23 вересня у Києві відбувся круглий стіл «Підсумки проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України зі створення українського культурного продукту «Тисячовесна».
У заході взяли участь Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук, голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна, представники культурних інституцій та професійної спільноти.
Захід організувала ГО «Детектор медіа» спільно з Міністерством культури України та Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ».
Під час круглого столу обговорили результати проведених мистецьких конкурсів, перший досвід реалізації ініціативи «Тисячовесна», а також можливі напрями її подальшого розвитку.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна повідомила, що загальний запит від творців на участь у програмі перевищив наявний бюджет у 4,8 раза. Це свідчить про значний попит на державну підтримку створення українського культурного продукту.
Водночас за окремими напрямами, зокрема «Сучасна музика», «Перформативне мистецтво» та «Візуальне мистецтво», передбачені кошти не були використані повністю.
Відповідно до проєкту Державного бюджету України на 2027 рік, на реалізацію ініціативи «Тисячовесна» планують спрямувати 5,4 млрд гривень.
Окремо серед перспективних напрямів «Тисячовесни» — підтримка книжкових проєктів, що може стати важливим кроком для розвитку українського книговидання та створення нового українського культурного продукту. Також серед можливих нових напрямів — розробка відео- та онлайн-ігор.
Голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що подальший розвиток «Тисячовесни» має ґрунтуватися на взаємодії Міністерства культури, державних культурних інституцій та тих, хто безпосередньо створює український культурний продукт.
За його словами, перший етап ініціативи важливо розглядати як досвід, який дає можливість визначити як успішні рішення, так і моменти, які потребують удосконалення.
«Тисячовесна» може і має бути синергетичним проєктом, який об’єднує зусилля різних учасників культурного процесу. Саме така взаємодія, на думку Микити Потураєва, дасть змогу ефективніше використовувати можливості державних інституцій та творчого середовища.
Окремо він звернув увагу на важливість збереження ролі державних культурних інституцій у реалізації масштабних культурних проєктів. За його словами, ці установи пройшли складний шлях становлення, довели свою дієздатність, ефективність і спроможність працювати з державними ресурсами.
Водночас розвиток нових форматів підтримки має не послаблювати інституційну спроможність державної культурної системи, а навпаки — використовувати її потенціал для досягнення спільного результату.
Голова Комітету також наголосив на необхідності державної підтримки культури навіть в умовах війни. Він зазначив, що парламент і Комітет зі свого боку працюватимуть над забезпеченням належного фінансування розвитку культурної та інформаційної сфер у Державному бюджеті на 2027 рік.
Голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький зосередив увагу на досвіді проведення мистецьких конкурсів та можливостях його врахування під час подальшої реалізації «Тисячовесни».
Він зазначив, що оцінювати остаточні результати ініціативи можна буде після того, як підтримані проєкти будуть реалізовані та український культурний продукт стане доступним для глядачів і слухачів. Водночас уже на цьому етапі, на його думку, важливо проаналізувати перший досвід проведення конкурсів і визначити підходи, які можуть бути корисними для наступних етапів програми.
Окремо Микола Княжицький звернув увагу на значення чітких і зрозумілих конкурсних процедур, зокрема під час роботи експертів. Він навів як приклад досвід Українського культурного фонду, де питання участі експертів у конкурсних програмах врегульовані відповідними правилами.
На його думку, у подальшій реалізації «Тисячовесни» варто ширше використовувати досвід уже сформованих культурних інституцій, які мають напрацьовані механізми проведення конкурсів та підтримки культурних проєктів.
Такий підхід може допомогти поєднати масштаб ініціативи з досвідом і напрацюваннями українських культурних інституцій та забезпечити послідовний розвиток програми.
Водночас він наголосив на важливості подальшого аналізу використання коштів та організаційних аспектів реалізації проєкту, щоб отриманий досвід можна було врахувати під час планування наступних етапів «Тисячовесни».
Учасники круглого столу також обговорили подальші механізми реалізації «Тисячовесни», розширення напрямів підтримки та можливості залучення до ініціативи ширшого кола культурних інституцій і творців.
Перший етап проєкту дав змогу сформувати практичний досвід проведення масштабних мистецьких конкурсів. Наступним завданням має стати його систематизація та врахування під час подальшої реалізації ініціативи.
Фото: Детектор медіа, Ігор Васильєв