4 вересня 2023 року у Києві відбулася конференція «Суспільне мовлення: реформа під час війни». Організаторами події стали ГО «Центр демократії та верховенства права», Національна суспільна телерадіокомпанія України і Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.
На конференції розглянули три блоки питань:
— Завдяки чи всупереч? Як Суспільне зберегло інституційну стійкість під час війни;
— Від реформи до сталості. Яку роль Суспільне буде виконувати в повоєнній Україні;
— Суспільні мовники у світі. Кращі практики.
До розмови запросили народних депутатів України, представників міністерств та посольств, міжнародних партнерів, провідних медіаекспертів.
Під час свого слова голова Наглядової ради Суспільного Мовлення Світлана Остапа розповіла про здобутки компанії. «Ми пройшли свій особливий шлях створення Суспільного. Такого досвіду не має жодна країна Європи. За задумом законотворців, які були натхненні Революцією Гідності, в Україні створювалося Суспільне і одночасно ліквідовувалося практично все державне мовлення… Дуже приємно бачити, що молоде покоління сприймає зараз Суспільне як даність», — сказала Світлана Остапа.
Представники Суспільного поінформували, що згідно з опитуванням Gradus Research Company (квітень 2023 р.) 86 % аудиторії НСТУ довіряють новинам Суспільного, 38 % опитаних українців споживали новини Суспільного за останній тиждень (на час опитування); мовник має найбільшу мережу кореспондентів; за даними Info Sapiens (квітень 2023 р.) 29 % всіх радіослухачів найбільше довіряють Українському радіо, сумарно платформи Суспільного мовлення мають 8,4 млн підписок у соціальних мережах тощо. Водночас працівники Національної суспільної телерадіокомпанії України наголосили, що Суспільне мовлення в усі роки свого існування було недофінансоване, адже відповідно до законодавства мовник має фінансуватися на рівні 0,2 % видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Нині ця норма не виконується.
«Хочемо ми цього чи ні, але зараз фінансування НСТУ — в площині дефіциту бюджету. Це означає, що воно буде тільки тоді та в такому обсязі, який нам дозволить міжнародна допомога. Видатки на оборону в наступному році збережуться на рівні 2023 року (а цього року ми плануємо ще одне збільшення на майже 300 млрд). Дефіцит бюджету планується понад 40 млрд доларів. В уряду є план, як покрити цей дефіцит, але підтвердженого об’єму фінансування наразі немає. Відповідно витрати на 2024 ми плануємо скромні, в тому числі на суспільне мовлення. Ми розуміємо, що Національна суспільна телерадіокомпанія є стратегічно важливим для безпеки держави підприємством і однією з важливих євроінтеграційних реформ. Тому робота НСТУ є у фокусі Верховної Ради та, зокрема, бюджетного комітету. Я зі свого боку можу пообіцяти, що ми знайдемо шляхи забезпечення НСТУ, коли підтвердиться фінансування від міжнародних партнерів на 2024 рік», — прокоментувала голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа за результатами конференції.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко підкреслив, що зараз, під час війни, загальний бюджет збільшено вдвічі, відповідно видатки на Суспільне доцільно вираховувати зі «статус-кво, що був, а не так, як воно є нині». Віцеспікер розповів, що сам споживає контент Суспільного та відвідує ефіри програм Суспільного, відзначив «культурний діалог», якого дотримуються журналісти компанії, а також якісні продукти мовника, зокрема музичні проєкти.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що під час повномасштабного вторгнення Суспільне посилило свої позиції, і має бути належно профінансоване. «Всі гроші зараз йдуть на війну, всі гроші йдуть на фронт. У кожній гривні 68 копійок це міжнародна макрофінансова допомога. І я звертаюся до наших міжнародних партнерів з дуже простою пропозицією: якщо ви хочете нам допомогти зберегти одну з надважливих реформ, будь ласка, зафіксуйте в макрофінансовій допомозі окремим рядком бюджет Національного суспільного мовника України», — сказав голова парламентського комітету.
На думку голови підкомітету з питань культури Комітету гуманітарної та інформаційної політики Миколи Княжицького, норма 0,2% беззаперечно має бути виконана, а якісне іномовлення доцільно було б доручити робити Суспільному, і це б допомогло оптимізувати видатки. Микола Княжицький подякував членам Наглядової Ради Суспільного та всій команді телерадіокомпанії. «Ви робите чудову роботу в тих умовах, в яких ми зараз є. У цьому ви, безумовно, великі молодці. Документальні фільми прекрасні. Я ходжу на їх презентації. Мовлення загалом незалежне, тому це можна вітати», — акцентував народний депутат.
Незалежність мовника підкреслили й інші учасники конференції.
Заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, крім того, звернула увагу на те, що Суспільне стало одним із найпопулярніших роботодавців на медіаринку: має гарну репутацію не тільки серед споживачів контенту, а й серед креативних фахівців галузі.
Як голова комітету ПАРЄ, який займається питанням медіа, політикиня зауважила, що суспільний мовник України досить відомий серед інших суспільних мовників світу. «Він є надійним джерелом інформації для ретрансляції в інших країнах подій в Україні не тільки в контексті війни, а й про культуру та інші актуальні тренди. Окрім того, після набрання чинності законом «Про медіа» з'явилася можливість робити копродакшн (спільне виробництво) контенту з іншими країнами. Можна сказати, це — наш інформаційний імпорт, і до речі, не тільки у сфері телевізійного контенту, а й радіо та подкасти», — прокоментувала Євгенія Кравчук.
