Комітет більшістю голосів підтримав кандидатуру Тетяни Бережної на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України - Міністра культури України. У засіданні взяли участь народні депутати України, а також серед присутніх були Тимчасово виконуюча обов'язки Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, Заступник Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська та Голова Наглядової ради АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" Світлана Остапа.

Підтримка народними
депутатами кандидатури Тетяни Бережної на посаду Віце-прем’єр-міністра має
виняткове значення в умовах повномасштабної війни. Це обумовлено тим, що
гуманітарна сфера, національна ідентичність та розвиток людського капіталу є
ключовими чинниками стійкості українського суспільства.
Члени Комітету у своїх
виступах звернули увагу на важливості продовження зміцнення державної
гуманітарної політики. Особливу увагу вони приділили підтримці таких сфер, як
культура, освіта, кінематографія, книговидання, медіа й креативні індустрії, оскільки ці напрями є важливою частиною національної безпеки України.
Окрему увагу приділили
новій програмі «1000 годин українського контенту», ініційованій Президентом
України В. Зеленським, на реалізацію якої планується спрямувати 4 млрд. грн.
із державного бюджету. Відповідне рішення вже підтримане урядом, а реалізація
програми запланована на 2026 рік.
Мета ініціативи —
створення якісного українського культурного продукту, який розповідатиме світу
правду про Україну, її історію, культуру, сучасність і боротьбу за свободу.
Йдеться про виробництво фільмів, серіалів, документалістики, музики, книг,
освітніх і мистецьких проєктів, що утверджуватимуть українську ідентичність та
посилюватимуть інформаційну присутність України у світі.
Цю програму представили
Заступниця голови Офісу Президента Олена Ковальська та Т.в.о. Міністра культури
та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна.

За словами посадовців, команда Міністерства зацікавлена в якомога швидшому оголошенні концепції програми та початку прийнятті заявок. Це має сприяти максимальній прозорості й чіткому розумінню умов конкурсу для учасників ринку.
«Ми прагнемо оприлюднити
концепцію програми ще до кінця цього року і відкрити прийняття заявок до
початку нового року. Пріоритет — забезпечити прозорість і зрозумілість процесу
для всіх учасників», — зазначила Т. Бережна.
Заступник голови Комітету
Павло Сушко висловив кілька послідовних технічних і процедурних застережень щодо
реалізації програми «1000 годин українського контенту», які
стосувалися практичної організації конкурсного відбору, календарного
планування, забезпечення діяльності інституцій та запобігання ризикам неосвоєння
коштів у визначені терміни.

Зокрема:
уточнив, на який саме
період розрахована програма — чи мають бути вироблені тисяча годин контенту
протягом 2026 року, чи вона матиме поетапний, багаторічний характер;
озвучив питання про
адміністративне фінансування Державного агентства України з питань кіно,
зазначивши, що в проєкті Державного бюджету на 2026 рік передбачено лише 128
млн. грн., чого недостатньо навіть для поточної діяльності інституції, не кажучи
про організацію масштабної програми;
поставив питання щодо
точних строків оголошення конкурсу (пітчингу), наголосивши, що потенційним
учасникам ринку потрібен достатній час для підготовки заявок;
звернув увагу на
необхідність чіткої поетапності пітчингів — можливо, проведення кількох
конкурсних відборів на рік (весна–осінь і рівномірно завантажити виробничі
потужності індустрії;
запропонував розглянути
варіант розподілу пітчингів за етапами виробництва — девелопмент, продакшн,
постпродакшн — для підвищення ефективності та контрольованості цих процесів;
окремо наголосив на
ризиках невикористання або неефективного використання бюджетних коштів у
випадку затримки процедур, навівши приклад із попереднім розподілом 200 млн. грн.
мистецьких конкурсів, і запитав про механізми запобігання подібним ситуаціям у
новій програмі.
У відповідь Тетяна
Бережна зазначила, що конкурсна концепція та порядок подання заявок будуть
оприлюднені до кінця 2025 року. Вона поінформувала, що конкурс передбачатиме
кілька напрямів фінансування — для документального, ігрового та анімаційного
контенту. У межах кожного напряму планується проведення пітчингів проєктів на
різних етапах виробництва — від девелопменту до постпродакшену. Подання
проєктів буде можливе на будь-якому з цих етапів, включно з повним виробничим
циклом. Крім того, кошти програми матимуть перехідний статус, що дозволить
забезпечити безперервність реалізації проєктів у 2026–2027 роках.
«Наше завдання —
допомогти. Ми всі підтримуємо цю програму, але важливо розуміти, як саме вона
буде реалізована, які є ризики та як їх мінімізувати», — підкреслив народний
депутат Павло Сушко.

Продовжуючи засідання,
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук зосередилася на ключових питаннях
подальшого функціонування стратегічних комунікацій, інформаційної політики та
євроінтеграції в умовах реорганізації урядових структур.
Зокрема, йшлося про те,
що у новій назві Міністерства культури відсутня згадка про стратегічні
комунікації, які раніше були складовою гуманітарного блоку. Вона звернула увагу
на необхідності визначення, який саме центральний орган виконавчої влади
відповідатиме за цей напрям.
Обговорювалося також
питання майбутньої ролі Держкомтелерадіо, яке може стати ключовою установою для
реалізації стратегічних комунікацій у разі його перепідпорядкування від
міністерства безпосередньо Кабінету Міністрів України.
Також народні депутати
наголосили на важливості збереження у компетенції Міністерства гуманітарного
профілю питань євроінтеграції, зокрема взаємодії з Європейською комісією у
межах десятого розділу переговорів, що стосується медіа, безпеки журналістів,
свободи слова та розвитку плюралістичного медійного середовища в післявоєнний
період.
Микола Княжицький
закликав також на необхідності терміново переглянути обсяги фінансування сфери
національної пам’яті та академічних бібліотек. Для прикладу парламентарій
акцентував увагу учасників засідання на недостатньому фінансуванні
ексгумаційних робіт і досліджень, пов’язаних із вшануванням пам’яті загиблих,
зокрема на території польського Юречкова. Вирішення цієї проблеми є важливим
кроком для розвитку українсько-польських взаємин.
У відповідь Тетяна
Бережна зазначила, що усвідомлює значення цього питання та продовжить його
опрацювання спільно з фахівцями Українського інституту національної пам’яті.
Крім того, народний
депутат порушив питання належного фінансування академічних бібліотек —
Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника та
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Він наголосив, що
через хронічне недофінансування ці установи втрачають кваліфікованих
працівників, адже рівень оплати праці бібліотекарів часто нижчий, ніж у
фахівців менших міських бібліотек.

Голова Комітету Микита
Потураєв у своєму завершальному слові наголосив на необхідності обов’язкового
залучення членів Комітету до процесу реалізації державної програми «1000 годин
українського контенту», а також інших проєктів у сферах гуманітарної та
інформаційної політики.

Він рекомендував
забезпечити активну участь народних депутатів у підготовці рішень та плануванні
заходів, пов’язаних із впровадженням зазначеної програми та інших ініціатив,
зокрема шляхом залучення членів Комітету до робочих груп, консультацій та
представленні проміжних підсумків.
Відео засідання Комітету: https://www.youtube.com/watch?v=pT9gJxnzf_M