У 2025 році Верховна Рада України ухвалила постанову, якою було офіційно підтримано відзначення Національного дня молитви як символу духовної підтримки держави, її захисників і всіх українців.
У цей день українці різних віросповідань — представники різних конфесій і релігійних традицій — об’єднуються навколо України, її свободи та віри в майбутнє. Це особливий прояв нашої сили: здатність зберігати духовну різноманітність і водночас стояти разом, коли країні найважче.
Для України молитва сьогодні — це не лише традиція, а потреба серця. Вона народжується в укриттях під звуки сирен, звучить у шпиталях, звучить у серцях тих, хто чекає звісток з фронту, і живе в думках військових перед боєм.
Національний день молитви — це день єдності та спільної надії. Молитва сьогодні — це не лише прохання.
Це вдячність за кожен новий день.
Це пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Це сила не втратити віру в перемогу життя, свободи і миру.
Це день, коли ми відчуваємо, що різні віри, різні громади, різні люди можуть бути єдині в одному — у любові до України, у вірі в її майбутнє та в перемогу добра над темрявою.
Поки живе віра — живе Україна!
...Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
("Боже великий, єдиний", Слова: Олександр Кониський, Музика: Микола Лисенко)