7 лютого 2024 року відбулось спільне засідання Комітету з питань свободи слова та підкомітету з питань інформаційної політики і європейської інтеграції Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Учасники засідання відвідали центральний офіс Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Під час основного блоку обговорення розглянули такі ключові питання:
— суспільне мовлення в Україні: поточний стан, перспективи, плани на майбутнє;
— безпека роботи працівників медіа під час висвітлення подій, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.
Модерував захід голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Зі словом також виступали голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, інші народні депутати України — представники Комітетів Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ірина Констанкевич, Олександр Божков, Олександр Санченко, Євгеній Брагар, перший заступник голови Комітету з питань бюджету Іван Крулько, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк та ін.
На початку засідання голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв акцентував, що це вже вдруге 7 лютого українські парламентарі розглядають питання, пов’язані з роботою Суспільного мовника, на території телерадіокомпанії. Народний депутат відзначив роль Суспільного мовлення України в процесі євроінтеграції. «За час повномасштабного вторгнення Суспільний мовник тільки підсилив рівень довіри від міжнародних партнерів і донорів, які допомагають українським медіа не просто пережити складні часи, а і — у розвитку», — сказав голова парламентського комітету.
Зростання довіри до новин Суспільного з боку українських громадян та світових партнерів підкреслив і голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. За його словами, у новий рік мовник «входить куди сильнішим, і це цілком логічний наслідок реформи, яка стартувала ще за попереднього скликання Верховної Ради України, але активно підтримується та зберігається поточним». Парламентар подякував за розвиток регіонального мовлення і мовлення для національних меншин (груп). Крім того, Ярослав Юрчишин звернув увагу на якісні документальні проєкти Суспільного, насамперед історичні.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук розповіла про нещодавно ухвалену резолюцію ПАРЄ щодо гарантування свободи медіа та безпеки журналістів, під час обговорення якої члени Асамблеї позитивно відзначили прогрес українського суспільного мовлення. Водночас народна депутатка зауважила: «Я не можу сказати, що є хоча б одна держава-учасниця ПАРЄ, яка повністю задоволена роботою свого суспільного мовника. Тому, зважаючи на покриття Суспільного, на кількість підписників на диджитал-платформах, я думаю, українське Суспільне точно в першій десятці», — поділилась Євгенія Кравчук.
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету, президент Федерації біатлону України Іван Крулько подякував представникам НСТУ за висвітлення спортивних подій. Зокрема, Суспільне є офіційним транслятором змагань IBU (International Biathlon Union) в Україні. Депутат побажав, аби така взаємодія продовжилась на багато років. «Взагалі біатлон — вид спорту військових. Ми віримо, що одного дня Суспільне покаже золотий фініш українських біатлоністів на найвищих кубках світу», — зазначив депутат.
Далі парламентарі заслухали інформацію про роботу Суспільного мовлення під час другого року повномасштабного вторгнення.
Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа розпочала презентацію зі співпраці Суспільного з Європейською мовною спілкою. Серед іншого, Світлана Остапа підкреслила, що асоціація на міжнародному рівні констатувала, що нині, вперше з часу Другої світової війни, така велика кількість журналістів працює у таких складних умовах. Голова Наглядової ради розповіла, що протягом 2022-23 років 1793 сюжети Суспільного були показані 132715 разів на 202 каналах країн-членів ЄМС. Крім того, успішно було реалізовано показ «Євробачення-2023» та забезпечено трансляцію спортивних подій.
Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький представив пріоритетні напрями діяльності Суспільного у 2024 році. Це розвиток інформаційного мовлення, виробництво контенту для задоволення культурних та освітніх потреб українців, розбудова національної інформаційної мережі.
З-поміж ключових нових документальних проєктів Суспільного заплановано такі: «Велика російська брехня», «Сентиментальна подорож до планети Параджанова», «Феномен Довженка», «Якби Чорновіл», «Будапешт, бомба під Україною».
Також Микола Чернотицький розповів про здобутки мовника за 2023 рік. Серед них — новий спортивний телеканал «Суспільне Спорт», онлайн-радіо українських пісень з архівів Будинку звукозапису Українського Радіо «Радіоточка», унікальна платформа архівних відео- й аудіофайлів «Суспільне Медіатека». За його словами, Суспільне має найбільшу мережу локальних журналістів, а 84% аудиторії, яка дивиться, слухає та читає новини Суспільного, довіряє мовнику.
Про ресурсну підтримку Суспільного говорили народні депутати Микола Княжицький та Володимир В’ятрович. «Якщо ми говоримо про інформаційну політику під час війни, у нас є єдина інституція, до якої є довіра в суспільстві», — зазначив про Суспільне Микола Княжицький.
Володимир В’ятрович назвав Суспільний мовник прикладом «правильної інституції, яка потребує правильного фінансування». Депутат додав, що, можливо, мовник розвивався не так швидко, як би того хотілось, але зумів показати добрий результат.
Другим ключовим питанням розглянули безпеку працівників медіа, що висвітлюють бойові дії. У цьому блоці зі словом виступив член Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитро Козлов.
Загалом за інформацією представників телерадіокомпанії, 183 працівники (журналісти, оператори, водії, працівники безпеки тощо) Суспільного мовлення впродовж 2023 року працювали на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та продовжують і досі це робити. АТ «НСТУ» як роботодавець вживає заходів, щоб гарантувати їхню безпеку, зокрема усі медійники застраховані, оснащені бронежилетами, касками, турнікетами, аптечками, пройшли тренінги з домедичної допомоги від інструкторів Червоного Хреста тощо.
Також до обговорення долучилась начальниця Управління страхової методології Національного Банку України Леся Бурбель. Учасники засідання дійшли згоди про необхідність внесення законопроєкту з метою узгодження норм Закону України «Про медіа» зі страховим законодавством.
Комітети
Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і з
питань свободи слова продовжують стежити за розвитком Суспільного мовлення в
Україні та бажають НСТУ успішної реалізації всіх запланованих проєктів.
Фото надані Суспільним