30 травня 2022 року відбулися слухання у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему: «Про загрози національній безпеці України, пов’язані з діяльністю релігійних організацій, що мають керівні центри на території держави-агресора».
У заході взяли участь народні депутати України, представники міністерств та відомств, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, представники обласних державних (військових) адміністрацій, обласних, міських, районних, сільських та селищних рад, громадських і релігійних організацій, наукових установ, експерти у сфері свободи совісті, громадськість.
Усього в режимі відеоконференції приєдналися понад 130 учасників, 40 із них — виступили зі словом.
Модерували захід голова Комітету Микита Потураєв та перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич.
Основні питання, які розглянули на слуханнях, стосувалися безпекової ситуації нашої держави у зв’язку з діяльністю в Україні релігійних організацій, які мають керівні центри на території держави-агресора. Обговорили питання дотримання свободи совісті та віросповідання в умовах воєнного стану; релігійної свободи та національної безпеки у гуманітарній сфері; фінансово-економічної та освітньо-інформаційної діяльності таких релігійних організацій; виконання законодавства, що стосується реєстрації таких релігійних організацій; зміни підлеглості релігійними громадами.
«Україна і Церква зіштовхнулась з руйнівною ідеологією "русского міра". Така ідеологія принесла війну і несе загрозу національній безпеці нашої держави та українському суспільству загалом. Після очевидних усьому світу звірств російських військових і геноциду українців спостерігається потрясіння у світовому православ’ї. Російська Православна Церква показала себе як організація, яка вправно, використовуючи такий інструмент — як ідеологію "русского міра", виправдовує та підтримує засобами пропаганди злочини Росії проти України. Позиція очільника Російської Православної Церкви Кирила щодо війни в Україні є парадоксальною. У публічних зверненнях священнослужителів РПЦ постійно ведуться заклики щодо загрози існування територіальної цілісності нашої держави та української нації. Тому наразі важливо застосувати санкції проти РПЦ, а також проти її очільника — Московського патріарха Кирила, священнослужителів та інших представників РПЦ тощо. Це першочергово….» — підкреслив голова Комітету Микита Потураєв у своєму слові.
У матеріалах слухань йдеться, що чинним законодавством України, яке регулює державно-конфесійні відносини, передбачено можливість діяльності релігійних організацій, центри яких зареєстровані як в Україні, так і за її межами. Зокрема, в Україні діють релігійні організації, центри яких знаходяться в країні, яка у 2018 році Верховною Радою України визнана державою-агресором. Їхнє існування призвело до поширення деструктивної пропаганди з використанням релігійного чинника з боку країни-агресора, яка принесла руйнівні наслідки національній безпеці України.
«Дев’ятий рік в Україні триває російська військова агресія. Четвертий місяць триває повномасштабне військове вторгнення РФ в Україну, що супроводжується цинічними і протиправними діяннями. Російська окупація частини українських територій істотно позначилася на ситуації із дотриманням прав релігійних організацій. Останні фактично перетворилися на простір релігійної несвободи. Діяльність священнослужителів Російської Православної Церкви та її представників спрямована на підрив територіальної цілісності України, суверенітету держави, та насамперед поглиблює міжцерковні та міжконфесійні конфлікти і протистояння в нашій державі», — зауважила перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич. Як наслідок, за її словами, постає потреба у захисті фундаментальних національних цінностей, задекларованих Конституцією України та визначених законодавством України, — незалежності, територіальної цілісності і суверенітету. Така діяльність потребує постійної уваги з боку державних органів.
Професорка, докторка філософських наук Людмила Філіпович (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України) також наголосила на тому, що релігійна безпека має усвідомлюватися як важлива складова загальної національної безпеки. «Як поєднати релігійну свободу із певними обмеженнями в контексті безпекового стану? Не треба цього боятися! Так, у 2019 році Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини оприлюднило документ "Свобода релігій або переконань і безпека: Керівні принципи", яким можна скористатися для напрацювання законодавчих ініціатив».
Під час слухань порушили також тему діяльності священників-колаборантів. Станом на сьогодні Національною поліцією України зареєстровано поки що п'ять кримінальних проваджень щодо релігійних діячів-колаборантів, з яких тільки одне провадження скероване до суду – стосовно священника за фактом публічного заперечення здійснення збройної агресії проти України, публічних закликів до підтримки рішень та дій Росії за ч. 1 ст. 111-1 Кримінального кодексу України («Державна зрада»). Насправді таких випадків у рази більше.
Зауважимо, внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території України пошкоджено понад 200 релігійних споруд.
Ще одним важливим питанням є випадки переслідування, затримання і викрадення священнослужителів, незгодних з насадженням окупаційного режиму на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях України, намагання загарбників використовувати духовенство для формування лояльності місцевого населення на загарбаних територіях, орієнтованих як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів України. У своїх виступах звернули увагу на такі випадки представники правоохоронних органів, очільники регіонів, а також представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
В окупованому Криму, за даними Прокуратури АРК, цілеспрямованих релігійних переслідувань зазнають кримські татари, багато з яких російська влада свавільно арештовує та засуджує до ув’язнення, фабрикуючи звинувачення в екстремізмі.
Крім того, на фоні повномасштабної збройної агресії рф релігійні організації, які мають керівні центри на території держави-агресора, активно використовуються для підтримки збройних сил рф.
Учасники обговорили низку пропозицій і узгодили подальші кроки вирішення нагальної проблеми – усунення загрози національній безпеці України, пов’язаної з діяльністю релігійних організацій, керівні центри яких розташовані на території держави-агресора.
Серед них:
— застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) проти представників Російської Православної Церкви з метою захисту національної безпеки України та громадянського суспільства загалом;
— засудити позицію Московського Патріарха Кирила та священнослужителів і представників Російської Православної Церкви у зв’язку підтримкою військової агресії проти України, а також доктрини «русского міра», яку протягом багатьох років пропагує Російська Православна Церква і яка стала одним з ідейних виправдань такої війни;
— ініціювати cтворення Тимчасової слідчої комісії з метою розслідування фактів колабораційної діяльності представників релігійних організацій під час військової агресії Російської Федерації проти України, а також фактів військових злочинів збройних сил Російської Федерації проти духовенства, злочинів у сфері свободи совісті та віросповідання в умовах воєнного стану, зокрема й на тимчасово окупованих територіях;
— напрацювати законодавчі ініціативи, спрямовані на прозорість фінансово-економічної та освітньо-інформаційної діяльності релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
Усі пропозиції Комітет візьме до уваги задля підготовки Рекомендацій за результатами слухань. Рекомендації буде опубліковано на сайті Комітету в Матеріалах.
Голова Комітету Микита Потураєв підкреслив, що Комітет готовий продовжувати постійний діалог у цьому напрямку і вдячний усім учасникам за те, що долучилися до такої надважливої зустрічі. Попереду усіх чекає ґрунтовна, нелегка робота у цій сфері. Адже важлива мета стоїть перед державою сьогодні й у майбутньому — питання захисту національної безпеки та української нації.