У Полтаві розпочалось обговорення змін для державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Обговорення ініціювали Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Український інститут національної пам’яті на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

На першій зустрічі, що відбулась 19 червня 2025 року, продискутували питання зміни назви музею, а також концептуального перепрофілювання його експозиції.

До розгляду актуальних питань долучилися заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко, заступник голови УІНП Володимир Тиліщак, секретарка Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, народний депутат України Володимир В’ятрович, фахівці з історії Гетьманщини, співробітники Інституту історії України НАН України, державного культурно-освітнього та науково-дослідного закладу історичного профілю «Музей гетьманства» та ін.

«…На жаль, багато років гальмувалась робота із переосмислення, перенаповнення полтавських музеїв і місць пам’яті в Полтаві таким чином, щоб вони, по-перше, відповідали історичній правді, по-друге, щоб вони несли справді українську національну ідею і українське національне послання. І не лише для тих, хто буде приїжджати до нас з-за кордону, а насамперед для громадян України. Хочу навести приклад наших сусідів: у Польщі школярі декілька разів за весь час навчання в школах відвідують такі місця, присвячені видатним — не обов’язково переможним — подіям. Я переконаний, що так буде і в Полтаві», — сказав Микита Потураєв у вітальному слові.

На думку голови Комітету, питання переформатування полтавських музеїв і місць пам’яті — це питання національного значення. Водночас добре і правильно, що місцева громадськість бере у цьому активну участь.  «На мій погляд, місце Полтавської битви неправильно сприймати як місце нашої поразки, бо це має стати символом нашого повстання за наші права і свободи», — додав депутат.

Член Комітету, історик Володимир В’ятрович відзначив, що зараз процеси деколонізації у Полтаві просуваються вперед, свідченням чого є нещодавні демонтування у місті символів імперської політики. «Полтава є містом, яке безпосередньо пов’язане з двома з трьох найбільших символів українського визвольного руху  — Мазепою та Петлюрою, та попри те в свідомості дуже багатьох українців воно справді ще асоціюється з російськими міфами. Тому ініціативи з позбавлення цього дуже важливі, і ви можете розраховувати на нашу підтримку», — сказав парламентар. Як зазначив Володимир В’ятрович, перейменування і глибше переосмислення Музею Полтавської битви — це один з найважливіших кроків деколонізації українського міста.

У межах обговорення було запропоновано низку ймовірних назв для заповідника:

—  «Гетьманщина у Великій Північній війні»;

—  «Україна у Великій Північній війні»;

—  «Музей Гетьманщини в добу Івана Мазепи»;

— «Музей спільного опору України та Швеції московській експансії»;

— «Музей української військово-політичної історії модерної доби»;

—  «Полтавщина в добу Мазепи»;

—  «За волю України.1709»;

—  «Іван Мазепа: шлях до незалежності».

«Зміна назви заповідника “Поле Полтавської битви” – це назрілий і необхідний крок у переосмисленні нашої історії і відмови від нав'язуваних із москви інтерпретацій українського минулого. Адже нинішня назва напряму апелює до російського імперського міфу про “перемогу”, що відбулася ціною української поразки», – вважає заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.

Проте перед винесенням на розгляд Кабінету Міністрів проєкту акта щодо нової назви державного музею-заповідника буде ретельно опрацьовано всі запропоновані  концепції та ідеї. Це зробюлять спільно з керівництвом і науковцями Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», а також міською владою, оскільки музей є комунальною установою.

«Протягом століть нашу історію подавали в контексті чужих імперських перемог і поразок. Ми повинні дивитися на історію не з боку імперії, а з боку власної ідентичності — як самостійної нації з власним минулим і майбутнім», — прокоментувала захід тво голови УІНП Юлія Гнатюк.

«Не буду повторюватися за символи російської імперії, які вона несе за собою. Але тільки формування нової концепції допоможе нам переосмислити все, що відбувається. У межах ініціатив потрібно робити нові зали, нові експозиції, які могли б бути представлені УІНП, краєзнавцями не лише з Полтавщини, а й України. Синергія, яка в нас є нині, допоможе виробити дієву концепцію, а не просто переосмислювати символи та змінювати назви», — наголосив заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко.