18 лютого відбулося засідання Комітету, під час якого народні депутати розглянули низку важливих і резонансних питань у сфері гуманітарної політики, культури, мовної політики та соціального захисту дітей.

Участь у засіданні взяли Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, заступники Міністра культури України Іван Вербицький і Богдана Лаюк, Голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус, Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Олександр Мирончук, заступник Генерального директора Українського інституту Алім Алієв та інші представники центральних органів виконавчої влади, громадських організацій.

Обговорення відбулося у форматі відкритого професійного діалогу та було зосереджене на вдосконаленні законодавчих механізмів у сфері культури і культурної спадщини, реформуванні системи підтвердження рівня володіння українською мовою, а також на вирішенні актуальних проблем із нарахуванням державних виплат дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Першим питанням порядку денного став розгляд проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедур державного управління у галузі культури та культурної спадщини» (реєстр. № 14391). Проєкт закону вносить зміни до понад 20 законодавчих актів.  Законопроєкт формує сучасну модель управління у сфері культури з урахуванням воєнних ризиків, посилює збереження культурної спадщини, створює інструменти для безпечного зберігання музейних предметів, а також гармонізує процедури у сфері санкцій, археології, книговидання та релігійних організацій.

Ось ключові зміни:

Обов'язкова евакуація Музейного фонду України під час воєнного стану:

встановлюється обов’язковість евакуації Музейного фонду України у разі запровадження воєнного стану;

закріплюється обов’язок органів влади, засновників музеїв та інших суб’єктів сприяти евакуації;

визначається порядок формування переліків музеїв, у яких зберігається державна частина фонду.

Створення правового механізму депозитаріїв музейних предметів. Вперше вводиться окрема стаття про депозитарій музейних предметів. Передбачається:

можливість тимчасового зберігання предметів у спеціально обладнаних сховищах;

проведення дослідження, реставрації та консервації в депозитаріях;

утворення депозитаріїв органами влади або юридичними особами;

затвердження положення про депозитарій Кабінетом Міністрів України.

Централізований електронний облік Музейного фонду.

Центральний орган виконавчої влади забезпечує електронний облік Музейного фонду України.

Порядок визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Нові правила реставрації музейних предметів:

чітко визначено вимоги до художників-реставраторів (вища спеціалізована освіта та атестація);

передбачено можливість залучення закордонних реставраторів;

положення про атестацію затверджується уповноваженим органом;

особливості страхування та вивезення культурних цінностей під час війни;

скасовується обмеження строку тимчасового вивезення культурних цінностей під час воєнного стану;

музейні предмети під час транспортування територією України не підлягають страхуванню, якщо їх супроводжують правоохоронні органи.

Культурні цінності, стягнуті за санкціями, не підлягають продажу:

культурні цінності, вилучені в межах санкцій, не можуть реалізовуватися;

вони безоплатно передаються закладам культури для постійного зберігання у державній частині музейного, бібліотечного чи архівного фонду.

Посилення регулювання видавничої діяльності:

уточнюється визначення розповсюдження видавничої продукції;

запроваджуються вимоги до електронної комерції у сфері книг;

посилюються обмеження щодо продукції, пов’язаної з державою-агресором та республікою білорусь;

визначаються підстави припинення діяльності суб’єктів видавничої справи.

Нові механізми припинення релігійних організацій:

деталізується порядок ліквідації релігійних організацій;

визначається порядок формування ліквідаційної комісії;

у разі припинення за порушення законодавства майно передається у державну власність. Відповідні повноваження уточнюються у Кодексі адміністративного судочинства.

Голова Комітету Микита Потураєв наголосив на значущості документа та закликав колег підтримати його: «Ми довго його напрацьовували і намагалися зібрати дуже багато проблем, які є в культурній галузі, і через цей законопроєкт їх допоможе вирішити».

Підсумовуючи обговорення, Комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України ухвалити законопроєкт у першому читанні, передбачивши його доопрацювання у другому читання відповідно до положень частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Наступним питанням порядку денного став урядовий законопроєкт  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури визначення рівня володіння українською мовою» (законопроєкт № 14353) щодо вдосконалення процедури визначення рівня володіння українською мовою.

Голова Комітету Микита Потураєв зазначив, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Під час обговорення висловлені зауваження щодо концепції документа.

 «Внесення численних, необґрунтованих змін розбалансує законодавство і буде викликати різне читання», - висловив свою точку зору народний депутат Микола Княжицький.

Водночас учасники обговорення звернули увагу на те, що цей законопроєкт не отримав підтримки від Уповноваженого із захисту державної мови, що вказує на можливі ризики для мовної політики країни.

За підсумками голосування Комітет дійшов висновку про доцільність відкладення розгляду законопроєкту №14353 для його детальнішого аналізу та підготовки більш узгодженої редакції.

Основна увага в наступному блоці питань була зосереджена на стані виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу.

Відкриваючи обговорення, голова підкомітету Тетяна Скрипка зазначила, що проблема виникла ще 1 січня поточного року через збільшення прожиткового мінімуму. Батьки-вихователі масово скаржаться, що отримують виплати за старими нормами або не отримують їх взагалі. Ситуацію ускладнив перехід функцій нарахування допомоги від органів соціального захисту до Пенсійного фонду України.

 «Ми ще місяць тому порушували це питання на Комітеті. Численні звернення від батьків-вихователів свідчать: люди отримують гроші в старому еквіваленті. Більше того, ми досі не знаємо точну кількість дітей-сиріт, які з липня минулого року взагалі випали з системи виплат», — наголосила Тетяна Скрипка.

Заступник голови Комітету Павло Сушко висловив серйозне занепокоєння поточною ситуацією з державними виплатами для дітей-сиріт. Під час обговорення звітів профільних відомств він вказав на суттєві розбіжності у статистичних даних Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та реальним станом справ. За даними народного депутата, із 65 тисяч дітей, які потребують опіки, виплати через Пенсійний фонд отримують лише близько 4 тисяч сімей. Це свідчить про те, що значна частина дітей залишається без належної фінансової підтримки.

Він наголосив, що процес отримання допомоги є надто складним. Замість того, щоб автоматизувати виплати, держава змушує опікунів витрачати час на збір численних довідок. «Ми маємо змінити філософію соціального захисту: не людина повинна доводити своє право на допомогу, а держава має проактивно забезпечувати дитину всім необхідним за законом», — підсумував Павло Сушко, закликавши до перегляду чинних алгоритмів роботи Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначив, що критичні складнощі зафіксовані лише у 102 прийомних сім’ях та у 73 дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ). Головною причиною він назвав «спадок» від місцевих управлінь соціального захисту (УСЗН).

Голова Пенсійного фонду України Євген Капінус додав, що у січні ПФУ отримав рекордні 96 тисяч звернень (майже піврічну норму за місяць). Щоб впоратися з чергами, деякі сервісні центри перевели на графік роботи з 07:00 до 20:00.

За результатами засідання народна депутатка Ірина Констанкевич зажадала від представників уряду конкретних термінів розв'язання кризи.

«Ми розуміємо, що січень і лютий ці сім’ї жили без грошей. Потрібно негайно звірити цифри виплат за цей рік із показниками минулого року. Чекаємо на результати до 2 березня», — підсумувала Констанкевич.

Комітет триматиме зазначене питання на особливому контролі. З метою остаточного розв'язання проблеми та аналізу динаміки змін, народні депутати планують повернутися до детального розгляду цієї теми у березні поточного року.

Далі члени Комітету перейшли до розгляду ініціативи авторської спільноти щодо встановлення Дня української музики, яку озвучив народний депутат, голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко.

За його словами, з відповідним зверненням виступили представники музичної індустрії, зокрема Українська агенція з авторських та суміжних прав. Пропонується відзначати це свято щороку у третю суботу вересня — на згадку про фестиваль «Червона рута» 1989 року, який став знаковою подією в історії української культури.

«Українська музика сьогодні — це не просто мистецтво. Це елемент нашої інформаційної безпеки, це частина культурного фронту. Ми вже зробили чимало кроків для підтримки галузі, зокрема через окремі програми фінансування. Але важливо, щоб професійна музична спільнота мала свій день — дату, коли ми разом будемо думати, що ще можемо зробити для розвитку української музики», — наголосив Олександр Санченко.

Він запропонував підтримати ініціативу та оформити її як законодавчу ініціативу народних депутатів України – членів Комітету з подальшим включенням до загальної системи професійних свят, що нині напрацьовується спільно з Міністерством культури України.

Позицію підтримав народний депутат Микола Княжицький, який підкреслив важливість як системного підходу, так і оперативного рішення.

«Очевидно, що цю ініціативу потрібно підтримати. Системно — краще врегулювати це питання в рамках загального законопроєкту про пам’ятні дати та професійні свята. Але це не заважає нам уже зараз підтримати ініціативу колег і зареєструвати відповідну постанову. Ідея правильна, знак позитивний, і держава має демонструвати підтримку української музики», — зазначив Микола Княжицький.

Окремим питанням порядку денного став розгляд Звіту про роботу Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич зазначила, що всі матеріали були завчасно передані народним депутатам, і члени Комітету мали змогу ретельно ознайомитися з результатами проведеної роботи. В обговоренні були висвітлені численні законодавчі ініціативи, проведення засідань, слухань, круглих столів, а також системна взаємодія з органами виконавчої влади, експертним середовищем та міжнародними партнерами.

Окремо було наголошено, що діяльність Комітету отримала й зовнішню оцінку. Зокрема, за результатами незалежного моніторингу відкритості та прозорості парламентських комітетів Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики увійшов до трійки лідерів за рівнем відкритості, що підтверджує системність, публічність і відповідальність у його роботі.

Підсумовуючи обговорення, вона закликала схвалити Звіт та продовжити активну й ефективну системну діяльність у наступному сесійному періоді. За результатами розгляду члени Комітету підтримали пропозицію ухвалити Звіт про роботу Комітету за звітний період.

Після обговорення вищезазначених питань порядку денного Комітет перейшов до розгляду змін до Рішення Комітету, ухваленому 11 лютого 2025 року про створення робочої групи з напрацювання законодавчих змін для посилення розвитку і захисту державної мови. Виникла необхідність чітко врегулювати формулювання окремих пунктів рішення з метою уникнення можливих різночитань та забезпечення належної організації подальшої роботи групи. Запропоновані зміни мають технічний характер і спрямовані на закріплення повноважень голови робочої групи щодо формування та, за необхідності, коригування її складу, що сприятиме більш оперативній та ефективній роботі.