16 червня 2025 року відбулось виїзне засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на Чернігівщині. Метою засідання стало ознайомлення зі станом справ та розгляд двох ключових питань — меморіалізація російсько-української війни і координація дій щодо отримання номінації ЮНЕСКО.

Чернігів славиться пам’ятками давньої історії. «Це унікальне місце нашої державності. Це місце нашої культурної сили. Місце, звідки постала руська земля», — зазначив голова Комітету Микита Потураєв. Делегація, до якої увійшли народні депутати – члени Комітету, представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства розвитку громад та територій України, ДАРТ, УІНП, очільник та представники Чернігівської ОВА й ін., оглянула пошкоджену Свято-Вознесенську церкву у селі Лукашівка, об’єкти Національного заповідника «Чернігів стародавній»: Дитинець, Катерининську церкву; Троїцько-Іллінський монастир 17 ст., Антонієві печери 11-18 ст., Спасо-Преображенський собор.

Розпочали засідання з відвідування школи-музею села Ягідного, яке було окуповане у березні 2022 року. Пам'ять про ті події варто зберегти як щеплення від усього російського. Понад 350 людей росіяни тримали в підвалі. Люди гинули від хвороб і задухи. Не дозволялось хоронити померлих, бранців майже не годували і змушували читати російську літературу. Проте люди чинили опір: жоден українець із селища не перейшов на бік окупантів. Це є свідченням сили українського духу.

Тепер у підвалі школи планується облаштування меморіального комплексу. Такий комплекс хочуть створити вже до кінця цього року. Зараз на території школи про болісні події розповідають місцеві мешканці, що пережили пекло окупації. «Це місце повинне офіційно мати національне значення», — сказав начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Цю думку підтримали члени парламентського Комітету. «Такі місця скорботи і водночас нашої перемоги, щонайменше духовної, мають отримати статус національного», — переконаний  Микита Потураєв.

«Важливо записати свідчення очевидців. Ми бачимо, наскільки складно людям щоразу спускатись у цей підвал. Вони переживають ретравматизацію. Очевидно, потрібна державна програма для фіксації всіх свідчень», — додала заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук.

Ще однією зупинкою став Спасо-Преображенський собор, з якого «виселили» УПЦ (МП) і який тепер оговтується після багаторічного недбалого користування стародавньою культовою будівлею. Директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва розповіла, що памʼятку досі очищують від мотлоху, бруду, знімають незаконні конструкції. Розписи на стінах відновлюють професійні реставратори.

«Величезним проривом в інформаційному полі було б, якби ми, фіксуючи такі факти використання деякими релігійними організаціями національних пам’яток, в контексті правильних стратегічних комунікацій показали світові — дивіться, що робиться з національними пам’ятками. Це б дуже додало нам аргументації, чому Україна повинна здійснювати такі кроки (прим. ред. — йдеться про позбавлення від московського впливу)»,  — зауважив народний депутат Володимир В’ятрович.

Станом на зараз 5 пам’ятних місць Чернігівської області входять до «Єдиного маршруту»: Ягідне, Лукашівка, Новоселівка, вул. Чорновола, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського. У своєму виступі перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич акцентувала на важливості не лише збереження, а й документуванні цих місць пам’яті шляхом фільмування.

Політикиня запропонувала об’єднати зусилля з міністерствами та провести додаткові наради щодо критеріїв меморіалізації. «Справді нам треба запропонувати декілька варіантів моделей меморіалізації, але базовими мають залишатись критерії  — що ми хочемо запам’ятати». Ірина Констанкевич принагідно висловила вдячність чернігівцям за те, що вони у таких надскладних умовах дбають про спадщину, збереження культурної та історичної пам’яті українського народу.

Серед ключових тем — необхідність подальшої роботи щодо внесення «Культурного ландшафту Чернігова» до списку ЮНЕСКО як визнання цінності архітектурної спадщини й унікального середовища міста. За словами народної депутатки Софії Федини, протекція ЮНЕСКО дозволить популяризувати українську спадщину, а чим більше про нас знають у світі, тим більше створюється можливостей залучити інвесторів.

Загалом в області пошкоджено 24 пам'ятки археології та історії, 44 пам'ятки архітектури. 112 закладів культури пошкоджено чи зруйновано в регіоні загалом.

Комітет готовий бути діалоговим майданчиком, що поєднує різні гілки влади та інституції, запевнила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук. Вона також згадала про роль Суспільного мовника для фіксування подій. Для прикладу, фільм Суспільного «Битва за Чернігів» набрав в ютубі 1,5 млн переглядів. Цей ресурс треба залучати, адже цей голос теж працює.

Завершуючи засідання, В’ячеслав Чаус наголосив: «Дуже багато сил і, на жаль, життів ми кладемо задля перемоги. Завжди повторюю, що інформація і культура у цій війні надзвичайно важливі, і на цих фронтах ми маємо перемагати. Я дякую, що в цьому контексті ми рухаємося з вами пліч-о-пліч. Дякую за підтримку».

Фото: Укрінформ, Чернігівська ОВА