У Скарбниці Національного музею історії України розповідають про археологічні злочини росії. Саме в цій філії зараз зберігається «скіфське золото» з Криму
25 липня 2024, 11:16
Росія знищує та привласнює об’єкти археологічної спадщини у Криму: про це 24 липня говорили члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з представниками Національного музею історії України на території Києво-Печерської лаври.
![](/images/lavra.jpg)
Саме в цьому Музеї нині зберігається «скіфське золото», за яке Україна боролася у судах з росією майже 10 років. Колекція є невіддільною від Скарбниці Музею і експонуватиметься тут аж до остаточної деокупації півострова.
![](/images/92.jpg)
На виставці представлено 565 артефактів із чотирьох кримських музеїв — Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Керченського державного історико-культурного заповідника і Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Це предмети давньогрецької, давньоримської, пізньоскіфської, сарматської, гунської та готичної культур.
![](/images/93.jpg)
Повернення «скіфського золота» Україні з Музею Пірсона в Амстердамі стало визначною та багатонадійною подією для держави. Водночас росія продовжує псувати, грабувати і навіть знищувати об’єкти культурної спадщини на території тимчасово окупованого півострова України.
![](/images/99.jpg)
Як відомо, археологічні роботи у Криму зараз ведуться інтенсивно, а самі артефакти, добуті у такий спосіб, згідно з міжнародним законодавством вважаються знайденими нелегально. Порушенням міжнародного права є вивезення артефактів на територію материкової росії і експонування їх за межами Криму.
Крім того, на півострові триває будівництво з використанням важкої будівельної техніки, що призводить до руйнування культурного та археологічного ландшафтів.
![](/images/5267282832106054547.jpg)
Так, наприклад, пам’ятка «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його Хора», внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, бездумно поруйнована новобудовами, зокрема й так званим амфітеатром, який звели на місці давньої цитаделі. «Я не знав, що на таке варварство взагалі можна наважитись», — сказав голова Комітету Микита Потураєв.
![](/images/04.jpg)
У супроводі науковиці музею Оксани Ліфантій народні депутати України детальніше ознайомились із вже згаданою виставкою «Скарби Криму. Повернення».
![](/images/22.jpg)
У межах експозиції представлено побутові та ритуальні предмети, зброю, скульптуру, прикраси народів, що в різні часи населяли Крим.
![](/images/90.jpg)
Наприклад, такі вінки і накладки на очі та рота у 1 ст. н.е. були частиною поховального ритуалу.
![](/images/5267282832106054517.jpg)
А ці прикраси кінської вуздечки з гранатом та сердоліком датуються вже 5 ст. н.е.
![](/images/81.jpg)
У центрі іншої зали відвідувачів зустрічає акротерій, кам’яна фігура жінки, в образі якої, найімовірніше, була закладена ідея проявлення божества в рослині. Аканф має роль головного символу росту та цвітіння. Пам’ятка знайдена в Керчі.
![](/images/5267282832106054516.jpg)
А це відтворений образ з надгробної стели Хрістіона з роду Стратоників (1 ст. н.е). На правому стегні чоловіка — меч: деталі його оформлення та спосіб носіння характерні для сарматів, при цьому такі короткі «вершницькі» мечі походять від центральноазійських прототипів.
![](/images/50.jpg)
Ще однією виставкою, яку відвідали парламентарі, стала «Miras. Спадщина» про культуру кримських
татар. Виставка спонукає задуматись про сенси, що обʼєднують кримськотатарський
народ та українців. Це і прагнення добробуту, міцної родини, безпеки й захисту,
зв’язок з природою й батьківщиною. Та головне, що ми продовжуємо боротись,
зокрема і задля збереження нашого культурного спадку.
![](/images/73.jpg)
Комітет рекомендує киянам і всім гостям столиці відвідати Скарбницю Національного музею історії України, побачити неймовірні артефакти і дізнатися більше про величну культуру України.
![](/images/lavra2.jpg)