155
років тому народилася жінка, яка навчила українське слово бути вільним.
Леся Українка писала не просто про ліс, кохання чи біль — вона писала про гідність. Про право бути собою. Про силу духу, що не ламається навіть тоді, коли тіло знесилене.
А сьогодні її «Лісова пісня» зазвучала арабською.
Це не просто переклад.
Це — подих українського лісу, який долає кордони.
Це — голос Мавки, що тепер лунає під іншим небом, але не втрачає своєї чистоти.
У стінах Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбулася подія, яка виходить далеко за межі літератури. Там, де зазвичай говорять мовою дипломатії, цього разу говорило серце української культури. Бо справжня дипломатія — це не лише переговори. Це — здатність доторкнутися до душі іншого народу.
Символічною стала участь народної депутатки Ірини Констанкевич, яка представила Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Її присутність засвідчила: держава розуміє, що культура — це основа. Це — те, що формує образ країни у світі не гірше за політичні рішення.
Бо сьогодні, коли Україна виборює своє право на існування, кожен переклад — це ще одна перемога.
Кожне нове звучання нашої класики — це доказ того, що нас неможливо замкнути у межах.
«Лісова пісня» — це історія про свободу бути вірною собі. Це універсальна мова, зрозуміла в будь-якій культурі.
Мавка говорить арабською і вона говорить про волю.
Про любов, яка не принижує.
Про вибір, що коштує дорого, але рятує душу.
Українська культура сьогодні не просить дозволу бути почутою. Вона звучить. Вона перекладається. Вона входить у світові бібліотеки й серця. І щоразу доводить: наше слово має силу жити в різних інтонаціях, не втрачаючи своєї сутності.
Коли
класика стає мостом між країнами — народжується діалог.
Коли класика стає інструментом діалогу, вона перетворюється на силу, що об’єднує країни.
Коли література стає дипломатією — народжується взаєморозуміння.
А коли Мавка виходить за межі мови — народжується світ без кордонів.
І це — ще одна тиха, але впевнена перемога України.
Світлини: Facebook Ірини Констанкевич, сайт Дипломатичної академії при МЗС України
