До третьої річниці програми «Власна Справа» у Києві відбувся «Форум стійкості: підприємництво під час війни». Захід об’єднав  парламентарів, урядовців, міжнародних партнерів і громадян, що скористались грантом. За три роки в межах програми підтримку держави отримали майже 30 000 підприємців. Завдяки «Власній Справі» за цей період створено понад 51 тисячу робочих місць.

Особливу увагу на заході надали питанню креативних індустрій, адже нещодавно Уряд запустив для них програму грантів у розмірі до 1 млн грн. Ця програма охоплює низку видів діяльності: від видавання книг, кіновиробництва й архітектури до піару,  виготовлення прикрас, освіти у сфері культури тощо.

З попередніми результатами та перспективами програми мали змогу ознайомитись представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук та Андрій Боблях, які також відвідали подію.

Голова Комітету Микита Потураєв виступив з вітальним словом. Очільник Комітету назвав українців надзвичайно креативною нацією, і цей креатив, за його словами, яскраво проявлявся навіть у часи Гетьманщини. Одним з таких прикладів є українські ярмарки, що відігравали велику роль в економічному та культурному житті українців, були місцями торгівлі та комунікації між різними верствами населення.

Також депутат назвав шкідливим міфом твердження, що Україна — аграрна нація, адже Україна — не тільки аграрна країна, і правда про це відроджується навіть в часи війни.

На думку парламентаря, державні програми підтримки є актуальними. «Завдяки програмі, завдяки інноваційності — люди отримують можливість реалізувати  свій потенціал. А це відкриває перед нами, як країною, прекрасні перспективи», — сказав голова Комітету та побажав, щоб кількість людей, які займаються улюбленою справою, лише збільшувалась.

Як зазначила т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, програма є дуже гнучкою і орієнтується на поточні потреби: одного разу підтримували молодіжні проєкти, іншого разу — акцентували на ветеранських грантах, були гранти для садочків.

Посадовиця наголосила: коли ми говоримо про допомогу культурі, «йдеться не про розваги: це величезне питання економіки, а також величезний елемент безпеки». Тому цілями програми є:

► заміщення ворожого контенту українським;

► створення робочих місць;

► створення експортноорієнтованої продукції;

► легалізація сектору креативних індустрій;

► розвиток культурної дипломатії;

►створення продуктів з високою доданою вартістю.

На економічному аспекті детальніше зупинились під час панелі «Креативні індустрії як драйвер розвитку економіки». До діалогу на цю тему приєдналась заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук. Політикиня порушила питання доступності культури, економічної спроможності громадян і ролі держави в підтримці креативних індустрій. За її словами, багато громадян не можуть дозволити собі з легкістю щомісяця купувати нові книжки, а особливо дитячі з яскравими дорогими ілюстраціями. І тут має значення певна підтримка держави.

«Наш Комітет був ініціатором законопроєкту про книжкові сертифікати. Вдячні Міністерствам та Президенту України, що підтримали. Сьогодні вже діють сертифікати для молоді, яка досягла 18-річного віку. Крім того, передбачена допомога для батьків новонароджених — це, фактично, може стати першою книжкою малюка», — сказала народна депутатка.
Частина з цього Закону станом на зараз не запрацювала через позицію Міністерства фінансів України. Йдеться про субсидії на оренду книгарням. «Ви маєте цю книжку десь купити, окрім інтернету. Ви маєте її бачити. Для цього держава може допомогти з орендою, відповідно необхідно мати достатній бюджет для Інституту книги», — додала Євгенія Кравчук.

Також заступниця голови Комітету згадала про «Пакунок школяра», куди пропонується додати книги. Як зазначила Тетяна Бережна, книжки у межах «пакунка» можна буде придбати вже з жовтня.

Крім того, варто розвивати культуру платного споживання контенту. «Це те, що може зробити наш Комітет. Якщо йдеться про монетизацію контенту і транслювання реклами, ми маємо думати, що можна врегулювати на ринку реклами, щоб розшити можливості для рекламодавців, щоб збільшити кількість грошей на цьому ринку, і щоб кошти не йшли на незрозумілі телеграм-канали, а спрямовувались на канали, що працюють прозоро», — додала політикиня.

Нагадаємо, отримати гранти можна на суми 100 тис. грн, 200 тис. грн,  500 тис. грн, 1 млн грн.

Гарними прикладами використання грантів є:

► Музей у темряві (Київ, Львів). Музей допомагає краще зрозуміти, як живуть незрячі люди, та отримати нові емоції;

► бренд Khrystyna Rachytska: бренд звертається до етнографії та вивчає колористику автентичних сорочок;

► видавання книги «Життя Грізлі Грамбла». Це інтерактивна книга, де кожен маленький читач стає співавтором.