15 лютого 2021 року відбулося публічне обговорення на тему «Медіаграмотність: чого не вистачає українцям, щоб почуватися безпечно в інфосвіті».
Організатори заходу — громадська спілка «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ», громадські організації «Детектор медіа» та «Інтерньюз-Україна».
У вступному слові заступниця
голови Комітету, голова підкомітету інформаційної політики Євгенія Кравчук нагадала, що роботу над Всеукраїнським проєктом із медіаграмотності
розпочато ще влітку 2020 року. За результатами плідного відбору було
призначено менеджерку цього проєкту, яка місяць тому, у січні, вже взялася до виконання
своїх обов’язків. Політикиня акцентувала на результатах опитування українців, яке
показало: лише 62 % респондентів впевнено відповіли, що можуть відрізнити правдиву
інформацію від неправдивої, проте реальна кількість таких людей – лише 11%. Щодо законодавчої роботи Євгенія Кравчук зазначила, що
Комітет гуманітарної та інформаційної політики повернеться до розгляду законопроєкту
про медіа та прийме змінену редакцію з метою внесення його на розгляд
Парламенту.
Крім того, під час обговорення поінформували, що нині профільне Міністерство доопрацьовує план заходів із медіаграмотності для населення, який скоро буде презентовано. Про це розповів заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко. Також він зауважив, що у контексті медіаграмотності для Міністерства важливі всі без винятку цільові аудиторії, адже для різних вікових груп має бути проведена абсолютно різна робота і окреслені різні задачі. Докладніше про ці сегменти читайте у публікації.
«Проблема комплексна: містить в собі медійну та освітню складові. Якщо говорити про освіту, потрібно відзначити, що багато зроблено саме в «неформальній» освіті. І тут треба подякувати тим громадським організаціям, тим нашим міжнародним партнерам, які зробили колосальну — по суті, превентивну — роботу, тому що працювали на випередження. 2014 рік показав, наскільки така робота є важливою», — наголосила Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики.
На своїй сторінці народна депутатка зазначила: «Саме соціальні медіа, як-от Facebook, Twitter, Instagram, TikTok, YouTube чи Telegram-канали найбільш «підступні» у сенсі інформаційних «вкидів». Користувачі інтернет-простору, зокрема діти та молодь, старше покоління, не відрізняють фейки від правди і, відповідно, потрапляють в емоційне коло залежностей від чужих думок, уподобань та поширень, так звану інформаційну бульбашку. Прикладом можуть бути фейки в час коронавірусу». На думку Ірини Констанкевич, щодо медіаграмотності повинна бути системна робота і в освітньому векторі, і у векторі донесення інформації за допомогою каналів незаангажованих медіа.
Відеозапис із заходу — у доступі за посиланням.