1 грудня відбулося засідання Комітету, під час якого народні депутати розглянули та підтримали низку важливих рішень у сфері гуманітарної політики та національної пам’яті. До роботи засідання були запрошені керівництво Міністерства культури України, Українського інституту національної пам’яті, Українського інституту книги, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національного агентства України з питань державної служби, Офісу Президента України.

Комітет розглянув і рекомендував проєкт Постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» (реєстр. № 14203) за основу і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, зокрема рекомендовано:

у пункті 4 слова «Міністерству культури та стратегічних комунікацій України» замінити на «Міністерству культури України»;

доповнити документ новим пунктом 5 щодо рекомендації Міністерству закордонних справ України подати у 2026 році пропозиції до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2028–2029 роки;

уточнити пункт 6, доручивши Державному комітету телебачення і радіомовлення України організацію тематичних теле- і радіопрограм та сприяння висвітленню відповідних заходів у національних аудіовізуальних медіа.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич зазначила у своєму виступі, що проведена ретельна робота у межах підкомітету з питань національної та культурної пам’яті із залученням профільних установ: надійшло близько 3000 пропозицій. З них 1700 стосувалися 2026 року. Вона подякувала центральним органам виконавчої влади, зокрема Українському інституту національної пам’яті, міністерствам культури, освіти і науки України, Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, а також народним депутатам України, які долучилися до підготовки цього документа. Всі пропозиції були уважно опрацьовані підкомітетом та перевірені згідно з положеннями указу Президента України.

Були включені найважливіші дати державного й культурного значення — ювілеї Івана Франка, Михайла Грушевського, Богдана Гаврилишина, Олеги Теліги та інших діячів. Також окремим блоком внесено дати, спрямовані на вшанування сучасних героїв російсько-української війни.

Також, на засіданні підтримали проєкт Постанови про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри (реєстр. №14244).

У травні 2026 року відзначатиметься 100-річчя трагічної загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного Отамана УНР. Проєктом передбачені урочисті та просвітницькі заходи у м. Києві, м. Полтаві та інших містах, а також створення тематичних теле- та радіопрограм, лекцій, виставок, соціальної реклами, меморіалізацію місць пам’яті, передбачається цифровізація бібліотечних фондів, випуск ювілейної монети Національним банком України та серії поштових марок «Укрпошти».

Обговорили проєкт Закону «Про внесення змін до Закону «Про застосування англійської мови в Україні» (реєстр. №14071) щодо усунення правової невизначеності стосовно надбавки за володіння англійською мовою.

Заступник Міністра культури України Іван Вербицький у своєму виступі зазначив, що такі зміни зумовлені наявністю різних штатних розписів та назв посад у різних міністерствах і органах державної влади. Це створює труднощі у формуванні єдиного переліку посад, для яких передбачено надбавки. Було запропоновано, щоб Уряд визначав функції, які потребують знання англійської мови, а кожен державний секретар уточнював, які саме посади у штатному розписі відповідають цим функціям. У зв’язку з цим Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт за основу і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, доповнивши абзац другий підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроєкту після слів «штатного розпису» словом «(штату)».

Окремо було розглянуто питання, пов’язане з Рішенням Комітету за підсумками виїзного засідання, яке відбулося 30–31 жовтня у Львові. Голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький повідомив, що рекомендації стосуються сфер книговидання та музейної справи, зокрема питань збереження пам’яток культурної спадщини. Окрім цього, проблеми мистецької освіти та побажання працівників даної галузі вже враховані у поправках до інших законопроєктів. Комітет одноголосно затвердив зазначені рекомендації у запропонованій редакції та закликав усі зацікавлені центральні органи виконавчої влади враховувати їх у своїй подальшій діяльності.

Члени Комітету одноголосно підтримали пропозиції до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2026 рік. При цьому, було виключено пункт щодо змін до Цивільного кодексу для уникнення дублювання вже зареєстрованих законопроєктів.

Робота засідання продовжена була обговоренням виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (від 3.05.2023 № 3097-IX) щодо перегляду статусу пам’яток культурної спадщини, які містять символіку російської імперської політики. Як зазначив член Комітету Володимир В’ятрович, процес реалізації Закону нині сповільнюється через дії Міністерства культури України, що ускладнює облік і вилучення відповідних об’єктів із державного реєстру. Комітет звернувся до Міністерства з проханням надати детальну інформацію про всі об’єкти культурної спадщини, включаючи кількість подань від областей, стан їх розгляду, рішення щодо демонтажу або переміщення елементів, а також дані про виняткову мистецьку цінність цих пам’яток. Як підкреслив народний депутат, реалізація Закону є одним із головних пріоритетів Уряду, тоді як процеси декомунізації та деімперіалізації пам’яток вимагають системного і прозорого підходу.

Також детально розглянули актуальну проблему щодо необхідності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України»  (№ 878 від 26.07.2001р.). Це питання набуло гостроти через виявлені факти використання застарілих і неправдивих даних. Володимир В’ятрович наголосив, що в чинній постанові все ще фігурують комуністичні та імперські назви міст, які не були змінені в рамках декомунізації, а також наявні помилкові дати заснування та першої згадки населених пунктів. Такі неточності активно використовуються російською пропагандою для спотворення історичних фактів. Наприклад, у постанові для міста Одеси зазначено 1794 рік як дату заснування, хоча історичні джерела підтверджують 1415 рік. Подібні проблеми характерні й для інших міст на півдні та сході України (Севастополь, Сімферополь, Дніпро (колишній Дніпропетровськ) та Ялта). Для цих міст дати заснування або першої письмової згадки у багатьох випадках значно зміщені в часі, відстаючи на декілька століть від реальних даних.

Члени Комітету наголосили на нагальності оновлення згаданої постанови, з метою приведення її у відповідність до сучасних реалій та історичної правди. Застарілі назви мають бути замінені актуальними, а дати заснування населених пунктів мають відповідати перевіреним архівним та науковим джерелам. Для цього у роботу будуть залучені спеціалісти з Українського інституту національної пам’яті, провідні науковці, а також експерти у сфері історико-культурної спадщини, щоб гарантувати максимальну точність і достовірність інформації.

Заступник Міністра культури Іван Вербицький висловив готовність до тісної співпраці з експертним середовищем і підтвердив готовність погодити терміни внесення необхідних змін до постанови. Учасники засідання підкреслили важливість цього питання для забезпечення державної безпеки та збереження національної історичної спадщини, яка має велике значення для зміцнення колективної ідентичності українського народу.

На засіданні було представлено нову Заступницю Міністра культури України – Богдану Вікторівну Лаюк. Вона відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері книговидання, популяризації української літератури за кордоном, читання, а також за мовну політику.

Відео засідання Комітету: https://www.youtube.com/watch?v=68tLUEMJZFQ&t=346s