак, безпековий фактор визначає все. З огляду на це він закликав міжнародних партнерів посилити підтримку України засобами ППО, оскільки без належного захисту неба неможливо повною мірою гарантувати громадянам право на достовірну інформацію. Парламентар також висловив вдячність команді Суспільного за їхню щоденну працю, а Комітету та народним депутатам України — за законодавчий захист медіасфери, підтримку журналістів та системну протидію дезінформації. У підсумку він відзначив, що шлях до євроінтеграції вимагає значної законодавчої роботи, проте ключовим орієнтиром ухвалених рішень завжди буде право українців на правду та незалежне Суспільне мовлення. 

Паралельно із безпековими викликами, не менш важливим вектором розвитку медіасфери є її внутрішня прозорість. На цій фундаментальній проблемі акцентували Голова Комітету Микита Потураєв та голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький. Вони переконані, сучасному ринку життєво необхідна прозора та ефективна система вимірювання медіаспоживання. Вони вважають, що без чіткого оцифрованого розуміння того, як саме аудиторія взаємодіє з контентом на різних платформах — від класичного телебачення до динамічних цифрових мереж — неможливо рухатися вперед. Адже саме глибокий аналіз поведінки глядача та читача є тим міцним фундаментом, на якому має вибудовуватися грамотна, далекоглядна та дієва державна інформаційна політика, здатна ефективно протистояти сучасним викликам.

Окремий, важливий тематичний блок дискусій на форумі був присвячений основоположним питанням інформаційної безпеки та розвитку новітніх технологій. Учасники одностайно констатували: сучасне медіаполе перетворилося на повноцінний театр воєнних дій, де інструменти штучного інтелекту та ворожі маніпуляції змагаються за розум мільйонів людей.

Експерти та учасники детально зупинилися на таких ключових викликах сьогодення:

Штучний інтелект у редакціях: між прогресом та етикою

Стрімка експансія штучного інтелекту (ШІ) у повсякденну роботу редакцій відкриває колосальні можливості, але водночас несе й серйозні ризики для репутації медіа. Делегати форуму наголосили, що інтеграція ШІ в журналістику потребує негайного запровадження чітких, прозорих і жорстких правил. Головними критеріями безпечного використання новітніх інструментів мають стати обов'язкове маркування контенту, створеного чи згенерованого за допомогою ШІ, безкомпромісне дотримання авторських прав та неухильне збереження класичних етичних норм журналістики. ШІ має бути помічником, а не безконтрольним замінником людської праці, який здатен несвідомо поширювати викривлені факти.

Битва з дезінформацією: масштабні атаки на євроінтеграцію

Аналіз масштабів російської пропаганди вразив учасників конкретними цифрами. Під час конференції було наведено дані, відповідно до яких за останні півтора в глобальному просторі було виявлено та поширено майже 250 тисяч неправдивих публікацій про Україну. Російська машина дезінформації функціонує послідовно, вкладаючи значні ресурси та залучаючи певних осіб для масового виробництва неправдивої інформації (фейків).

За зауваженням посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, фокус ворожої дезінформації навмисно спрямований на тему євроінтеграції України, оскільки цей процес є набагато глибшим, ніж просто зміна законодавства. Левова частина цих вкидів цілеспрямовано працює на дискредитацію європейського курсу нашої держави, штучне розхитування суспільних настроїв та підрив довіри західних партнерів, що вимагає від України та громадського сектору скоординованої наступальної стратегії у відповідь.

Особливу увагу правозахисників привернула нова небезпечна тенденція у діях ворога — створення маніпулятивного контенту, орієнтованого на неповнолітніх. Російські пропагандистські наративи сьогодні майстерно маскуються під виглядом абсолютно безневинних, яскравих розважальних матеріалів, блогів, мемів чи геймерських відео. Ця прихована загроза спрямована на найбільш вразливу аудиторію — дітей і підлітків, у яких через розважальний формат намагаються сформувати викривлене сприйняття реальності, непомітно нав’язуючи їм ворожі наративи та поступово формуючи у них викривлене сприйняття реальності.

Український медіапростір має не просто виживати, а й грати за сучасними світовими правилами. Саме тому окрему увагу на форумі приділили адаптації та впровадженню вимог фундаментальних європейських документів — Акта про цифрові послуги (DSA) та Акта про цифрові ринки (DMA). Ці правила мають впорядкувати взаємодію з глобальними технологічними платформами та соціальними мережами.

Поруч із цим, критично важливим для внутрішньої стійкості було визнано створення надійних юридичних механізмів захисту журналістів, розслідувачів та громадських активістів від інструменталізації права для переслідувань — так званих SLAPP-позовів (безпідставних судових позовів, які олігархи чи корумповані чиновники використовують як інструмент фінансового та психологічного тиску).

Учасники та експерти заходу одностайно зійшлися на думці, що навіть найдосконаліші європейські закони, передові медійні реформи та найсучасніші технологічні інструменти залишаться лише текстом на папері, якщо за ними не стоятиме жива й дієва екосистема. Україні гостро потрібні сильні незалежні інституції, фінансово стійкі й захищені редакції та, головне — сміливі журналісти.

Адже саме вони — українські медійники, які щодня ризикують життям на передовій та в тилу — продовжують виконувати свій професійний обов’язок у надскладних умовах війни. У цьому контексті повна інтеграція в європейський простір та остаточна перемога у гібридній війні проти російської дезінформації можливі лише тоді, коли захист вільного, чесного, об’єктивного та підтриманого ресурсно українського слова стане безумовним пріоритетом і для держави, і для громадянського суспільства.

Підсумовуючи дискусії форуму, можна виокремити один ключовий висновок: у сучасних реаліях «право на правду» перетворилося на засадничу умову виживання, наріжний чинник національної безпеки та головну запоруку збереження суверенної державної системи України.

У конференції взяли участь народні депутати України, представники державних інституцій, міжнародних організацій, медіа та експертного середовища. Під час пленарної частини та кулуарних обговорень учасники говорили про виклики для медіа, нові європейські регуляції та необхідність посилення права громадян на достовірну інформацію.

Із вітальними словами до учасників звернулися посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, спеціальний представник Головування ОБСЄ — координатор проєктів в Україні Петр Мареш, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрій Дронюк, заступниця Міністра культури України Наталія Мовшович, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк та голова Наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа. 

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики представляли його очільник Микита Потураєв, заступниця голови та голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук, голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький, а також члени Комітету Володимир В'ятрович і Дмитро Слинько. 

Фото: Володимир Чеппель, Валерія Мезенцева