11 січня 2013, 08:44
У заході взяли участь понад 120 осіб: народні депутати, представник Президента у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко, голова КМДА Олександр Попов, начальник головного управління містобудування та архітектури КМДА Сергій Целовальник, представники більше 10 громадських організацій.
Відкриваючи слухання, голова Комітету В‘ячеслав Кириленко наголосив, зокрема, на тому, що "попри певні позитивні зрушення, які відбулися з часу прийняття базового законодавчого акту у сфері охорони культурної спадщини - Закону "Про охорону культурної спадщини" - ситуація у цій сфері кардинально не покращується". За його словами, з’являються нові проблеми і нові виклики, "пов’язані з можливістю нажитися на культурній спадщині".
Учасники слухань зазначили також, що сьогодні у країні залишається загрозливою ситуація з несанкціонованими археологічними розвідками та розкопками, дуже повільно просувається нормативно-правове забезпечення охорони культурної спадщини. На їхню думку, відсутність належної нормативно-правової бази, а також суб’єктів обліку пам’яток культурної спадщини (відповідних місцевих органів) призвела до того, що облік пам’яток культурної спадщини як функція управління перебуває у кризовому стані.
За словами виступаючих, незадовільним є фінансування відповідних капітальних робіт. Зокрема, наголошувалося, що у 2013 році Державним бюджетом передбачено на видатки розвитку у сфері охорони культурної спадщини лише 337,5 тис. грн. Крім цього, наголошувалося під час обговорення, протягом останнього десятиріччя поглиблюється криза з підготовкою кадрів для пам’яткоохоронної сфери. Вищими навчальними закладами системи Мінкультури України за напрямом підготовки "Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури" зараховується за бюджетним замовленням лише близько 40 чол.
Учасники заходу звернули також увагу на те, що Законом "Про охорону культурної спадщини" передбачено створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на центральному і місцевому рівнях, проте сьогодні на державному рівні функції центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини виконує Міністерство культури, в складі якого діє Департамент культурної спадщини та культурних цінностей, на місцевому ж рівні створення системи відповідних регіональних органів забезпечено не повністю.
Зазначалося також, що сьогодні на місцях не укладаються охоронні договори, не проводиться належним чином виявлення та облік об’єктів культурної спадщини, не надаються розпорядження та приписи щодо охорони пам’яток, не застосовуються фінансові санкції за порушення пам’ятко-охоронного законодавства тощо. Учасники слухань наголошували, зокрема, й на тому, що Кабінет Міністрів не завжди докладає зусиль для координації діяльності силових міністерств і відомств з органами охорони культурної спадщини щодо припинення "чорної археології", незаконної торгівлі та вивезення археологічних предметів, щодо з’ясування походження приватних археологічних колекцій.
За підсумками обговорення учасники слухань запропонували Комітету розробити відповідні рекомендації. Зокрема, на думку виступаючих, Кабінет Міністрів має скасувати Постанову №1380 від 15 серпня 2011 року "Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам‘ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави", і у подальшому не ухвалювати рішення про виключення об’єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Верховній Раді було запропоновано підтримати внесення будівлі Гостинного двору до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України № 574-VI від 23.09.2008 р. (відповідний законопроект зареєстровано за № 1033). Учасники слухань вважають, що Кабінет Міністрів, Міністерство культури, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Київська міська рада мають оголосити мораторій на будь-яке будівництво на території об’єкта "Київ: Собор Св. Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди", включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та в межах його охоронної (буферної) зони.
Йшлося й про те, що Міністерство культури повинно розробити і затвердити підзаконні нормативно-правові акти, передбачені Законом "Про охорону культурної спадщини", зокрема, форму Державного реєстру нерухомих пам’яток України, положення про нього, а також забезпечити внесення всіх об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України і його публікацію.