Час створювати своє: як програма «Власна справа» підтримує підприємництво під час війни

До третьої річниці програми «Власна Справа» у Києві відбувся «Форум стійкості: підприємництво під час війни». Захід об’єднав  парламентарів, урядовців, міжнародних партнерів і громадян, що скористались грантом. За три роки в межах програми підтримку держави отримали майже 30 000 підприємців. Завдяки «Власній Справі» за цей період створено понад 51 тисячу робочих місць.

Особливу увагу на заході надали питанню креативних індустрій, адже нещодавно Уряд запустив для них програму грантів у розмірі до 1 млн грн. Ця програма охоплює низку видів діяльності: від книговидавництва, кіновиробництва й архітектури до піару, виготовлення прикрас, освіти у сфері культури тощо.

З попередніми результатами та перспективами програми мали змогу ознайомитись представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Олександр Санченко та Андрій Боблях, які також відвідали подію.

Голова Комітету Микита Потураєв виступив з вітальним словом. Очільник Комітету назвав українців надзвичайно креативною нацією, і цей креатив, за його словами, яскраво проявлявся навіть у часи Гетьманщини. Одним з таких прикладів є українські ярмарки, що відігравали велику роль в економічному та культурному житті українців, були місцями торгівлі та комунікації між різними верствами населення.

Також депутат назвав шкідливим міфом твердження, що Україна — аграрна нація, адже Україна — не тільки аграрна країна, і правда про це відроджується навіть в часи війни.

Микита Потураєв наголосив на важливості державної підтримки креативного потенціалу українців. «Завдяки програмі, завдяки інноваційності — люди отримують можливість реалізувати  свій потенціал. А це відкриває перед нами, як країною, прекрасні перспективи», — сказав голова Комітету та побажав, щоб кількість людей, які займаються улюбленою справою, лише зростала.

Як зазначила т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, програма — це гнучкий інструмент, що адаптується до актуальних потреб суспільства. Залежно від обставин, держава вже підтримувала:

✅ молодіжні ініціативи;

✅ ветеранські проєкти;

✅ дитячі садочки;

✅ культурні ініціативи.

«Коли ми говоримо про допомогу культурі, то йдеться не про розваги: це величезне питання економіки, а також величезний елемент безпеки»», — прокоментувала посадовиця.

Тож цілями програми є:

► заміщення ворожого контенту українським;

► створення робочих місць;

► створення експортноорієнтованої продукції;

► легалізація сектору креативних індустрій;

► розвиток культурної дипломатії;

► створення продуктів з високою доданою вартістю.

На економічному аспекті детальніше зупинились під час панелі «Креативні індустрії як драйвер розвитку економіки». До діалогу на цю тему приєдналась заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук. Політикиня порушила питання доступності культури, економічної спроможності громадян і ролі держави в підтримці креативних індустрій. Зокрема, за її словами, багато громадян не можуть дозволити собі з легкістю щомісяця купувати нові книжки, а особливо дитячі — з яскравими дорогими ілюстраціями. І тут має значення певна підтримка держави.

Комітет уже ініціював законопроєкт про книжкові сертифікати, які вже почали діяти:

► для громадян, яким виповнилось 18 років;

► для батьків новонароджених (фактично, перша книжка дитини).

Водночас частина положень ще не реалізована через нестачу фінансування — це  субсидії на оренду приміщень для книгарень. «Ви маєте цю книжку десь купити, окрім інтернету. Ви маєте її бачити. Для цього держава може допомогти з орендою, відповідно необхідно мати достатній бюджет для Інституту книги», — додала Євгенія Кравчук.

Також заступниця голови Комітету згадала про «Пакунок школяра», у межах якого згодом можна буде придбати і книжки.

Крім того, учасники панелі поділились думками про те, що варто розвивати культуру платного споживання контенту. «Якщо йдеться про монетизацію контенту і транслювання реклами, ми маємо говорити: що можна врегулювати на ринку реклами, щоб розширити можливості для рекламодавців, щоб збільшити кількість грошей на цьому ринку, і щоб кошти не йшли на незрозумілі телеграм-канали, а спрямовувались на канали, які працюють в білу», — додала політикиня.

Гарною подією на форумі стало підписання двох меморандумів: між Програмою «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) та Міністерством культури та стратегічних комунікацій України; між PFRU та Міністерством економіки України. Ці меморандуми передбачають поглиблення співпраці у сферах культури, національної ідентичності та соціальної згуртованості.

Нагадаємо, отримати гранти можна на суми 100 тис. грн, 200 тис. грн,  500 тис. грн, 1 млн грн.

Приклади успішних грантових проєктів:

► «Музей у темряві» (Київ, Львів) — інтерактивний простір, що дозволяє відчути світ на дотик, як це роблять незрячі люди.

► Бренд Khrystyna Rachytska — сучасний дизайн вбрання, натхненний етнографією та автентичною українською вишивкою.

► Книга «Життя Грізлі Грамбла» — інтерактивне видання, де кожен читач стає співавтором.