3 червня Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв взяв участь в експертному обговоренні результатів масштабного соціологічного дослідження «Релігійна ситуація в Україні». Організаторами заходу виступили Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Соціологічна група «Рейтинг» та Укрінформ.

Під час заходу були презентовані результати всеукраїнського дослідження, проведеного на початку травня 2026 року. Опитування охопило широкий спектр питань, пов’язаних із релігійною самоідентифікацією українців, рівнем міжконфесійної толерантності, довірою до релігійних інституцій та ставленням громадян до процесів, що відбуваються у релігійному середовищі України.

Результати дослідження засвідчили, що українське суспільство демонструє високий рівень міжконфесійної довіри та свободи віросповідання. За даними опитування, понад 60% громадян довіряють людям інших релігійних переконань, а більшість українців позитивно оцінює стан свободи совісті в державі. Дослідження також підтвердило значну підтримку використання української мови в богослужіннях та поступове утвердження нової календарної традиції святкування Різдва 25 грудня.

Голова Комітету Микита Потураєв назвав результати дослідження надихаючими та такими, що відкривають важливі перспективи для суспільної дискусії.

Він переконаний, що опитування засвідчило: українці залишаються нацією віруючих людей, хоча рівень їхньої воцерковленості є помірним і відповідає сучасним європейським тенденціям.

«Очевидно, що українці — нація віруюча, але при цьому, можливо, не надто релігійна і ще менш воцерковлена», — зазначив народний депутат.

Особливий акцент Микита Потураєв зробив на ролі церков у формуванні української національної ідентичності.

Він також порушив питання переосмислення ролі релігійних громад у великих містах, де соціальні зв’язки менш тісні, ніж у невеликих територіальних громадах.

За його словами, в умовах мегаполісів — Києва, Харкова, Дніпра, Одеси — питання використання релігійних об’єктів, які перебувають у комунальній власності, доцільно вирішувати із ширшим залученням місцевого самоврядування та самих мешканців. Йдеться не про зміну права власності, а про справедливий і прозорий механізм користування майном відповідно до релігійної самоідентифікації громадян.

На його думку, такий підхід є проявом демократичного врядування і реалізацією базового права людей на участь у прийнятті рішень, що стосуються їхньої громади. Це також може стати важливим кроком для зміцнення суспільної згуртованості та національної стійкості в чутливих питаннях ідентичності.

У багатьох європейських країнах існують механізми, які дозволяють громадянам підтримувати релігійні організації через податкові інструменти. Такий досвід, як вважає депутат, заслуговує на вивчення і в Україні. «Ми маємо шукати рішення, які відповідатимуть принципам свободи совісті, відокремлення церкви від держави та водночас гарантуватимуть належний соціальний захист людям, які присвятили своє життя служінню громаді», — додав він.

Він також звернув увагу, що священники супроводжують людину протягом усього життя — від хрещення до останнього прощання, підтримують військових і їхні родини, допомагають переселенцям, беруть участь у благодійних та гуманітарних ініціативах, працюють із людьми, які переживають втрати та життєві випробування. Водночас питання їхнього соціального захисту нерідко залишається поза увагою держави та суспільства.

«Це абсолютно цивілізована модель. Вона допомагає вирішити низку питань, зокрема щодо соціального та пенсійного забезпечення священства», — підкреслив він.

У європейських країнах існують різні моделі підтримки релігійних організацій і духовенства, зокрема через спеціальні податкові механізми або добровільні відрахування громадян. Такий досвід демонструє, що належний соціальний захист священнослужителів не суперечить принципу відокремлення церкви від держави.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у своєму виступі наголосив, що результати дослідження вкотре підтверджують зрілість українського суспільства та спростовують поширені міфи про нібито масштабні міжконфесійні конфлікти в державі.

«Дослідження підтверджує нормальність релігійності і релігійної ситуації в Україні, яка є абсолютно типовою для центрально-східноєвропейського простору», — заявив Віктор Єленський.

За його словами, попри поширені інформаційні спекуляції, українці демонструють високий рівень релігійної толерантності та здатність до мирного співіснування представників різних конфесій.

«Дослідження підтверджує, що українці надзвичайно толерантні в релігійному вимірі», — додав він.

Окрему увагу Віктор Єленський приділив питанню зв’язків Української православної церкви з Російською православною церквою. Він підкреслив, що українська держава не обмежує свободу віросповідання, однак послідовно відстоює необхідність усунення будь-яких інституційних залежностей від релігійних структур держави-агресора.

Учасники заходу дійшли згоди, що результати дослідження свідчать про високий рівень релігійної свободи в Україні, зростання ролі релігійного чинника у формуванні національної ідентичності та підтримку суспільством процесів, спрямованих на зміцнення духовної незалежності держави в умовах триваючої російської агресії.

У дискусії взяли участь співзасновник і CEO Rating Group Олексій Антипович, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян.

Соціологічне дослідження «Релігійна ситуація в Україні»: https://www.ratinggroup.ua/news/religion-ua-may2026