На своєму засіданні 28 листопада Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув та рекомендував Верховній Раді України ухвалити за основу та в цілому проєкт Постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках (реєстр. № 10291).
Голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич розповіла, що під час підготовки документа за основу було взято пропозиції Міністерства культури та інформаційної політики України, народних депутатів України, Національної академії наук України, Українського інституту національної пам’яті тощо.
До проєкту
Постанови внесли у 2024 році, зокрема, такі дати:
— 1000 років із часу утворення Чернігівського князівства (1024);
— 100 років із часу заснування «Українського Радіо» (16.11.1924);
— 10 років із часу початку збройної відсічі сил безпеки та оборони України, а також українських добровольчих формувань російським та проросійським збройним формуванням (квітень 2014);
— 175 років із дня народження Олени Пчілки (справжні ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849–1930), письменниці, фольклористки, етнографині, перекладачки, редакторки, видавчині, громадської діячки;
— 100 років із дня народження Сергія Параджанова (1924–1990), кінорежисера;
— 75 років із дня народження Володимира Івасюка (1949–1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;
— 210 років із дня народження Тараса Шевченка (1814–1861), поета, прозаїка, художника, етнографа, громадського діяча, однієї з центральних постатей національної культури;
— 170 років із дня народження Марії Заньковецької (1854–1934), акторки.
У 2025 році на державному рівні пропонується відзначати:
— 970 років із часу народження Нестора Літописця (1055–1113), історика та літератора;
— 430 років із часу народження Богдана Хмельницького (1595–1657), гетьмана України, творця Української держави, державного, військового, політичного діяча;
— 400 років із часу народження Марусі Чурай (1625–1653), поетки, народної співачки;
— 90 років із дня народження Василя Симоненка (1935–1963), письменника, журналіста;
— 150 років із дня народження Рейнгольда Глієра (1875−1956), композитора, диригента, педагога, музичного та громадського діяча;
— 180 років із дня народження Івана Пулюя (1845–1918), фізика, електротехніка, винахідника, педагога, перекладача, громадського діяча;
— 30 років із дня народження Дмитра Коцюбайла (позивний – «Да Вінчі») (1995–2023), військовослужбовця, учасника російсько-української війни, Героя України та ін.
Другим Комітет розглянув питання про забезпечення належних умов функціонування Національного науково-природничого музею НАН України, стан збереження та відновлення обласного комунального закладу «Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди». До обговорення запросили керівників музеїв, представників Міністерства культури та інформаційної політики України, Національної академії наук України, Харківської та Київської обласних державних адміністрацій.
Під час засідання народних депутатів поінформували, що етапи робіт із Музеєм Г.С. Сковороди передбачають два напрямки: протиаварійні, консерваційні заходи і подальше відновлення. Зараз будівля музею перебуває у критичному стані та потребує швидкого проведення протиаварійних робіт. У Харківській ОВА зазначили, що процеси консервації музею ускладнено тим, що є проблеми з тендерною документацією, яку учасники тендеру не надають повною мірою.
Також Комітет заслухав представників Національного науково-природничого музею НАН України. Музей має проблему з оплатою комунальних послуг. За результатами обговорення домовилися, що музей звернеться із листом до Комітету щодо додаткових фінансових потреб на забезпечення діяльності закладу, а Комітет, маючи цей лист, звернеться до Кабінету Міністрів України з проханням відреагувати на проблеми закладу.
Народні депутати
триматимуть питання на контролі.
Комітет звертає увагу, що пропозиції до проєкту Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках вже не приймаються.