Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ініціативу українських науковців, експертів, журналістів, політологів, громадськості про введення до наукового, фахового і розмовного дискурсів терміну «рашизм» як визначення ідеології, вибудуваної в Росії, що сьогодні виявляє себе у військових діях армії РФ в Україні та ставленні російського суспільства до цієї війни.
На думку професора Олександра Костенка, рашизм є ідеологією, що «базується на ілюзіях і обґрунтовує припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства. У зовнішній політиці рашизм проявляється, зокрема, у порушенні принципів міжнародного права, нав'язуванні світові своєї версії історичної правди виключно на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо. У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників «руху незгодних», використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо» (https://web.archive.org/web/20140409000552/http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/chomu-mi-stali-vorogami)
Український професор Олег Гринів підкреслює, що в основі рашизму – несприйняття західної цивілізації, якій протиставляють своєрідну російську (євразійську) цивілізацію. Московські еліти одностайні з Путіним, який прагне продовжити й завершити царський і більшовицький геноцид українського народу. Нині рашизм – це ідеологічна основа путінізму. Історія підтвердила, що рашизм передбачає, в першу чергу, знищення українства як національної спільноти (http://www.nru.org.ua/news/aktualno/710-profesor-oleh-hryniv-rashyzm-iz-prytsilom-na-ukrayinotsyd).
Інший український професор Микола Піддячий вказує, що з початку ХХІ століття рашисти розробили і послідовно впроваджували прихований геноцид українського народу з усіма ознаками державного тероризму, здійснюючи безпрецедентну агресивно-войовничу політику з елементами фашизму, нацизму, шовінізму, кібервійни та егоїстичного ставлення до світової цивілізації. Це дає підстави для надання Росії статусу «Терористична держава Російська Федерація» (ТДРФ) (https://lib.iitta.gov.ua/730352/).
Ще у 1990-ті роки президент Чеченської Республіки Ічкерія Джохар Дудаєв висловлював думку про те, що росіяни будують свій світ на особливій та вкрай небезпечній ідеології. Він використовував для цього схожий термін – «русизм» і пояснював його як «особливу форму людиноненависницької ідеології, заснованої на великодержавному шовінізмі, повній бездуховності та аморальності». Серед особливостей «русизму» Дудаєв виділяв такі: надлюдська жорстокість, тактика «випаленої землі», знищення як головний принцип дії; манія світового панування; рабська психологія; паразитування на хибній історії, на окупованих територіях та пригноблених народах; постійний політичний, правовий та ідеологічний тероризм.
Зміцнення в Росії такої ідеології відзначали також західні історики та аналітики ще до приходу до влади Володимира Путіна. У 1998 році Ентоні Джеймс Грегор, професор політології Каліфорнійського університету в Берклі та один із провідних світових дослідників фашизму і марксизму, оприлюднив широке наукове порівняння італійського фашизму та «нового націоналізму, який виник у пострадянській Росії» (https://online.ucpress.edu/cpcs/article-abstract/31/1/1/418/Fascism-and-the-New-Russian-Nationalism?redirectedFrom=fulltext).
Вторгнення Росії в український Крим та Донбас у 2014 році спровокувало нову хвилю дискусій про те, наскільки близьким є російський режим до фашистського. Усе більше аналітиків, як у самій РФ, так і за кордоном, стали називати режим Володимира Путіна «фашистським».
Фашистські режими зазвичай демонструють етику гіпернаціоналізму, культ насильства, масове залучення молоді, високий рівень репресій, потужну пропагандистську машину та імперіалістичні проекти. «Визнання путінської Росії фашистською означало б «концептуальний прорив» у відносинах Заходу з цією країною. Таке зрушення означало б визнання того, що «Путін та його режим – це проблема, і що проблема зникне лише тоді, коли піде він та його режим» (Олександр Мотиль, професор політології в Ратгерському університеті, спеціаліст з вивчення України, Росії та країн колишнього СРСР у своїй праці «Чи є Путінська Росія фашистською?» https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/is-putin-s-russia-fascist/)
Сучасний американський історик Тімоті Снайдер у своїй колонці The War in Ukraine Has Unleashed a New Word на The New York Times вже про нинішній етап війни пише, що для пояснення звірства росіян в Україні, влада та цивільні особи вживають слово «рашизм». Історик пояснює, що «рашизм» має значення «fascism», але замість літери «r» вживається «f» і це має значення «russian fascism». Він зазначає, українці за останнє десятиліття помітили нахил Росії до фашизму: культи лідера і мертвих, корпоративну державу, міфічне минуле, цензуру, теорії змови, централізовану пропаганду, а тепер і війну, руйнування: «Навіть коли ми справедливо обговорюємо, наскільки цей термін застосовний до західних діячів і партій, ми схильні не помічати центральний приклад відродження фашизму, яким є режим Путіна в Російській Федерації».
Псевдоісторична, сповнена спотворених фактів про Україну промова Путіна від 22 лютого 2022 року, а також повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого остаточно проявили світові сутність сучасної російської ідеології. Кожний новий день агресії, кожний новий воєнний злочин армії РФ демонструє, що йдеться не лише про погляди російської влади, але й про російське суспільство загалом.
Поступово в українському суспільному дискурсі, засобах масової інформації, на офіційному рівні та навіть у побуті закріпилися слова «рашизм» і «рашисти» як об'єднання слів «Раша» (від англійського Russia) та «фашизм». Термін відображає як ідеологію нинішньої Росії, так і військові злочини та нелюдську жорстокість, які здійснює та демонструє російська армія на українській землі.
З огляду на це науковці, експерти, журналісти та громадянське суспільство загалом висловили ініціативу про введення до офіційного та наукового дискурсу терміну «рашизм» із внесенням цього терміну до словників української мови, щоб дати офіційне визначення ідеології та владному російському режиму, який здійснює загарбницькі війни та воєнні злочини в Україні, Грузії, Чечні, Сирії та інших країнах світу. Моторошні події останніх місяців переконливо доводять: Росія XXI століття у своїй ідеології, політиці та методах ведення війни поєднує ідеологію та практику режимів комуністичного СРСР, нацистської Німеччини, а також російського імперіалізму. Це поєднання можна означити терміном «рашизм».
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ініціативу українських науковців, журналістів, політологів, усього громадянського суспільства щодо популяризації та визнання терміну «рашизм» на національному та міжнародному рівнях.
Вважаємо за необхідне дати офіційне визначення терміну «рашизм» та похідних від нього на основі вже опублікованих статей українських та іноземних авторів із внесенням цього терміну до офіційних термінологічних словників української мови.
Закликаємо журналістів та медіаорганізації до повноцінного і частого вживання слова «рашизм» та похідних від нього у своїх публікаціях та ефірах для поступового органічного його входження до наукового, фахового і розмовного дискурсів.