Законопроєктом, ухваленим Парламентом 14 квітня 2022 року, визначається, що проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини, підтримки сімей з дітьми, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Перегляд, внесення змін і скасування цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини відбувається не рідше ніж один раз на 5 років з метою створення дієвих механізмів реінтеграції та поновлення прав дитини, до досягнення гідних умов життя.
Також пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону дитинства», якими:
1) передбачити нові підстави для встановлення статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Відповідно до діючої редакції статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Передбачається, що такий статус матиме право отримати дитина яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту осиротіла чи була розлучена зі своїми сім'ями, позбавлена даху, у тому числі яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, раціонального харчування, медичної допомоги або інших невід'ємних прав, зазнала незліченних страждань, переслідування, тортур, каральних заходів, принизливого ставлення;
2) ввести в діюче законодавство нове поняття «реінтеграція та відновлення прав дитини», яке передбачає комплекс вжитих державою заходів, що включають соціальний та правовий захист, надання пільг, переваг та соціальних гарантій, які необхідні для забезпечення гідних умов життя;
3) вилучити із Закону положення щодо «проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства», «розробки і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей», «захисту прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» та передбачити, що ці заходи мають здійснюватися лише щодо «реінтеграції та поновлення прав дітей» та щодо «проведення державної політики, спрямованої на соціальний захист дітей, які потребують реінтеграції та відновлення своїх прав» «шляхом затвердження відповідних загальнодержавних програм»;
4) пропонується створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, та передбачити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей має забезпечувати його формування, ведення та є його розпорядником.
Також цим законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», якими передбачити, що інформація щодо дітей, які постраждали у зв’язку з внутрішнім переміщенням, вноситься виключно до Єдиного державного реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав.
Комітет на своєму засіданні 11 квітня 2022 року підтримав таку законодавчу ініціативу, направлену на вдосконалення системи захисту дітей, зокрема в умовах дії воєнного стану, та рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні ухвалити законопроєкт № 7231 за основу.