Комітет з гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні узгодив пропозиції, які будуть надіслані Комітету з питань бюджету для врахування при опрацюванні проєкту Державного бюджету на 2026 рік (реєстр. 14000) у другому читанні.

Засідання відбулося за участі народних депутатів України, керівництва міністерств культури та стратегічних комунікацій, соціальної політики, сім’ї та єдності, фінансів, охорони здоров’я, розвитку громад та територій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Українського інституту книги, Українського культурного фонду, Державної архівної служби України, Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Українського інституту національної пам’яті, Національної соціальної сервісної  служби України, Державної служби України у справах дітей, Державного агентства розвитку туризму України, представників Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно.

На засіданні обговорено низку важливих тем, зокрема: підтримка сфери культури,  розвиток стратегічних комунікацій, посилення соціальної політики, актуальні виклики у сфері кінематографії, захист прав та інтересів сімей і дітей в умовах воєнного стану.

У своєму виступі Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук наголосила, що одним із ключових пріоритетів Комітету залишається підтримка інституцій, створених на підставі окремих законів України. Незалежно від обставин, Комітет послідовно виступатиме за зміцнення їхньої інституційної спроможності та підтримку професійного потенціалу їхніх працівників.

Голова Комітету Микита Потураєв акцентував свою увагу на тому, що парламент і виконавча влада мають спільну відповідальність за забезпечення прозорого, ефективного та цільового використання бюджетних коштів, виділених на підтримку культури. Він зазначив, що особливо в умовах обмежених ресурсів важливо, щоб фінансування культурної сфери відповідало очікуванням суспільства та державним пріоритетам. Народний депутат підкреслив, що прозорість і підзвітність витрат є ключем до того, щоб захистити бюджетні статті від критики громадськості, зміцнити довіру до державних рішень та створити умови для стабільного розвитку культурних інституцій, їхніх проєктів і творчого потенціалу працівників галузі.

Голова підкомітету Микола Княжицький висловив позицію, що навіть в умовах війни та низки інших складних викликів, держава має залишатися відданою демократичному шляху розвитку. Саме це визначає необхідність забезпечення належного фінансування та створення всіх можливих умов для повноцінної й гідної діяльності національних культурних установ. За його словами, держава має не лише зберігати такі інституції, а й сприяти їхньому розвитку, адже культура є важливою складовою національної безпеки.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич підкреслила, що фінансування меморіалізаційних проєктів має суттєве значення та відіграє важливу роль у збереженні пам’яті й історичної спадщини. За її словами, важливість фінансування меморалізаційних проєктів стає очевидною під час виїзних засідань Комітету, підкомітетів, де наочно видно гостру потребу у меморіалізації. Вона також зауважила, що в подальшому обсяги таких видатків мають зростати, адже саме вони живлять як історичну пам’ять, так і сучасну боротьбу, що триває в умовах протистояння.

Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін під час свого виступу зазначив, що підтримка сімей з дітьми залишається головним пріоритетом у проєкті Державного бюджету на 2026 рік. У документі заплановано збільшення прожиткового мінімуму на 9,9% та виділення рекордних 53 мільярдів гривень на програми підтримки сімей із дітьми. З них близько 24 мільярдів гривень буде спрямовано на реалізацію законодавчих ініціатив, які мають допомогти батькам поєднувати виховання дітей із навчанням і працевлаштуванням.

Міністр повідомив, що у Бюджеті-2026 закладено кошти на оздоровчі кампанії для дітей, розвиток соціальних послуг, підтримку будинків сімейного типу та реалізацію реабілітаційних програм для дітей з інвалідністю. Денис Улютін наголосив, що консультації з Міністерством фінансів України та профільними комітетами триватимуть. Водночас теперішній бюджет уже може забезпечити основні потреби цього сектора.

Учасники засідання наголосили, що фінансування сфер гуманітарної та інформаційної політики в умовах війни, спрямованої на захист національної ідентичності, має бути адекватним рівню сучасних загроз для державної безпеки. Це фінансування повинно забезпечувати виконання ключових завдань держави щодо зміцнення внутрішньої єдності та активного просування українських ідей на міжнародній арені. Підкреслено особливу важливість таких заходів у ситуації, коли російська федерація спрямовує значні ресурси на підтримку власних пропагандистських наративів.

Розглянувши бюджетні запити центральних органів виконавчої влади, що працюють у галузях культури, інформаційної політики, мовної політики, збереження національної пам’яті та забезпечення соціальної підтримки дітей і сімей, Комітет напрацював наступні пропозиції щодо додаткового фінансування та оптимізації перерозподілу коштів у межах загального фонду Державного бюджету на 2026 рік.

Соціальний захист дітей та підтримка сімейних форм виховання

756,7 млн. грн. – на виплати прийомним сім’ям та будинкам сімейного типу

300 млн. грн. – на допомогу для повернення депортованих та переміщених дітей

1,2 млн. грн. – на будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа

Кошти будуть спрямовані на захист прав дитини, відповідно до соціальних зобов’язань держави в умовах війни.

Оздоровлення дітей

479,1 млн. грн. – на відпочинок дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, зокрема  в МДЦ «Артек», ДЦ «Молода гвардія» та інших зареєстрованих дитячих закладах

Культурна дипломатія та промоція України у світі

68,8 млн. грн. – додатково для Українського інституту

з них 66,4 млн. грн. – на заходи культурної дипломатії

1,45 млн. грн. – відрядження

926 тис. грн. – обладнання для персоналу

Мета – реалізація понад 200 заходів у понад 20 країнах світу

Публічна дипломатія – ключ до міжнародної підтримки та формування іміджу України як європейської культурної держави.

Український інститут книги

551,1 млн. грн. додатково:

500 млн. грн. – закупівля книжок для бібліотек

43,2 млн. грн. – видання друкованої та електронної літератури

а також на популяризацію читання

Підтримка книговидання – це інвестиція в освіту, критичне мислення та мовну політику.

Підтримка кінематографії

1,32 млрд. грн. – додатково на державну підтримку кіновиробництва

25,8 млн. грн. – на управлінську спроможність Держкіно

У воєнних умовах кінематограф – це не лише культура, а й документування злочинів, інформаційна зброя.

Український культурний фонд

+589,1 млн. грн.

дозволить профінансувати 132 нові проєкти

охоплення – 9,1 млн. грн. осіб

створення нового українськомовного культурного контенту

УКФ — незалежний інструмент підтримки інновацій у сфері культури, спрямований на залучення молоді та регіональних митців.

Національна пам’ять

64,4 млн грн – додатково для Українського інституту національної пам’яті

розширення штату (22 особи)

реалізація нового Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» (№4579-ІХ від 21.08.2025)

проведення меморіальних та дослідницьких заходів

У контексті війни з Росією питання національної пам’яті та історичної правди є питанням безпеки.

Мова та іспитова система

21,9 млн. грн. – для Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови

14,5 млн. грн. – для Нацкомісії зі стандартів державної мови

зокрема 6 млн. грн. – на модернізацію іспитової системи

Мовна політика – інструмент інтеграції, захисту ідентичності та державності.

Пропозиції щодо нових програм:

Програма «Шляхи ментального відновлення» та «Маршрути місцями пам’яті» – загальна потреба 33,3 млн грн

Це відповідає запитам суспільства на психоемоційну підтримку, переосмислення воєнного досвіду, збереження пам’яті.

Збереження психоемоційного стану дітей – інвестиція в майбутнє суспільства після війни.

Нова бюджетна програма «Підтримка заходів у сфері збереження пам’яті та суспільної стійкості» – 33,4 млн грн

• Утримання ДП «Україна туристична» – 13,7 млн. грн.

• Проєкт «Маршрути місцями пам’яті» – 9 млн. грн.

• Нацпроєкт «Шляхи ментального відновлення» – 4 млн. грн.

• Участь у міжнародних туристичних подіях – 6,5 млн. грн.

Ментальне відновлення – частина гуманітарної безпеки країни.

Фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України

Потребує 86 млн. грн. додатково

Суспільне мовлення має залишатись незалежним джерелом достовірної інформації в час війни та гібридних загроз.

В умовах війни держава повинна вкладати ресурси в забезпечення гуманітарної та інформаційної безпеки. Це стосується таких сфер, як мова, культура, колективна пам’ять, соціальний захист та формування національної ідентичності. Ці пріоритети лежать в основі пропозицій, запропонованих Комітетом до проєкту Державного бюджету на 2026 рік.