24 квітня у приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення провела круглий стіл на тему: «Медіа і ветерани: як знайти порозуміння і забезпечити підтримку».
До розмови про особливості спілкування з ветеранами та їхні потреби задля повноцінного повернення до суспільного життя долучилися представники ветеранських організацій, громадських об’єднань, державних органів, медіа, психологи.
Ставлення суспільства до ветеранів багато в чому залежить від медіа — того, якими ми їх бачимо в етерах, на шпальтах, у гаджетах. На третій рік повномасштабної війни Національна рада помічає в інформаційному полі подання необ’єктивної інформації і негативні тенденції до применшення ролі військовослужбовців, зауважила голова медіарегулятора Ольга Герасим’юк. За її словами, можна спостерігати, зокрема, продумані російські впливи, які підривають довіру до сил безпеки й оборони і руйнують спільну згуртованість.
«Ця тема сьогодні дуже підсилюється дезінформаційними атаками. Один із напрямів атак — дискредитація ветеранського середовища, наших ЗСУ, мобілізаційних процесів», — зауважила Ольга Герасим’юк.
Суспільство справді потребує більше чути й бачити ветеранів, погодилась з висловленими тезами перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. «Шлях ветерана довгий і тернистий. Він насичений випробуваннями та викликами. Цивільне населення України має бути готовим пройти цей шлях разом із ветеранками й ветеранами, адже від нашої підтримки та співпраці один з одним залежить якісна інтеграція учасників і учасниць бойових дій у соціум. Заради нашої безпеки вони віддають найцінніше — здоровʼя та час. Тож ми повинні допомогти їм пройти цей шлях, віддячуючи за ризики, роботу та захист», — прокоментувала народна депутатка.
Голова парламентського Комітету Микита Потураєв додав, що саме медіа «є тією сферою, де мають задаватися стандарти». Досвід соцмереж — емоційний, а на рівні медіа зайві емоції треба відсіювати задля якісної комунікації і порозуміння.
Зараз в державі діє застарілий закон, який визначає поняття «ветеран» і відповідні державні політики. Нині Міністерство у справах ветеранів України працює над його оновленням, аби положення закону відповідали сучасним викликам і потребам, повідомила керівниця відділу взаємодії з громадськими об’єднаннями Єва Арустамян.
Серед рекомендації, що допоможуть медіа більш коректно висвітлювати теми, пов’язані з життям спільноти ветеранів(-ок) війни/ військовослужбовців(-иць), були названі:
— не поширювати в інформаційному просторі образливих тверджень, некоректних висловлювань та стереотипів за ознакою належності до спільноти ветеранів(-ок) війни / військовослужбовців(-иць) України;
— висвітлюючи життя ветеранів та учасників війни, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, рекомендується дотримуватись принципів різноманіття та інклюзивності, використовувати людиноцентричний підхід;
— використовувати нейтральну термінологію і не розповідати більше, ніж є насправді;
— утриматись від узагальнень, категоричності та уникати маскувальних слів;
— передбачити емоційний баланс: з одного боку, не викликати гіпертрофоване почуття жалю до військовослужбовців, не допускати надмірної драматизації подій і обставин, а з іншого — не героїзувати їх понад міру, висвітлювати супутні події війни максимально виважено та об’єктивно;
— вживати в матеріалах коректні номінації / термінології.
Рекомендаціями для медіа, особливо військових журналістів, як працювати з пресофіцерами у зоні бойових дій, поділився Ілля Євлаш, речник Повітряних сил Збройних Сил України. Він наголосив на таких аспектах:
— бути толерантними та етичними;
— не ставити травмівних запитань;
— не запитувати воїнів про етичну складову у їхній службі.
Ілля Євлаш також закликав медіа пам’ятати про необхідність досліджувати, уточнювати інформацію і про потребу бути обережними з повідомленнями про загибель військовослужбовців, щоб їхні родичі не дізнавалися про трагічну подію з медіа. Важливо, крім того, убезпечити військових від будь-якої можливості розкриття їхніх особистих даних чи даних про їхні родини.
Про те, як писати про ветеранів / ветеранок, чого варто уникати та на чому більше зосереджуватися, розповіла Юлія Пустова, фахівчиня Українського ветеранського фонду. Зокрема, експертка звернула увагу, що ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) не є проблемою лише ветеранів, і він трапляється не у всіх військових. Тож не варто переносити на всю групу такі узагальнення про можливий стан людей.
До оцінки підготовлених Національною радою пропозицій щодо критеріїв віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів/ветеранок та учасників/учасниць війни долучиться «Veteran Hub». Напрацьовані пропозиції надалі будуть передані органам спільного регулювання, які розроблятимуть кодекси мовлення.
Використано фото та текст пресслужби Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.
Обговорення відбулось у межах проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство». Цей проєкт медіарегулятора спрямований на утвердження в суспільстві толерантного ставлення до осіб і окремих груп українського населення, подолання стереотипних уявлень, поглиблення медіаосвіти і медіаграмотності, сприяння розвитку якісної журналістики та виконанню медіа законодавчих вимог.