1 грудня на своєму засіданні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув 11 питань порядку денного.
Чотири із них стосувалися сфери кіно: проєкт Закону про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей (реєстр. № 6265), проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 6194), проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки кінематографу (реєстр. № 6190) та проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 6191).
«Ці законопроєкти — це майже річна робота всієї кіногалузі, і зокрема нашого Комітету та підкомітету кіно. З того часу, як ми ухвалили закон про кеш-рібейти, іноземці так і не отримують відшкодування за знімання фільмів в Україні через певні неточності, які якраз вирішуються законопроєктом 6265», — поінформував голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Павло Сушко. Цей законопроєкт підтримали за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету.
Законопроєкт № 6194 після тривалої дискусії погодили рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні за основу. Головні зміни в проєкті Закону стосуються популяризації української кінематографії та кіноіндустрії, нових форм державної підтримки (державна субсидія на розвиток кінопродукту — девелопмент, державна поворотна підтримка, «нацрібейти»), гарантій отримання кешрібейтів для іноземних суб’єктів кінематографії, змін (унормування та осучаснення) у класифікації фільмів, проведення конкурсів за форматами та спрямуванням фільмів, урегулювання питань створення та діяльності Ради з державної підтримки кінематографії, освітніх заходів з мистецтва кіно та підтримки інших освітніх ініціатив, зменшення обсягів паперового документообігу, секторальних змін до інших нормативно-правових актів.
Документ буде доопрацьовано до другого читання із залученням усіх зацікавлених сторін, що висловили до нього зауваження та пропозиції, зокрема Міністерства оборони України, Антимонопольного комітету, Міністерства економіки України, Національної гвардії України, Державного агентства з питань кіно, Уповноваженого із захисту державної мови.
Законопроєкт № 6190 вирішили рекомендувати Парламенту прийняти за основу і в цілому. Актом вносяться зміни до Податкового кодексу, що допоможуть кіновиробникам, яким надана підтримка від Eurimages, фактично її отримати. Також у проєкті Закону є зміни щодо звільнення від ПДВ за роботи з дубляжу або озвучення українською мовою в інших країнах. «Це для того, щоб більше фільмів можна було дублювати українською мовою, адже в Україні недостатньо студій, які можуть якісно надати всі етапи робіт або послуг з озвучення та дублювання у досить короткі терміни», — пояснює автор законопроєкту Павло Сушко.
Законопроєкт № 6191 підтримали за основу та в цілому. Авторами законопроєкту передбачено, що кошти, які надійдуть від поворотної форми підтримки, будуть зараховані на спеціальний рахунок Держкіно.
Обговорили проєкт Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022 та 2023 роках. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його за основу та в цілому.
«Новація нашої Постанови — це те, що вона містить перелік пам‘ятних дат та ювілеїв на два роки: 2022-й та 2023-й. Деякі дати потребують у своїй підготовці довшого часового люфту: наприклад, видання творів чи ремонтно-реставраційні роботи будівель», — прокоментувала голова профільного підкомітету Ірина Констанкевич. Під її очільництвом підкомітет протягом двох тижнів детально аналізував та погоджував пропозиції до Постанови, яких надійшло понад тисячу, і які стали «корпусом» проєкту.
Комітет рекомендує прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 5546). «Законопроєктом пропонується тимчасово, до моменту скасування Верховною Радою визнання певної держави державою-агресором (державою-окупантом), в областях, де утворені військово-цивільні адміністрації, до універсальної програмної послуги додати програми телеканалів загальнонаціональної категорії. Це важливо для того, щоб люди на цих територіях мали доступ до українського мовлення, а не ставали жертвами російської пропаганди», — зазначає голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук. Цей законопроєкт попередньо був опрацьований у підкомітеті, на засіданні якого також йшлося про необхідність звернутися до Кабінету Міністрів України щодо скликання міжвідомчої наради для обговорення стану виконання Рекомендацій за результатами слухань у Комітеті 2 квітня 2021 року на тему: «Забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України». Комітет підтримав цю пропозицію.
З приводу проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження (реєстр. № 6287) ухвалили рішення рекомендувати Парламенту внести його до порядку денного сесії, прийняти за основу із урахуванням можливості доопрацювання згідно зі ст. 116 Регламенту.
Законопроєкт розроблено у співпраці з громадським і експертним середовищем і подано 64 народними депутатами з різних фракцій та груп на чолі з головою Комітету гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим.
Мета проєкту — подолати катастрофічну ситуацію в книговиданні й книгорозповсюдженні і стимулювати розвиток потужного й самодостатнього українського книжкового ринку.
Для цього проєктом передбачено 2 ключових інструменти:
1) відшкодування витрат на оренду приміщень книгарням, які продають книжки українською мовою (а також, за бажанням, мовами ЄС і корінних народів України) та працюють легально з застосуванням РРО. Такі книгарні отримають державну субсидію, яка не перевищуватиме 20% їхнього доходу від продажу книжок (а також не перевищуватиме граничних сум, встановлених законопроєктом, які менші для невеликих населених пунктів і більші для великих міст).
2) надання сертифіката на придбання книжок українською мовою при народженні дитини і при досягненні дитиною 14-річного віку.
Обидві програми мають запрацювати з початку 2023 року.
Ухвалення законопроєкту дасть потужний поштовх зростанню українського книжкового ринку. Кількість книгарень з нинішніх мізерних 200 упродовж 2 років дії закону може подвоїтися, а за 5-7 років — сягнути 800-1000. Мережа книгарень, якщо закон буде ухвалено, пошириться й на невеликі містечка та у такий спосіб охопить всю Україну.
Також підтримали пропозицію підкомітету з питань сім’ї та дітей (голова — Тетяна Скрипка) та рекомендували повернути законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою (реєстр. № 6282) автору на доопрацювання із вилученням із тексту проєкту змін до законів, що регулюють питання захисту прав дітей.
Рекомендували ухвалити за основу і в цілому законопроєкт про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення державних гарантій педагогічним працівникам державних мистецьких ліцеїв (реєстр. № 6260). Документом пропонується зекономлені кошти від скасованих через пандемію заходів спрямувати на заробітні плати мистецьким педагогам.
Запис засідання можна переглянути за посиланням.