Реагуючи на колективні звернення працівників регіональних дирекцій Суспільного мовлення, обласних рад, громадських організацій, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 2 липня 2020 року створив Робочу групу з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення ПАТ «НСТУ» у контексті інформаційної безпеки України.
До Робочої групи (далі — РГ) ввійшли народні депутати України, представники Державного комітету телебачення і радіомовлення України, члени Наглядової ради, Правління, представники регіональних філій ПАТ «НСТУ», представники НСЖУ, громадських організацій і об’єднань, експерти медійного ринку. Очолити РГ Комітет доручив Першій заступниці голови Комітету Ірині Констанкевич.
Станом на 30 вересня у режимі відеоконференцій (ZOOM) відбулося п’ять засідань РГ, під час яких було розглянуто такі питання:
— нагальні проблеми забезпечення права громадян України на доступ до програм Суспільного телебачення і радіомовлення України;
— забезпечення доступу до програм ПАТ «НСТУ» у прикордонних районах Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Луганської, Одеської, Сумської, Чернігівської, Чернівецької, Харківської, Херсонської областей України;
— щодо концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» в частині стратегічного планування, тематичного наповнення програм (контенту), кадрового і фінансового забезпечення.
Аналіз даних від центральних органів виконавчої влади, ОДА, органів місцевого самоврядування, інформації, наданої Наглядовою радою, Правлінням ПАТ «НСТУ», а також оприлюднених на засіданнях експертних доповідей та висновків дозволив розділити проблеми на дві групи.
Перша — це інфраструктурні проблеми, пов’язані з ресурсним (частотним) забезпеченням ПАТ «НСТУ», технічним станом теле- і радіомереж, якістю послуг провайдерів, операторів, які наразі унеможливлюють виконання Суспільним телебаченням і радіомовленням головної місії — бути доступним у кожній домівці.
Друга — це інституційні проблеми, які виникли у процесі трансформації Суспільного: визначення місця і ролі регіонального мовлення у стратегічному плануванні, недофінансування, скорочення локального контенту (до 1 години), відсутність актуальної місцевої проблематики у достатньому обсязі, неналежна організація комунікації із колективами регіональних дирекцій.
Члени РГ зазначили, що окреслені проблеми потребують адекватного осмислення та скоординованих дій, спрямованих на покращення ситуації, з боку всіх профільних владних інститутів.
Телевізійне мовлення
За інформацією Держкомтелерадіо після відключення з 1 вересня 2018 року аналогового телевізійного мовлення на всій території України, а з 21 травня 2019 року за ініціативи ПАТ НСТУ і в прикордонних з Російською Федерацією районах Сумської, Чернігівської, Харківської областей, 30 % населення України були позбавлені гарантованого державою доступу до безплатного ефірного телебачення, зокрема програм «UA: Перший», «UA: Культура» та 24 регіональних каналів, які транслюються у багатоканальній цифровій ефірній телемережі приватного провайдера програмної послуги і оператора ТОВ «Зеонбуд».
Провайдер і оператор чотирьох загальнонаціональних мультиплексів не виконує ліцензійних умов щодо забезпечення 95 % населення України доступом до безоплатного цифрового телебачення у стандартній якості.
ТОВ «Зеонбуд» зволікає з виконанням рішення Національної ради про добудову першого цифрового мультиплексу МХ-1, домовленостей, досягнутих за підсумками наради у Президента України 26 лютого 2020 року щодо зміни модуляції сигналу до травня 2020 року та встановлення додатково 47 передавачів для мультиплексу МХ-1 у населених пунктах, де відсутнє покриття цифровим ефірним сигналом.
Радіомовлення
За даними РНБОУ, на які посилається Держкомтелерадіо, програми Суспільного радіомовлення є недоступними для 20 % громадян України. FM – мережа першої програми «Українського радіо» у кращому разі покриває від 60 до 70% території України, «Радіо «Промінь» — 38%, «Радіо «Культура» — трохи більше ніж 20 % території України.
Зважаючи на те, що радіочастотний ресурс у FM діапазоні вичерпано, мовник об’єктивно не зможе побудувати достатньо потужні FM - мережі і охопити сигналом всю територію України.
Ключ до вирішення проблеми покриття – у відновлення середньохвильового мовлення, яке з 1 червня 2019 було вимкнуте на вимогу правління ПАТ «НСТУ».
Доступ до програм Суспільного у прикордонних районах
За інформацією Держкомтелерадіо лише 40 із 86 прикордонних районів України мають якісне покриття сигналом програм телерадіомовлення ПАТ «НСТУ», де програми доступні для 95% населення. У інших районах покриття значно гірше, або майже зовсім відсутнє, як-от у Могилів-Подільському р-ні Вінницької області, Верховинському р-ні Івано-Франківської області, Троїцькому р-ні Луганської області, Путивльському р-ні Чернівецької області.
Найбільш загрозливою є ситуація з прийманням українських телепрограм, зокрема програм ПАТ «НСТУ», вздовж кордону з Російською Федерацією – у Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській областях.
Вкрай незадовільним є доступ до Суспільного мовлення у прикордонних із Білоруссю.
З метою унормування цих проблем РГ вважає за доцільне продовжити свою роботу та напрацювати необхідні законодавчі ініціативи.
Члени ГР надали Комітету такі пропозиції:
1. Організувати комітетські слухання з питань стратегічного розвитку Суспільного мовлення в Україні в контексті забезпечення доступності інформації в регіонах.
2. Подати рекомендації щодо внесення змін до законодавства України, які стосуються удосконалення процедур формування Наглядової ради НСТУ, а також зміни, які б забезпечили повну щоденну редакційну і операційну незалежність Суспільного мовника і встановили б чіткі механізми контролю якості його діяльності відповідно до Рекомендацій 1878 (2009) ПАРЄ.
3. Комітету періодично (не менш ніж раз на рік) розглядати питання про забезпечення Суспільним інформаційної безпеки у регіональному мовленні.
4. Звернутися до Кабінету Міністрів України, Комітету ВРУ з питань бюджету з пропозицією щодо включення до проекту Закону про Державний бюджет на 2021 рік фінансування (розпорядник – Міністерство цифрової трансформації) державного мультиплексу МХ-7 наземного ефірного телевізійного мовлення.
5. Порушити перед Кабінетом Міністрів України питання щодо доцільності перепідпорядкування Концерну РРТ та ДП «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення» і передачі цих підприємств у відання Міністерства культури та інформаційної політики.
6. Вивчити питання про відновлення середньохвильового радіомовлення на території України та за кордоном.
7. У зв’язку із закінченням 7 грудня 2020 року строку дії ліцензій НР № 00016-п, НР № 00017-п, НР № 00018-п, НР № 00019-п, ТОВ «Зеонбуд», звернутися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення із рекомендаціями замовити виміри зон покриття цифровим мовленням мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 ТОВ «Зеонбуд» на всій території України.
8. Розробити нову Концепцію регіонального суспільного мовлення України на 2021-2025 роки. Публічно обговорити у фокус групах фахівців-медійників, науковців, на Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.
«Ми наполягаємо, щоб Суспільне було сучасним, якісним, змістовним, цікавим та інформаційно незалежним. Ми хочемо, щоб прикордонні райони України жили в інформаційному полі України, а не сусідніх держав», — акцентувала Ірина Констанкевич.