Українці зробили значний внесок у повалення гітлерівського режиму, заплативши надзвичайно високу ціну. Нині наш народ знову переживає реалії війни на своїй землі, боронячи державу, право на ідентичність і власну історію.
Напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики і Національний музей історії України у Другій світовій війні ініціювали інформаційну кампанію «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні», щоб підкреслити вагомий внесок українського народу в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні й ушанувати наших співвітчизників, на плечі яких ліг велетенський тягар боротьби проти нацизму на європейському континенті.
Приблизно 8 млн українців воювали проти нацизму на боці Об’єднаних націй.
Усі без винятку регіони України були охоплені бойовими діями й постраждали від репресивних заходів як нацизму, так і більшовизму.
Від 8 млн до 10 млн українців загинули в роки Другої світової війни, понад половина з них — мирні жителі.
У роки Другої світової війни приблизно 7,5 млн українців воювали в лавах Червоної армії. Кожен п’ятий її військовослужбовець був нашим земляком.
Найбільших масштабів мобілізація на українських теренах сягнула в 1943–1944 роках, під час вигнання Вермахту з території України. До участі в бойових діях масово залучали щойно мобілізованих, погано озброєних та неумундированих солдатів – «чорносвитників», які мали «змивати провину життя під окупацією власною кров’ю».
Участь мільйонів українців у збройній боротьбі проти нацизму стала одним із важливих факторів його повалення в Європі. Ціна перемоги була величезною: кожен другий українець, який воював у складі Червоної армії, загинув. Кожен другий, хто повернувся, отримав інвалідність.
Українці в арміях союзників та європейському русі опору
Сотні тисяч українців боролися проти збройних сил держав «осі» у складі армій союзників на тихоокеанському, північноафриканському та західноєвропейському театрах бойових дій.
Українці були відзначені нагородами держав антигітлерівської коаліції, такими як Virtuti Militari (Польща), Хрест Вікторії (Велика Британія), орден Почесного легіону (Франція), медаль Пошани (США).
Упродовж Другої світової війни й після неї тривала боротьба за відродження української держави. Організація українських націоналістів (ОУН) — ідеолог визвольного руху, — в 1940 році розкололася на дві частини, одну з яких очолив Степан Бандера, а іншу — Андрій Мельник.
Саме бандерівська ОУН була ініціаторкою доленосних рішень щодо проголошення Акта відновлення Української держави, формування Української повстанської армії та створення підпільного парламенту — Української головної визвольної ради. Та чи не найважливішим із кроків став початок боротьби як проти гітлерівського, так і проти сталінського поневолення України.
Останні збройні сутички між українськими повстанцями та радянською репресивною системою датуються 1960-ми роками. Через нерівність сил визвольна боротьба не привела до утвердження незалежної України, але вона мала велике значення для відновлення української держави в 1991 році.
У роки Другої світової війни Україна стала місцем гуманітарної катастрофи. До цього призвели як небачені за масштабами бойові дії, так і злочинна політика гітлерівського та сталінського режимів.
Винищення й депортація окремих національних та соціальних груп, нещадна трудова експлуатація населення, широке застосування «стратегії випаленої землі», економічне пограбування — такі повсякденні реалії принесла війна українцям.
Унаслідок війни загинуло від 8 млн до 10 млн жителів України, понад половину з яких становили цивільні. Для виправлення спотвореної демографічної ситуації Україні знадобилося майже 20 років.
Праведники народів світу з України
Станом на травень 2025 року Праведниками народів світу було визнано 2707 українців.
Це звання встановив Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем у 1963 році. Держава Ізраїль відзначає ним представників інших народів, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв від геноциду під час Другої світової війни.
Ризики отримати найжорстокіше покарання при переховуванні євреїв на теренах України були дуже високими. Наших співвітчизників за цей вчинок могло чекати знищення цілої родини, тоді як в Західній Європі рятівникові загрожували ув’язнення чи штраф. Україна посідає четверте місце серед понад 50 держав за кількістю Праведників народів світу.
Подвиг тих, хто зберіг людяність у жорстокий час, є свідченням величі духу й моральним орієнтиром для сучасних поколінь.
Напередодні, під час і після Другої світової війни радянський режим здійснював на українських землях безпрецедентні за масштабами депортації населення.
Свій дім втратили мільйони українців, німців, поляків, кримських татар, вірмен, греків, болгар. Депортованих звинувачували у неблагонадійності, зраді, колаборації.
Виселення відбувалися в нелюдських умовах, супроводжувалися масовою смертністю. Депортацію окремих етнічних груп, зокрема кримських татар, визнано геноцидом цілого народу.
Були і примусові «обміни населенням» між СРСР та його сателітами. Практика депортацій щодо українців застосовувалася і в комуністичній Польщі.
Репресивні інструменти сталінської національної політики вирвали з корінням із рідної землі мільйони людей та назавжди змінили національні й культурні обриси цілих регіонів.
Поширюймо правду! Не даймо росії змонополізувати перемогу!
Усі файли (укр., англ.) є тут: https://drive.google.com/drive/folders/19V6BDTjC9bcTKfAJ0qUjQ7heTVsTHwAM?usp=drive_link