30 жовтня 2025 року розпочалося спільне засідання комітетів Верховної Ради України та Європейського парламенту за участю віце-президента Європейського парламенту, члена Комітету з питань культури і освіти Естебана Гонсалеса Понса. До обговорення також долучилися члени Комітету Сунчана Главак, Ніколас Папандреу, Сандро Руотоло (онлайн) та члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. До роботи засідання приєдналися Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Іван Вербицький і представниця ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі, також участь у спільній дискусії взяли представники Львівської міської ради.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Іван Вербицький представив ініціативу зі створення Українського фонду культурної спадщини, який покликаний якнайшвидше розпочати свою діяльність. Повноцінне функціонування Фонду відбудеться тоді, коли завершиться його організаційне становлення.
Український фонд культурної спадщини стане мультидонорською платформою, спрямованою на захист і відновлення культурної спадщини, а також на розвиток української культури в умовах війни та пов'язаних із нею руйнувань. Одним із головних завдань Фонду буде прискорення реставрації пам’яток культури в Україні із залученням міжнародних ресурсів і фахівців. Для прозорого фінансування Фонд працюватиме за бельгійським законодавством, щоб ефективно залучати кошти для підтримки культурного сектору країни. Це стане принципово новим механізмом, який відрізнятиметься від існуючих платформ, зокрема таких, як UNITED24. Урядовець висловив сподівання, що такий інструмент збереже довіру серед міжнародних партнерів, які ще мають певні сумніви щодо деяких процедур або практик. Станом на цей час від початку повномасштабного вторгнення російської федерації постраждали 1599 об’єктів культурної спадщини. Микита Потураєв у своєму виступі звернув увагу міжнародних колег, а також Голову представництва ЮНЕСКО в України К'яри Децці Бардескі на міжнародної підтримки у процесі консервації, а також відновлення пам’яток. Він наголосив, що ініціатива, представлена Міністерством, є дієвим кроком для забезпечення збереження культурних цінностей, а європейські партнери засвідчили в ефективності цього механізму.
Микола Княжицький та Володимир В’ятрович звернули увагу щодо питання підпорядкованості культурних установ. Микола Княжицький у своєму виступі акцентував свою увагу на створенні чіткої політики збереження культурних об’єктів. Він закликав розробити загальноукраїнську політику збереження культурних об’єктів, включаючи ті, які адміністративно належать до інших міністерств. Також він сфокусував увагу учасників засіданні на музеях, що розташовані на окупованих територіях.
Спільне засідання продовжило свою роботу з активним обговоренням актуальної теми впливу соціальних мереж на підліткову аудиторію, акцентуючи увагу на необхідності розробки та впровадження дієвих механізмів регулювання цього віртуального середовища. Учасники заходу підкреслили, що, попри величезний потенціал соціальних мереж у сфері освіти, комунікації й самоорганізації, вони водночас несуть суттєві ризики. Зокрема, такі платформи нерідко стають основним джерелом дезінформації, активно сприяють поширенню мови ворожнечі та мають непередбачуваний негативний вплив на психологічний стан молодого покоління. Особлива увага приділялася питанню неконтрольованого інформаційного потоку, характерного для соціальних медіа, який може не тільки спотворювати уявлення підлітків про реальність, але й посилювати тривожність, провокувати агресивну поведінку, знижувати рівень самооцінки та навіть формувати залежність від отримання схвалення та підтвердження у віртуальному просторі. Учасники дискусії також зосередилися на необхідності активного розвитку медіаграмотності серед молоді як ефективного інструменту протидії цим викликам. Говорилося про нагальну потребу створення більш безпечного та захищеного онлайн-простору для дітей і підлітків, який би мінімізував їхній контакт із потенційно шкідливим контентом.
Окремо було порушено питання важливості спільної роботи між державними установами, освітніми закладами та громадськими організаціями, які можуть об’єднати зусилля для того, щоб запобігти проникненню небажаної інформації у молодіжне середовище і сформувати здорову цифрову культуру.
Народні депутати підкреслили, що тема регулювання соціальних мереж нині виходить далеко за межі національного контексту — це виклик, із яким стикаються всі демократичні країни. За його словами, європейські держави вже мали приклади втручання у виборчі процеси через соціальні платформи, зокрема TikTok, що демонструє вразливість цифрового простору навіть у розвинених демократіях.
Комітет з питань культури і освіти Європейського парламенту та Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одностайно підтримують необхідність консолідації зусиль для боротьби з інформаційними маніпуляціями та вироблення єдиних стандартів безпеки у сфері цифрових комунікацій.
Водночас у Європі продовжуються активні обговорення щодо формування узгодженого підходу до протидії маніпуляціям інформацією та напрацювання загальних принципів забезпечення кібербезпеки в комунікаційному просторі.
Учасники засідання наголосили на обговоренні і виробленні чіткого плану дій для протидії деструктивному використанню соціальних мереж, зокрема під час виборів. Варто також продовжити постійний діалог між урядами, парламентами, експертами у сфері кібербезпеки, діяльності медіа, представниками соціальних платформ.
