16 вересня в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася виїзна спільна нарада за участю представників трьох комітетів Верховної Ради України: з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з питань освіти, науки та інновацій.
Нараду було проведено за ініціативи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, який представив його голова Микита Потураєв. До обговорення долучилися члени Комітету: Ірина Констанкевич, Володимир В'ятрович, Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Софія Федина, Єлізавета Богуцька та Дмитро Слинько.
Важливою була й участь представників центральних органів виконавчої влади, зокрема Першого заступника Міністра культури України Івана Вербицького, а також представників Київської міської державної адміністрації, Українського інституту національної пам’яті. До обговорення також долучилися керівництво та члени Наглядової ради НаУКМА, науковці, археологи, фахівці у сфері охорони культурної спадщини, представники громадськості та експертного середовища.
Широке представництво учасників було зумовлене необхідністю комплексно напрацювати рішення щодо майнового комплексу, земельних питань та збереження історико-культурної спадщини Києво-Могилянської академії. Також у центрі уваги — проєкт Закону України «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря» ( реєстр. № 15445). Учасники спільної виїзної наради наголосили на важливості його ретельного та детального опрацювання із залученням усіх зацікавлених сторін: народних депутатів України, представників міської влади, керівництва НаУКМА, науковців і громадськості.
Окремий блок обговорення стосувався балансової належності будівель. Зокрема, учасники звернули увагу на споруди, якими користується НаУКМА, але які перебувають на балансі Київського науково-методичного центру. Серед необхідних кроків — упорядкування правовідносин щодо користування такими об’єктами, укладення чітких довгострокових орендно-охоронних договорів, уточнення меж земельних ділянок та визначення зрозумілих умов їх використання.
Однак за майновими та юридичними питаннями стоїть значно ширша проблема — збереження історичної пам’яті цього місця.
Києво-Могилянська академія має понад чотирьохсотлітню історію. Її витоки сягають 1615 року, коли була заснована Київська братська школа за підтримки Галшки Гулевичівни та українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Згодом важливу роль у розвитку академії відіграв митрополит Петро Могила. Серед її фундаторів — Галшка Гулевичівна, Петро Могила, гетьмани Олефір Голуб та Петро Конашевич-Сагайдачний. А серед тих, хто навчався в її освітній традиції, — Іван Мазепа, Павло Полуботок, Іван Григорович-Барський, Іван Нечуй-Левицький.
Невід’ємною частиною цього простору був Богоявленський собор Братського монастиря. У 1620 році коштом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного було закладено дерев’яний храм Богоявлення, а у 1622 році при цій святині поховали самого гетьмана.
У 1690–1693 роках на місці дерев’яного храму постав величний мурований собор у стилі українського бароко за підтримки гетьмана Івана Мазепи. Тут зберігалися важливі історичні та духовні реліквії, серед яких чудотворна Братська ікона Богоматері та срібний хрест Петра Сагайдачного. У крипті собору містилося поховання гетьмана.
Після пожежі у другій половині 1810-х років храм відновив архітектор Андрій Меленський. Утім, у 1936 році Богоявленський собор разом із дзвіницею був зруйнований радянською владою.
Саме тому сьогодні питання території Богоявленського собору виходить далеко за межі архітектури чи землекористування. Йдеться про можливість повернути в історичний і культурний простір місце, яке було одним із важливих осередків українського духовного та освітнього життя.
Під час наради окремо наголошувалося на необхідності якнайшвидше розпочати наукові та археологічні дослідження території Богоявленського собору, визначити перспективи її подальшої музеєфікації та продовжити пошук місця поховання останків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
На важливості формування єдиного цілісного комплексу Києво-Могилянської академії наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфьоров.
До розширеної виїзної наради долучилися народні депутати України Олена Шуляк, Ростислав Павленко, Ярослав Юрчишин, Ганна Боднар.
