6 березня у пресцентрі інформаційного агентства «Укрінформ» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі — Національна рада) провела круглий стіл на тему «Як уберегти дітей, що живуть в умовах війни, від шкідливої інформації в медіа».
![](/images/06і122.png)
Модерувала обговорення голова Національної ради Ольга Герасим’юк. До заходу також долучились голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, Радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники медіа та ін.
«Дитяча психіка має бути нами збережена. Хоч ми і не можемо повністю захистити дітей від новин про війну, від того, що відбувається в родинах, адже жодна родина незахищена від психологічних травм, пов’язаних з війною. Тому нам сьогодні треба особливо подумати над тим, що ще ми можемо зробити, аби захистити дітей», — наголосила Ольга Герасим’юк.
![](/images/photo1709732106.jpeg)
Очільниця медіарегулятора поінформувала, що у 2016 році розпочала свою діяльність відповідна робоча група Національної ради. За цей час спільно з представниками медіагруп, науковцями-психологами, журналістами, громадськістю створено п’ять актів саморегулювання, які стосуються чутливих питань і висвітлення їх в медіа.
![](/images/06і1м2.png)
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук розповіла, що тема дітей була одним із фокусів під час роботи з проєктом Закону «Про медіа». «Ми керувалися відповідною Євродирективою і загалом європейським законодавством, яке є чутливим до потреб захисту дітей. Дуже приємно, що за цей рік більшість українських медіа продемонстрували найкращі стандарти виконання вимог Закону, дотримуються найсуворіших правил», — зауважила народна депутатка. За її словами, велику увагу до теми захисту українських дітей під час війни приділяють також у ПАРЄ. За ініціативи української делегації було створено Спеціальний комітет щодо ситуації з українськими дітьми, який очолила Олена Хоменко.
«У ПАРЄ тривають жваві дискусії про metaverse, цифровий всесвіт, де кожен може мати свій аватар і жити віртуальним життям. Цей новий світ розвивається дуже стрімко і, окрім нових можливостей, несе й загрози. У Сполученому Королівстві вже є перші позови щодо сексуального насильства у цифровому світі. На найближчій сесії ПАРЄ очікуємо голосування щодо Резолюції про захист дітей від онлайн-насильства, що має привернути увагу держав-членів до зазначеної проблеми», — додала Євгенія Кравчук.
Водночас політикиня відзначила зусилля українських мовників, які в умовах обмежених війною бюджетів створюють корисний контент для дітей.
![](/images/06і1.png)
Радниця - уповноважена Президента Дар’я Герасимчук акцентувала, що журналісти у своїх матеріалах не мають розголошувати імена, міста проживання, місце навчання та іншу персональну інформацію про дітей і їхніх рідних, якщо це може зашкодити дитині.
Інші учасники засідання також наголосили, що у разі публікування інформації про дітей медійники мають бути відповідальними та свідомими того, які ризики можуть виникнути надалі. Це стосується як психологічного стану дитини, так і небезпеки з боку держави-агресора, особливо стосовно дітей, які проживають/перебувають у прифронтових областях. «В умовах роботи з дітьми комунікація має бути передусім терапевтична. Ми точно маємо спочатку прогнозувати можливу шкоду, і якщо вона можлива, то, ймовірно, і комунікація не треба», — зазначив народний депутат Ярослав Юрчишин. За його словами, зареєстровані медіа показують кращі результати у контексті висвітлення чутливих тем, ніж «анонімні соціальні мережі».
![](/images/06і12.png)
Політик подякував «усім, хто дуже довго добивався, щоб адміністрація Telegram, як найбільш популярної мережі, пішла на контакт». «Зараз ми маємо принаймні обіцянку розглянути наші звернення», — розповів голова парламентського комітету та додав, що регуляція медіа не є обмеженням свободи слова.
Експерти Національної ради презентували ключові принципи під час висвітлення в медіа питань, що стосуються дітей. Для сприяння захисту дітей у медіа затверджено 5 актів:
— № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва»;
— № 2 «Висвітлення медіа теми суїциду»;
— № 3 «Висвітлення в медіа теми дітей війни»;
— № 4 «Висвітлення медіа випадків насильства і жорстокості»;
— № 5 «Висвітлення медіа випадків булінгу (цькування)».
Серед іншого, згідно з рекомендаціями регулятора, щодо депортованих дітей рекомендується не поширювати інформацію, що дає змогу ідентифікувати таких дітей, та інформацію щодо шляхів повернення дітей з депортації.
Під час підготовки новинних сюжетів про зниклу дитину з метою розшуку та ідентифікації не допускається інформація про сексуальний контекст злочину.
Медіа варто уникати героїзації участі дітей у бойових діях і нагадувати, що участь дітей у бойових діях неприпустима.
![](/images/06і.png)
Переглянути усі рекомендації можна у записі за посиланням.
Обговорення відбулось у межах проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство».