Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук та член Комітету Софія Федина долучилися до роботи Комітету з питань свободи слова під час його засідання 15 вересня 2026 року.
Ключовим питанням порядку денного стало системне руйнування інфраструктури українських медіа внаслідок збройної агресії рф.
За даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, станом на 1 вересня 2026 року внаслідок дій ворога пошкоджено майно 96 суб’єктів у сфері медіа, а 139 компаній припинили чи призупинили діяльність. Було заслухано представників Реєстру збитків для України, які надали роз’яснення щодо процедури фіксації шкоди для подальшого отримання компенсацій.
Під час виступу заступниця Міністра культури України Наталія Мовшович окреслила ключові напрями роботи відомства щодо підтримки та відбудови медіасектору:
Міжнародне партнерство та оцінка збитків: Мінкульт ініціював включення медіа до переліку критичної інфраструктури на Конференції з відновлення (URC). Спільно з ЮНЕСКО та Світовим банком (програма RDNA) зафіксовано збитки медіагалузі за 2022–2024 роки на суму $560 млн (нагальні потреби — $70 млн, довгострокові — понад $300 млн). Готується повторне дослідження для залучення нових донорських коштів.
Залучення грантової допомоги: за сприяння Мінкульту Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) виділив 1,5 млн євро на 2026–2027 роки (акцент — на прифронтових медіа). Триває співпраця з міжнародними фондами (IMS, Fund for Public Interest Media) щодо адресної допомоги редакціям, зокрема підготовки до зимового періоду та презентації концепту відновлення медіа на URC у Таллінні.
Державна підтримка та нормативні зміни: посадовиця запропонувала змінити порядок використання коштів у наявних програмах Держкомтелерадіо. Це дозволить спрямовувати бюджетне фінансування не лише на розвиток медіа, а й адресно на покриття збитків та відновлення постраждалих редакцій, що потребує відповідного закладення коштів у держбюджет.
Народна депутатка України Софія Федина під час засідання озвучила низку критичних тез щодо державних пріоритетів у фінансуванні медіагалузі та відновлення справедливості для постраждалих редакцій: Софія Федина закликала Уряд та Міністерство культури України відмовитися від формальних відмовок і сформулювати чітку й прозору державну стратегію підтримки постраждалих медіа.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, очільниця Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Євгенія Кравчук наголосила на важливості практичного та прагматичного підходу до подолання наслідків російської агресії в медіагалузі.
Зокрема, було відзначено необхідність реалізації таких ключових кроків:
Точна фіксація та оцінка збитків: розробка чіткої методики підрахунку матеріальних і фінансових втрат, яких зазнав медіасектор внаслідок бойових дій. Наявні механізми компенсації не повною мірою враховують специфіку діяльності медіа. Оскільки більшість редакцій користуються орендованими приміщеннями, фізичні пошкодження будівель фіксуються за їхніми власниками. Це залишає редакційні колективи поза програмами відновлення, змушуючи їх оперативно релокуватися (зокрема, як у випадку з осередками Суспільного в Дніпрі та Одесі) та самостійно долати наслідки втрати технічної бази.
Структурування напрямів допомоги: розмежування фінансування, спрямованого на відновлення фізично зруйнованої інфраструктури, та ресурсів для інституційної підтримки медіа. Наразі спостерігається неузгодженість у підходах до оцінки збитків медіасектору між різними інституціями, зокрема Нацрадою та ЮНЕСКО. Відсутність єдиної верифікованої бази даних ускладнює діагностику загального стану галузі та обмежує можливості держави щодо формування обґрунтованої позиції для залучення міжнародної допомоги й співпраці з Міністерством фінансів України.
Посилення прозорості та координації: звернення до Уряду з пропозицією задіяти зрозумілі та прозорі алгоритми дій для ефективного розв’язання наявних викликів.
Бюджетний процес та урядова координація: складна економічна ситуація та пріоритетність видатків на оборону суттєво обмежують можливості бюджетного фінансування галузі. Точкові корективи на рівні парламентських комітетів не забезпечують комплексного розв'язання проблеми. Стабільність інформаційного простору вимагає єдиної, виваженої позиції Кабінету Міністрів та системної координації із залученням міжнародних донорських ресурсів.
Підсумовуючи, Євгенія Кравчук закликала перейти від точкового реагування на наслідки обстрілів до системного захисту всієї галузі.
Вона підкреслила, що фіксація зруйнованих стін та фактів релокації не вирішує глибокої кризи, тому держава й партнери мають сформувати цілісну модель підтримки медіасектору, що допоможе передбачити об’єктивну оцінку фінансових втрат та надання надійної опори незалежним редакціям як базової умови інформаційної безпеки.
Відео засідання Комітету з питань свободи слова від 15.09.2026: