19–23 жовтня 2026 року в Ризі (Латвійська Республіка) відбувся очний етап спеціалізованої програми «Роль національних парламентів у процесі інтеграції до Європейського Союзу» (Training Programme on the role of National Parliaments in the European Union Integration Process). Захід організовано Саеймою Латвійської Республіки у співпраці з Ризькою вищою юридичною школою (RGSL) для представників парламентських апаратів України та Республіки Молдова.

Метою програми є посилення інституційної спроможності парламентів держав-кандидатів на вступ до ЄС, поглиблення знань щодо правових та політичних механізмів функціонування європейських інституцій, а також вивчення практичного досвіду Латвії на шляху євроатлантичної інтеграції та гармонізації національного законодавства.

Навчальний блок у Ризькій вищій юридичній школі охопив комплексний аналіз нормативно-правової бази та практичних аспектів взаємодії національних органів влади з інститутами Євросоюзу:

Ексочільниця Бюро зв’язків Європейського Парламенту в Латвії Марта Рібеле ознайомила учасників з архітектурою ухвалення рішень в ЄС, процедурами впливу національних парламентів на формування політик та методами координації між інституціями держав-членів і ЄС для відстоювання спільних пріоритетів.

Радник Конституційного суду Латвії Улдіс Крастіньш представив детальний огляд принципів верховенства та прямої дії права ЄС, судових засобів правового захисту, а також специфіки взаємодії національних парламентів із Судом справедливості ЄС (зокрема, щодо прелімінарних проваджень, позовів про визнання актів недійсними та процедур щодо порушення зобов’язань). Окрему увагу було приділено застосуванню Хартії основних прав ЄС та її імплементації в судовій практиці.

Очільниця Балтійської ініціативи щодо європейських реформ Марія Голубєва зосередилася на еволюції Євросоюзу, аналізі актуальних політичних та економічних викликів процесу розширення, збереженні внутрішньої єдності та формуванні спільної безпекової архітектури.

Керівниця апарату Конституційного суду Латвії Маріка Лайзане-Юркане деталізувала підходи до відкриття та закриття переговорних розділів (кластерів), методи аргументації, стилі ведення переговорів та стратегічну роль парламенту у супроводі переговорного процесу.

22 жовтня в рамках програми відбувся спеціалізований «День Саейми», присвячений вивченню щоденної діяльності латвійського парламенту та механізмів міжінституційної співпраці.

Українську делегацію прийняла спікерка Саейми Латвійської Республіки пані Дайга Мієріня. Зустріч присвятили темам підтримки України з боку Латвії в протидії збройній агресії РФ, інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур, а також розвитку міжпарламентського партнерства.

У межах програми також відбулася зустріч із заступницею спікерки Саейми Зандою Калніня-Лукашевіцею та вітальна зустріч із Генеральною секретаркою Адміністрації Саейми пані Лелде Рафелде. Учасники делегації спостерігали за ходом пленарного засідання Саейми та ознайомилися з роботою ключових аналітичних і юридичних структур парламенту:

●       Секретаріату Комітету у європейських справах;

●       Юридичного бюро;

●       Аналітичної служби;

●       Бюро міжпарламентських зв'язків;

●       Бюро зв'язків з громадськістю.

Латвійські колеги поділилися практичними інструментами правової експертизи проєктів актів на відповідність acquis ЄС, методиками підготовки аналітичних досліджень для комітетів і регламентними процедурами парламентського моніторингу євроінтеграційних реформ.

У ході перебування в Ризі українська делегація також відвідала Посольство України в Латвійській Республіці.

Невіддільною частиною візиту стало відвідання експозиції Музею окупації Латвії – «Кутового будинку» (Stūra māja) на розі вулиць Брівібас та Стабу, де за часів радянської окупації діяла штаб-квартира КДБ.

Будівля, зведена на початку XX століття, після окупації Латвії була перетворена тоталітарним режимом на фабрику репресій, катувань та знищення людської гідності. Тюремні камери, карцери, кімнати допитів, коридори попереднього ув'язнення, розстрільні підвали, - держава зберігає їх в автентичному стані як нагадування про злочини тоталітарного режиму для майбутніх поколінь.

Експозиція наочно документує злочини радянських каральних органів: масштабні сфабриковані справи, методи фізичного й психологічного тиску, застосування тортур, масові позасудові розправи та депортації латвійської інтелігенції, військових, науковців та громадських діячів. Звукоізольовані двері, заґратовані прогулянкові дворики та сліди куль у підвальних приміщеннях засвідчують конвеєрний характер державного терору, спрямованого на знищення будь-якого спротиву системі. 

Під час огляду було акцентовано на прямих історичних паралелях між практиками ВЧК–НКВС–КДБ та діями сучасної російської федерації. Методи, зафіксовані в «Кутовому будинку», держава-агресор і сьогодні застосовує на тимчасово окупованих територіях України, створюючи катівні, фільтраційні табори та переслідуючи цивільне населення. Збереження пам'яті про ці злочини є важливим елементом міжнародно-правової фіксації дій тоталітарних режимів та запорукою невідворотності покарання за злочини проти людяності.

Практичний латвійський досвід адаптації нормативно-правової бази та координації законодавчих процесів становить цінність для Апарату Верховної Ради України на етапі офіційного скринінгу та ведення переговорів про членство в ЄС, відзначили учасники заходу.

Завершальний етап навчальної програми відбудеться в дистанційному форматі на початку листопада та буде присвячений підбиттю підсумків, формуванню рекомендацій і закріпленню спільних міжпарламентських ініціатив.