ПРОЕКТ
РІШЕННЯ
КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ І ДУХОВНОСТІ
Протокол № ___ від 24.06.2016 р.
24 червня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності провів у с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області спільне засідання з депутатами місцевих рад про збереження культурної спадщини в регіоні.
Враховуючи наявність у селі Криворівня цілої низки історико-культурних та історико-меморіальних пам’яток і музеїв, пов’язаних з іменами видатних діячів української культури, науки, та з нагоди 160-річчя з дня народження Івана Франка, Комітет з питань культури і духовності за результатами виїзного засідання в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Міністерству культури України, Івано-Франківській обласній державній адміністрації у тримісячний термін опрацювати питання створення на території села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області історико-меморіальної заповідної території, та винести відповідне рішення на затвердження Кабінету Міністрів України.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України оголосити територію села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області історико-меморіальною заповідною територією.
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України при формуванні Державного бюджету України на 2017 рік передбачити видатки на функціонування історико-меморіальної заповідної території, а також забезпечити фінансування робіт, пов’язаних з розвитком туристичної інфраструктури, благоустроєм території, капітальним ремонтом під’їзних доріг.
4. Рішення Комітету надіслати до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Голова Комітету М. КНЯЖИЦЬКИЙ
Карпатське гірське село Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, що розміщене в центральній частині Гуцульського етнографічного регіону України, має багато визначних природно-ландшафтних та автентичних історико-культурних надбань, які відносяться до цінних скарбів української національної спадщини. В селі діють Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда, що підпорядковані Івано-Франківському обласному краєзнавчому музею. Окрасою села Криворівня є церква Різдва Пресвятої Богородиці і дзвіниця, що мають статус пам'яток історії та культури України.
Крім наведених вище діючих історико-культурних споруд у селі Криворівня є ще цілий ряд важливих визначних місць і цінних архітектурних та природних об’єктів, які повинні одержати заповідний статус пам'яток історії, культури та природи України і бути включеними до Національного природно-ландшафтного та історико-культурного заповідного комплексу: «Криворівня – гуцульське село-музей під відкритим небом».
До особливо цінних визначних місць і об’єктів села Криворівня належать:
1. Будинок плебанії (резиденції), у якому в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, понад 100 років тому, жила династія священиків Бурачинських-Волянських, у яких зупинялись Яків Головацький, Іван Франко, Леся Українка. В цей період будинок плебанії був місцем творчих зустрічей багатьох видатних діячів української літератури, науки, і мистецтва.
2. Пам’ятний знак на місці, де в 1745 році було вивішено одну із частин четвертованого тіла Олекси Довбуша, та меморіальні могили отця Андрія Бурачинського, Василя Якіб’юка, Парски Плитки (Грицвіт), Івана Паращука на сільському кладовищі.
3. Каплиця, споруджена в пам'ять про скасування панщини 1848 року, в центрі Криворівні, сучасна церква на присілку Багни, каплиця Св. Серафима Саровського на присілку Березово та ряд інших каплиць.
4. Кімната-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка в будинку Параски Зеленчук, у селі Криворівня, на присілку Заріччя. Раніше, на місці цього будинку, стояла хата сільського дяка Михайла Мойсейчука, у якій три літа (1910-1912 рр.) жив письменник Михайло Коцюбинський і написав повість «Тіні забутих предків». В цій хаті сімнадцять літ (1899-1915 рр.) проживав також відомий український вчений Володимир Гнатюк, який досліджував фольклорно-етнографічну спадщину Гуцульщини і багато зробив для того, щоб в цьому мальовничому гірському селі щоліта збиралаися найвидатніші діячі української літератури, науки і мистецтва та назвав тогочасну Криворівню «Українськими Афінами».
5. Старовинна хата Петра Потяка (Клямового) в селі Криворівня, на присілку Ґрашпарівка, яка є власністю Миколи Процюка. В цій хаті, у 1906 – 1912 роках, жив видатний український письменник Гнат Хоткевич. Наслідком шестирічної творчої праці Гната Хоткевича в Криворівні стало написання художніх творів «Довбуш», «Камінна душа», «Гуцульські акварелі», серії живописних картин про Гуцульщину, а також створення в сусідньому селі Красноїлля аматорської театральної групи під назвою: «Гуцульський театр».
6. Визначне місце в селі Криворівня, на присілку Царина, де в кінці ХІХ – на початку ХХ століть стояла родинна вілла польського землевласника Станіслава Пшибиловського. У цьому будинку виростав його внук, відомий польський письменник Станіслава Вінценза, автор епічної тетралогії про Гуцульщину «На високій полонині». Дана художньо-документальна праця Станіслава Вінценза про давню культуру і духовність гуцулів, загальним об’ємом 2000 сторінок, була написана і видана в Польщі польською мовою.
7. Криворівнянська ЗОШ І – ІІІ ст ім. М. Грушевського, яка є базовою школою у Верховинському районі з вивчення наукової і літературної спадщини Михайла Грушевського, літературної творчості Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Параски Плитки (Горицвіт). Практичний доробок цієї школи із захисту учнівських наукових і творчих проектів (матур), занесено до Картотеки передового педагогічного досвіду Івано – Франківського обласного ІППО. Дана школа налагодила ефективну співпрацю з Музеєм-садибою Михайла Грушевського, Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, Музеєм-хатою-граждою та церквою Різдва Пресв’ятої Богородиці.
8. Краєзнавча кімната-музей села у Криворівнянській ЗОШ І-ІІІ ст. ім.Михайла Грушевського, яка створена у 1965 році, містить багато цінних етнографічних експонатів.
9. Літературно-меморіальна хата-музей Параски Плитки (Горицвіт), талановитої письменниці і художниці Гуцульщини, творчий доробок якої складає близько 50-ти рукописних книг, обсягом 500 сторінок кожна і близько 600 живописних картин та ікон, виконаних у народному стилі (у стилі примітиву).
10. Приватний музей: «Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини», в будинку Ярослава і Людмили Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Царина.
11. Меморіальне місце в центральній частині села Краворівня, де стояла родинна хата Ярослава і Василини Чуперчуків – відомих діячів гуцульської хореографії України.
12. Меморіальне місце, де стояла хата Івана і Марії Паращуків – відомих на Гуцульщині писанкарів, мистецтва яких продовжує їх син Володимир.
13. Жила хата-ґражда сім’ї Миколи і Калини Марусяків, що розташована в селі Криворівня, під горою Ігрець, і є зразком старовинної дерев’яної архітектури Гуцульщини. Дана сім’я веде зразкове традиційне полонинське господарство.
14. Визначні місця в селі Криворівні, в яких відомий кінорежисер Сергій Параджанов проводив натурні зйомки найтитулованішого українського кінофільму «Тіні забутих предків», в головних ролях якого знімалися видатні кіноактори Іван Миколайчук (Іван) і Лариса Кадочникова (Марічка).
15. Криворівнянський Будинок культури та споруда «Співоче поле», що побудовані в гуцульському архітектурному стилі.
16. Гора Довбушанка на гірському хребті Синиці з кам’яною скелею «Довбушеві Церкви» та кам’яною печерою «Довбушеві Коморами», у яких зимою перебували опришки Олекси Довбуша.
17. Кам’яні розсипища льдовикового походження на горі Кізій Камінь. Скеля Івана Франка і Скеля Михайла Грушевського на лівому березі річки Чорний Черемош, в селі Криворівня, на присілках Боднарівка і Грушівка.
18. Криворівнянські гори: Ігрець, Кичіра, Громова, Буськівка, Біле Каміння, які покриті старовіковими хвойними і листяними лісами.
19. Меморіальні осередки беріз, сосон і модрин та столітні дуби і кедри на території села Криворівні.
20. Урочища Довга, Кобилини, Глийниця і Суха, які є цінними природними ландшафтами Гуцульського регіону Українських Карпат, де проростають рідкісні лікарські рослини.
21. Річка Чорний Черемош і устє річки Бережниця та гірські потоки: Калинівський, Ігрецький та Шпитеївський, у яких водиться форель струмкова та лосось дунайський.
Всі названі вище прекрасні гірські природні ландшафти, цінні пам’ятки історії та культури разом із багатьма іншими (не названими в даній науковій розробці) є питомими екологічними й етнографічними об’єктами села Криворівні, становлять органічну цілісність, безперечно заслуговують того, щоб бути збереженими для наступних поколінь.
Дуже відрадно, що у 2016 році на державному рівні Україна буде відзначати 160-річний ювілей Івана франка і 150-річний ювілей Михайла Грушевського, життя і творчість яких тісно пов’язані з історико-культурним минулим села Криворівня. Тому надання Криворівні заповідного статусу було б гідним вшануванням пам’яті цих геніальних діячів української науки, літератури і мистецтва та багатьох інших видатних творчих особистостей України.