Комітет Верховної Ради України

— Світлана Остапа від Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України;

— Оксана Романюк, представниця Інституту масової інформації;

— Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовника;

— Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України.

На початку заходу модератор дискусії Тарас Петрів зазначив, що «значною мірою реформа Суспільного мовлення є певним камертоном суспільних змін в країні взагалі», та поінформував, що діалог міститиме декілька частин.

Основне питання для обговорення: «Чи можна назвати реформу Суспільного незворотною? Яка роль "НСТУ" у медійному ландшафті зараз? І якою вона має бути в майбутньому?»

«З приводу запитання, чи є реформа завершеною, — однозначно ні. Стільки зусиль з боку багатьох людей було в неї вкладено, що вона, звичайно, має бути завершеною, й тому вона, звичайно, є незворотною. Відмотати, перекреслити — буде неправильно, нелогічно, — прокоментувала Євгенія Кравчук. — Мені здається, що роль Суспільного зараз зростає ще більше у зв’язку з загальним дискурсом про деолігархізацію». Політикиня підкреслила, що мовник, який має абсолютно незалежну редакційну політику від різних промислових груп, який представляє і дбає про інтереси основного стейкхолдера  — українського народу — і глядача, однозначно потребує більше уваги і можливостей для реалізації.

Цьогоріч  фінансування  Суспільного було збережено в тому обсязі, в якому по суті відповідає законодавству.

Проєкт бюджету на наступний рік в розрізі своїх предметів відання Комітет гуманітарної та інформаційної політики буде розглядати 29 вересня. Заступниця голови Комітету запросила доєднуватися до цього процесу.

Пані Євгенія зауважила, що позитивні зміни діяльності мовника добре помітно в розвитку радіо та digital, і особливо важливою роль Суспільного є в контексті інформаційної безпеки держави.

Додаткові інструменти для мовника має надати законопроєкт № 2576, який може бути розглянутий в сесійній залі вже у жовтні. Документом визначено можливість легально замовляти контент у незалежних продакшенів, і фактично Суспільне, згідно з законопроєктом, може до певної міри стати аналогом того ж УКФ для виробників аудіовізуального продукту.

Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький прокоментував, що, на його думку, назвати цю реформу незворотною складно. «І залежить це, на жаль, не від тих людей, які керують Суспільним, і не від Наглядової ради, а від політичної ситуації в суспільстві. Ми бачимо ситуацію в певних східноєвропейських країнах, з яких ми завжди брали приклад. Ми бачимо, що ті мовники, які там завжди були незалежними, суспільними, зараз, можна сказати, одержавлені»,  — мовив народний депутат. Крім того, Микола Княжицький акцентував, що зроблено справді досить багато, — зокрема й тому, що суспільне мовлення не залежне від влади. «Мені, звичайно, хотілося б, щоб це було так само і з погляду бюджету, хоча закон це так і визначає. Вистачить цих грошей чи ні — це хороше питання. Тут багато що залежить від новообраного керівництва Суспільного мовника, від Наглядової ради, і від тих задач, які ви собі ставите, і наскільки ці задачі відповідають тому, що ставить перед собою суспільство і політичні класи. З моєї точки зору, абсолютно виправданим було б, все ж таки, боротися за те, щоб суспільний мовник став одним з лідерів мовлення в Україні»,  — розповів голова підкомітету.

Переглянути трансляцію можна у записі.