Росія знищує та привласнює об’єкти археологічної спадщини у Криму: про це 24 липня говорили члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з представниками Національного музею історії України на території Києво-Печерської лаври.
Саме в цьому Музеї нині зберігається «скіфське золото», за яке Україна боролася у судах з росією майже 10 років. Колекція є невіддільною від Скарбниці Музею і експонуватиметься тут аж до остаточної деокупації півострова.
На виставці представлено 565 артефактів із чотирьох кримських музеїв — Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Керченського державного історико-культурного заповідника і Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Це предмети давньогрецької, давньоримської, пізньоскіфської, сарматської, гунської та готичної культур.
Повернення «скіфського золота» Україні з Музею Пірсона в Амстердамі стало визначною та багатонадійною подією для держави. Водночас росія продовжує псувати, грабувати і навіть знищувати об’єкти культурної спадщини на території тимчасово окупованого півострова України.
Як відомо, археологічні роботи у Криму зараз ведуться інтенсивно, а самі артефакти, добуті у такий спосіб, згідно з міжнародним законодавством вважаються знайденими нелегально. Порушенням міжнародного права є вивезення артефактів на територію росії і експонування їх за межами Криму.
Крім того, на півострові триває будівництво з використанням важкої будівельної техніки, що призводить до руйнування культурного та археологічного ландшафтів.
Так, наприклад, пам’ятка «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його Хора», внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, бездумно поруйнована новобудовами, зокрема й так званим амфітеатром, який звели на місці давньої цитаделі. «Я не знав, що на таке варварство взагалі можна наважитись», — сказав голова Комітету Микита Потураєв.
У супроводі науковиці музею Оксани Ліфантій народні депутати України детальніше ознайомились із вже згаданою виставкою «Скарби Криму. Повернення».
У межах експозиції представлено побутові та ритуальні предмети, зброю, скульптуру, прикраси народів, що в різні часи населяли Крим.
Наприклад, такі вінки і накладки на очі та рота у 1 ст. н.е. були частиною поховального ритуалу.
А ці прикраси кінської вуздечки з гранатом та сердоліком датуються вже 5 ст. н.е.
У центрі іншої зали відвідувачів зустрічає акротерій, кам’яна фігура жінки, в образі якої, найімовірніше, була закладена ідея проявлення божества в рослині. Аканф має роль головного символу росту та цвітіння. Пам’ятка знайдена в Керчі.
А це відтворений образ з надгробної стели Хрістіона з роду Стратоників (1 ст. н.е). На правому стегні чоловіка — меч: деталі його оформлення та спосіб носіння характерні для сарматів, при цьому такі короткі «вершницькі» мечі походять від центральноазійських прототипів.
Ще однією виставкою, яку відвідали парламентарі, стала «Miras. Спадщина» про культуру кримських
татар. Виставка спонукає задуматись про сенси, що обʼєднують кримськотатарський
народ та українців. Це і прагнення добробуту, міцної родини, безпеки й захисту,
зв’язок з природою й батьківщиною. Та головне, що ми продовжуємо боротись,
зокрема і задля збереження нашого культурного спадку.
Комітет рекомендує киянам і всім гостям столиці відвідати Скарбницю Національного музею історії України, побачити неймовірні артефакти і дізнатися більше про величну культуру України.
