28 березня у пресцентрі інформаційного агентства «Укрінформ» Український інститут національної пам’яті провів круглий стіл на тему: «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання». Подія відбулась за участю Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та інформаційної політики, Державного агентства розвитку туризму, представників органів місцевого самоврядування, науковців, експертів та громадських діячів.

Учасники заходу обговорили питання:

— меморіалізація російсько-української війни зараз. Проблеми й виклики. Співпраця «держава – наука – громадськість» у процесах меморіалізації;

— державна та стихійна (народна) меморіалізації;

— військові кладовища;

— монументальне мистецтво, простір та меморіалізація;

— формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни.

Голова Комітету Микита Потураєв поінформував, що за результатами обговорення «там, де це можливо», мають бути сформовані перші конкретні рекомендації щодо меморіалізації.

Зі вступним словом виступив т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. «Пам'ять не може існувати сама собою. Вона потребує меморіалізації. Вона потребує музеєфікації й документування… Сьогодні ми, нарешті, повинні говорити про те, що підхід до меморіалізації цієї війни має бути систематизований. І логічною здається ініціатива Українського інституту національної пам’яті, і експертна позиція щодо цього інших громадських і державних організацій, щодо розробки концепції меморіалізації як документа, який би об’єднав нас всіх в цій великій справі», — сказав посадовець.

Голова Інституту нацпам'яті Антон Дробович зазначив, що меморіалізація набуває «неймовірного безпекового потенціалу», і щодо цих процесів мають бути конкретні дії. Серед іншого, як зазначив Антон Дробович, держава повинна перейти до кооперативної моделі формування і реалізації політик, що передбачає максимальну залученість професіоналів, бізнесу, громадськості до справи меморіалізації.

Більш предметно обговорили дату вшанування українців, які загинули в полоні та окупації, коли варто її встановити і чи взагалі доцільно її встановлювати. За словами Микити Потураєва, згадане питання є запитом суспільства. «Це може бути дата оточення Маріуполя, це може бути дата окупації Бучі або, як пропонується проєктом Постанови авторства народного депутата Анатолія Остапенка, яка ініційована родинами загиблих, це може бути дата теракту в Оленівці, про який ми точно знаємо, коли він стався», — зазначив Микита Потураєв з ремаркою, що названо лише декілька варіантів дат, і ті можуть бути продискутовані.

Звернули увагу на місцеві рішення щодо вшанування загиблих у війні рф проти України. «Я часто буваю в себе на окрузі. Ми бачимо, як вшановують пам’ять полеглих героїв у громадах. Маємо приклад, як це зробили у Луцьку Волинська обласна Мала академія наук. Вихованці створили проєкт "Небесний легіон Волині". Це  сайт, де зібрані і постійно доповнюються імена полеглих захисників. Сайт оновлюють і наповнюють спогадами про загиблих на війні волинян», — розповіла перша заступниця голови Комітету, голова профільного підкомітету Ірина Констанкевич.

Народна депутатка відзначила велику роботу громадянського суспільства. Водночас, як зауважує парламентарка, меморіалізація має бути системною, комплексною і постійною. «Меморіалізація не повинна бути стихійною, держава має дати єдину модель, створити рамку  вшанування памʼяті на загальнодержавному і локальному рівнях», — додала Ірина Констанкевич за результатами зустрічі.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук наголосила, що повинна бути центральна точка для координації процесів меморіалізації. Це може бути Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та інформаційної політики України, окремий музей тощо. Також, як сказала Євгенія Кравчук, не варто забувати про сучасні технології віртуальної реальності, адже не всі іноземці готові, особливо зараз, відвідати Україну, а завдяки метавсесвіту вони зможуть доторкнутись до української історії.

«Очевидно, що саме зараз в цій війні за ідентичність, яка триває, важливо закладати певні основи для того, аби ця меморіалізація пам’яті про війну спрацювала потім на майбутнє. Інакше, в кращому разі, будуть діяти громадські ініціативи, в гіршому ж — з цим буде працювати росія. росія буде закидати сюди свої наративи і будувати нам уявлення про цю війну», — акцентував народний депутат Володимир В’ятрович.

Максим Зубов, начальник відділу меморіальної роботи ДУ «НВМК», привітав нещодавнє ухвалення Закону № 3505-IX, який дозволив пришвидшити створення військового кладовища. Експерт повідомив, що вже почались підготовчі процеси із будівництва, тобто процес запущено.

Це було перше громадське обговорення комплексної меморіалізації російсько-української війни у колі експертів та парламентарів. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлює сподівання, що інші центральні органи виконавчої влади, які не були присутні на заході, також долучаться до окреслених процесів. Робота із формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни продовжується.

Фото Міністерства культури та інформаційної політики України, Комітету

Запис обговорення

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

19 квітня 2024 15:27
18 квітня 2024 14:09
17 квітня 2024 20:00
16 квітня 2024 17:24
12 квітня 2024 13:30
11 квітня 2024 09:30
09 квітня 2024 15:27
06 квітня 2024 14:30
04 квітня 2024 16:45
29 березня 2024 14:02