22 січня 2024 року відбулось засідання підкомітету у справах сім'ї та дітей. В обговоренні питань взяли участь народні депутати України – члени Комітету, представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Національної соціальної сервісної служби України, представники громадськості, Радниця  Уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації й ін.

У порядку денному засідання голова підкомітету Тетяна Скрипка представила три  законопроєкти:

— проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі (реєстр. № 10249);

  проєкт Закону про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами (№ 10298);

— проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (№ 10176).

Усі законопроєкти підкомітет рекомендував Комітету підтримати за основу з пропозиціями, які озвучили під час засідання.

Законопроєкт № 10249 внесено з метою приведення національного законодавства у відповідність до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі — Стамбульська конвенція).

Актом, зокрема, пропонується:

— розмежувати повноваження між Міністерством соціальної політики України та Національною соціальною сервісною службою України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі;

уточнити перелік суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;

доповнити перелік підстав, за якими може бути подано позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, а також недопущення застосування заходів щодо примирення у разі, коли один із подружжя вчинив домашнє насильство.

Водночас підкомітет не підтримує пункт законопроєкту про заміну назви «державна установа „кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей”» на назву «спеціалізована „гаряча лініяˮ з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, зокрема сексуальному, пов’язаному зі збройним конфліктом, та насильству стосовно дітей».

Народний депутат України, заступник голови Комітету Павло Сушко під час обговорення проблеми діяльності вищезазначеного Урядового контактного центру зауважив на важливості системного підходу у розв’язанні  питання запобігання домашньому насильству, а також наголосив на контролі діяльності  кол-центрів на місцевому рівні.

Далі розглянули проєкт Закону про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України  щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами (реєстр. № 10298). Серед ініціаторів документа є члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Станом на сьогодні Сімейним кодексом України визначено коло осіб, які не можуть бути усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками – вихователями дитини. Задля забезпечення дотримання найкращих інтересів дитини виникла необхідність внесення змін до визначених категорій осіб.

Представляючи таку законодавчу ініціативу, народні депутати зазначили, що для захисту дитини необхідно не допустити усиновлення дітей особами, що ставлять під загрозу право України на незалежність. Тобто необхідно унеможливити передання дітей на виховання особам, притягнутим до відповідальності за колабораційну діяльність та особам, що підривають національну безпеку України. Також, на думку підкомітету, варто заборонити бути усиновлювачем особі, щодо якої було накладено адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Свою роботу на підкомітеті депутати та представники міністерств і відомств продовжили із законопроєктом № 10176, який має на меті створення умов для ефективного виконання Україною міжнародних зобов’язань. Документом передбачено особливості розгляду судами справ (про повернення вивезеної протиправно (переміщеної) та/або утримуваної дитини до держави постійного місця проживання), поданих на підставі Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Пропонується внести до низки законодавчих актів України зміни, зокрема:

— визначити особливості розгляду судом справ про повернення дитини на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;

— обмежити касаційне оскарження рішень щодо справ про повернення дитини відповідно до Конвенції;

— визначити застосування під час розгляду справ про повернення дитини заходів забезпечення позову, як-от тимчасове обмеження права на виїзд з України відповідачу та дитині;

— забезпечити право позивача на спілкування з дитиною;

— зобов’язати орган опіки та піклування невідкладно тимчасово влаштувати дитину в сім’ю родичів, знайомих або в сім’ю патронатного вихователя тощо.

Підсумовуючи чергове засідання підкомітету,  учасники погодилися із пропозицією голови підкомітету Тетяною Скрипкою щодо подальшого доопрацювання законопроєктів у другому читанні.

Відповідні рішення підкомітету будуть представлені на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

23 лютого 2024 15:55
23 лютого 2024 13:53
21 лютого 2024 15:12
21 лютого 2024 10:15
20 лютого 2024 13:29
16 лютого 2024 15:36
15 лютого 2024 17:26
15 лютого 2024 11:30
14 лютого 2024 16:06
13 лютого 2024 15:29