Перший цьогорічний номер «Голосу України» за 3 січня побачив світ ще за підписом Анатолія Федоровича Горлова. Це число стало останнім у його кар’єрі головного редактора, впродовж якої він підписав понад 5 тисяч номерів парламентського часопису. Журналісти знають, яка відповідальність стоїть за цими цифрами, скільки інтелектуальних, нервових зусиль коштує кожен номер. Газета у вівторок, як завжди, пішла в люди, Анатолій Федорович — у засвіти.
Жаль. Поділяємо смуток непоправної втрати з рідними й близькими, з колективом редакції газети «Голос України», читачами, журналістами, всіма, кому ця звістка заболіла.
У 1990-му році Анатолій Федорович був серед ентузіастів, які запропонували ідею створення газети Верховної Ради України. Надто сміливу на той час ідею. А всього за пів року, 1 січня 1991-го, «Голос України» побачив світ.
Як тодішній заступник головного редактора, Анатолій Горлов самовіддано працював над кожним випуском. На шпальтах газети люди черпали і черпають актуальну й фахово підготовлену правову інформацію, на її сторінках оприлюднюються законодавчі акти Незалежної України. Газета стала найбільш достовірним літописом новітньої історії нашої держави.
32 роки в «Голосі України» жив і працював Анатолій Горлов, 20 років — очолював редакцію. Непересічна особистість. Талановитий журналіст. Чудовий керівник. Таким він залишиться у споминах колег, у вдячній пам’яті народних депутатів багатьох скликань, тисяч і тисяч читачів.
Спочивайте з миром, Анатолію Федоровичу!
Світла Вам пам'ять.
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики