6 березня у пресцентрі інформаційного агентства «Укрінформ» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Національна рада) провела круглий стіл на тему «Як уберегти дітей, що живуть в умовах війни, від шкідливої інформації в медіа».
Модерувала обговорення голова Національної ради Ольга Герасим’юк. До заходу також долучились голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, Радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники медіа та ін.
«Дитяча психіка має бути нами збережена. Хоч ми і не можемо повністю захистити дітей від новин про війну, від того, що відбувається в родинах, адже жодна родина незахищена від психологічних травм, пов’язаних з війною. Тому нам сьогодні треба особливо подумати над тим, що ще ми можемо зробити, аби захистити дітей», — наголосила Ольга Герасим’юк.
Очільниця медіарегулятора поінформувала, що у 2016 році розпочала свою діяльність відповідна робоча група Національної ради. За цей час спільно з представниками медіагруп, науковцями-психологами, журналістами, громадськістю створено п’ять актів саморегулювання, які стосуються чутливих питань і висвітлення їх в медіа.
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук розповіла, що тема дітей була одним із фокусів під час роботи з проєктом Закону «Про медіа». «Ми керувалися відповідною Євродирективою і загалом європейським законодавством, яке є чутливим до потреб захисту дітей. Дуже приємно, що за цей рік більшість українських медіа продемонстрували найкращі стандарти виконання вимог Закону, дотримуються найсуворіших правил», — зауважила народна депутатка. За її словами, велику увагу до теми захисту українських дітей під час війни приділяють також у ПАРЄ. За ініціативи української делегації було створено Спеціальний комітет щодо ситуації з українськими дітьми, який очолила Олена Хоменко.
«У ПАРЄ тривають жваві дискусії про metaverse, цифровий всесвіт, де кожен може мати свій аватар і жити віртуальним життям. Цей новий світ розвивається дуже стрімко і, окрім нових можливостей, несе й загрози. У Сполученому Королівстві вже є перші позови щодо сексуального насильства у цифровому світі. На найближчій сесії ПАРЄ очікуємо голосування щодо Резолюції про захист дітей від онлайн-насильства, що має привернути увагу держав-членів до зазначеної проблеми», — додала Євгенія Кравчук.
Водночас політикиня відзначила зусилля українських мовників, які в умовах обмежених війною бюджетів створюють корисний контент для дітей.
Радниця - уповноважена Президента Дар’я Герасимчук акцентувала, що журналісти у своїх матеріалах не мають розголошувати імена, міста проживання, місце навчання та іншу персональну інформацію про дітей і їхніх рідних, якщо це може зашкодити дитині.
Інші учасники засідання також наголосили, що у разі публікування інформації про дітей медійники мають бути відповідальними та свідомими того, які ризики можуть виникнути надалі. Це стосується як психологічного стану дитини, так і небезпеки з боку держави-агресора, особливо стосовно дітей, які проживають/перебувають у прифронтових областях. «В умовах роботи з дітьми комунікація має бути передусім терапевтична. Ми точно маємо спочатку прогнозувати можливу шкоду, і якщо вона можлива, то, ймовірно, і комунікація не треба», — зазначив народний депутат Ярослав Юрчишин. За його словами, зареєстровані медіа показують кращі результати у контексті висвітлення чутливих тем, ніж «анонімні соціальні мережі».
Політик подякував «усім, хто дуже довго добивався, щоб адміністрація Telegram, як найбільш популярної мережі, пішла на контакт». «Зараз ми маємо принаймні обіцянку розглянути наші звернення», — розповів голова парламентського комітету та додав, що регуляція медіа не є обмеженням свободи слова.
Експерти Національної ради презентували ключові принципи під час висвітлення в медіа питань, що стосуються дітей. Для сприяння захисту дітей у медіа затверджено 5 актів:
— № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва»;
— № 2 «Висвітлення медіа теми суїциду»;
— № 3 «Висвітлення в медіа теми дітей війни»;
— № 4 «Висвітлення медіа випадків насильства і жорстокості»;
— № 5 «Висвітлення медіа випадків булінгу (цькування)».
Серед іншого, згідно з рекомендаціями регулятора, щодо депортованих дітей рекомендується не поширювати інформацію, що дає змогу ідентифікувати таких дітей, та інформацію щодо шляхів повернення дітей з депортації.
Під час підготовки новинних сюжетів про зниклу дитину з метою розшуку та ідентифікації не допускається інформація про сексуальний контекст злочину.
Медіа варто уникати героїзації участі дітей у бойових діях і нагадувати, що участь дітей у бойових діях неприпустима.
Переглянути усі рекомендації можна у записі за посиланням.
Обговорення відбулось у межах проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство».