21 квітня відбулася чергова робоча нарада при підкомітеті з питань національної та культурної пам’яті під головуванням Першої заступниці голови Комітету – голови підкомітету Ірини Констанкевич. У нараді взяли участь народні депутати України – члени підкомітету Микита Потураєв, Микола Княжицький, Євгенія Кравчук, Володимир В’ятрович, Софія Федина, а також долучилися Заступник Міністра культури України Іван Вербицький, народний депутат України Роман Лозинський та Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
У межах робочої зустрічі, присвяченої формуванню підходів до відзначення визначних історичних дат, було обговорено комплекс організаційних і змістових питань, пов’язаних із підготовкою заходів до 100-річчя з дня смерті Симона Петлюри та 100-річчя з дня народження Богдана Гаврилишина.
Дискусія зосередилася на необхідності вироблення цілісної державної політики пам’яті, яка не обмежувалася б поодинокими заходами, а формувала системний підхід до вшанування визначних постатей української історії та інтелектуальної спадщини. Учасники наголосили на важливості створення урядового координаційного комітету, який би забезпечив узгодження дій різних інституцій, органів влади та партнерських організацій.
Окрему увагу було приділено географії майбутніх заходів. Зокрема, пролунали пропозиції щодо проведення ключових пам’ятних подій у Києві, а також у Полтаві — місті, що має історичні та символічні зв’язки з українським державотворенням і культурною спадщиною. Такий підхід, на думку учасників, дозволить розширити суспільне охоплення ініціатив і залучити регіони до процесу формування історичної пам’яті.
Водночас у ході обговорення було висловлено
занепокоєння щодо відсутності затвердженого урядового рішення, яке б визначало
чіткий перелік заходів до вшанування пам’яті Симона Петлюри з нагоди річниці
його загибелі. Учасники наголосили на необхідності ухвалення відповідної
постанови Кабінету Міністрів України, що дозволило б не лише унормувати
організаційні процеси, а й забезпечити належне фінансування запланованих
ініціатив.
Порушувалося також питання бюджетного забезпечення пам’ятних заходів та координації ресурсів між різними рівнями влади. Було підкреслено, що ефективна реалізація таких масштабних подій потребує завчасного планування, прозорого розподілу фінансування та чіткої взаємодії між державними інституціями, культурними установами та громадським сектором.
У підсумку учасники зустрічі дійшли згоди щодо необхідності посилення міжвідомчої координації та вироблення єдиного стратегічного підходу до відзначення пам’ятних дат, які мають не лише історичне, а й суспільно-консолідуюче значення для сучасної України.
Робота над зазначеними питаннями триває у межах міжвідомчої координації та подальшого опрацювання відповідних рішень.