Український національний пантеон: Рада ухвалила історичний закон

1 липня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Український національний пантеон».

Цей документ, внесений на розгляд Верховної Ради Президентом України, є фундаментальним кроком у сфері політики національної пам'яті. По суті, держава вперше на законодавчому рівні створює єдине, централізоване та офіційне місце для вшанування головних героїв української історії від давнини до сучасності.

Створення Пантеону має на меті:

• Консолідувати суспільство навколо спільної історії та тяглості державницьких традицій (від Руси до сьогодні).

• Повернути прах національних героїв в Україну та забезпечити їм належне вшанування на найвищому державному рівні.

• Створити новий символ державності, який стане важливою локацією для офіційного дипломатичного протоколу України.
  
  

Це державний меморіальний комплекс у Києві, який поєднуватиме кілька функцій:

• Меморіальну та церемоніальну: місце для перепоховань із військовими почестями та встановлення кенотафів (символічних могил для тих, чий прах неможливо повернути).

• Культурно-освітню: комплекс використовуватиметься для патріотичного виховання, просвітницької діяльності та збереження історичної спадщини.

• Державну: там проводитимуться офіційні церемонії, зокрема вручення найвищих державних нагород, а візити до Пантеону стануть обов'язковими для іноземних лідерів і делегацій

Вшанування відбувається шляхом почесного перепоховання (якщо з дня смерті минуло не менше 20 років, крім виняткових випадків), встановлення кенотафів чи меморіальних табличок. Ця честь може бути надана:

• Главам держав історичних епох (Русь, Руське королівство, Гетьманщина, УНР, ЗУНР, Карпатська Україна).

• Президентам України (крім тих, кому оголошено імпічмент).

• Головнокомандувачам історичних армій (УНР, ГА, Карпатська Січ, УПА) та Головнокомандувачам ЗСУ під час Війни за Незалежність України.

• Особам, які внесли історичний внесок у державотворення, науку, культуру, мову, військо, релігію тощо.

• Лауреатам Нобелівської премії (пов'язаним з Україною).

Виняток: У деяких випадках разом із діячем може бути перепоховано членів сім'ї 1-го ступеня споріднення.

Заборонено вшановувати:

• Осіб, засуджених за злочини проти нацбезпеки України, проти миру та міжнародного правопорядку.

• Осіб, які підпадають під закони про демунізацію, заборону російської імперської політики та засудження російського нацистського тоталітарного режиму.
  
  

Процедура та ухвалення рішень:

• Погодження родичів: Якщо у померлого є близькі родичі, перепоховання можливе тільки за їхньої згоди. Якщо згоди немає — пропозиція повертається ініціатору (повторний розгляд можливий лише через 5 років).

• Експертний орган: При керуючій компанії Пантеону створюється колегіальний дорадчий орган з істориків, науковців та представників Українського інституту національної пам’яті. Вони аналізують пропозиції та ініціюють громадське обговорення.

Церемоніал та державне значення:

• Перепоховання здійснюється з військовими почестями, зазвичай у присутності вищого керівництва держави (Президента, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра).

• Відвідання Пантеону стає обов'язковою частиною Державного Протоколу та Церемоніалу України (наприклад, під час візитів іноземних делегацій).

• На території комплексу створюється «Книга пам'яті», а також передбачено проведення церемоній вручення найвищих державних нагород.
  

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 30 червня 2026 року під час свого засідання підтримав законодавчу ініціативу та рекомендував Верховній Раді України невідкладно розглянути законопроєкт та схвалити.