Комітет Верховної Ради України

Доповідає: Яворівський В.О.

Відвідини Музею під відкритим небом, Меморіального музею Г.С.Сковороди, Михайлівського та Вознесенського соборів дають усі підстави стверджувати, що скарги на порушення чинного законодавства про охорону культурної спадщини, музеї та музейну справу на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», які надходили на адресу Комітету з питань культури і духовності від громадськості Переяслав-Хмельницького, підтвердилися. Народні депутати пересвідчилися у достовірності наведених фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам’яток культурної спадщини, неналежного зберігання музейних предметів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, неефективності управління заповідником. Найочевиднішим підтвердженням порушення законодавчих норм став факт недопущення народних депутатів – членів Комітету на територію Михайлівської церкви, яка перебуває на балансі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Крім того, на території церкви знаходиться чинний музей Давньоруської архітектури, відвідати який також було метою Комітету, аби переконатись у його вільному функціонуванні та належному зберіганню музейних експонатів. Як з’ясувалось, ні директор заповідника Довгошия П.О., ні його підлеглі не мають ключів від церковної брами. Попри те, що членів Комітету не допустили на територію Михайлівської церкви, народні депутати пересвідчились, що й досі тут тривають будівельні роботи, а на будівлі церкви – пам’ятці архітектури – зведено надбудову.

Присутній Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини А.М.Вінграновський на запитання, які дії Служби на очевидні порушення законодавства про охорону культурної спадщини, відповів, що Державна служба з питань національної культурної спадщини 31 січня 2011 року скерувала припис до керівництва заповідника. Подальші дії не належать до їхньої компетенції, натомість – до Міністерства культури України як центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яке й повинно було далі реагувати на порушення.

У законодавстві про охорону культурної спадщини чітко виписаний механізм відповідальності за спотворення пам’ятки національного значення, однак Державна служба з питань національної культурної спадщини не використала його. Крім того, минулого року окремими змінами у чинне законодавство було розширено компетенцію адміністрацій історико-культурних заповідників, надаючи їм право на рівні з відповідними органами охорони культурної спадщини складати протоколи про правопорушення (порушення режиму використання пам
’ятки культурної спадщини, порушення режиму історико-культурного заповідника; проведення ремонтних, реставраційних робіт на пам’ятці культурної спадщини, зміна призначення пам’ятки, її частин та елементів без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини).

ВИСТУПИЛИ:

ТОВКАЙЛО М.Т. – завідувач сектору «Постійнодіюча археологічна експедиція»

Зазначив, що на сьогодні такими діями керівництво заповідника, а також місцева релігійна громада УПЦ (МП), яким було передано 2010 року в спільне користування Михайлівську церкву, порушують не лише національне законодавство, але й міжнародні конвенції із охорони культурної спадщини. Звинуватив місцеву владу, зокрема й міського Голову, в бездіяльності та потуранні таких дій.

КОРПОЛЮК М.П. – доктор іст. наук

Назвав дії релігійної громади УПЦ (МП) щодо надбудови на Михайлівській церкві незаконними, а керівництво заповідника, зокрема директора Довгошию П.О., співучасниками порушення. Висловив стурбованість інформацією, що з’явилась на офіційному сайті УПЦ, про відкриття монастирів на території Михайлівської та Вознесенської церков, підкресливши, що Вознесенську церкву ніхто не передавав релігійній громаді УПЦ (МП). Зазначив, що сесія Міської ради м.Переяслав-Хмельницький кілька разів висловлювала недовіру керівництву заповідника.

КОЛИБЕНКО О.В. – канд. іст. наук

Наголосив, що на території Михайлівської церкви знаходиться музей Давньоруської архітектури. Працівники музею не можуть увійти до будівлі, оскільки місцеве духовенство не допускає сторонніх на церковне подвір’я. Яким чином здійснюється керівництво музеєм ніхто з громадськості не знає. Крім того, археологи не можуть здійснювати розкопок на території церкви, тоді як священики, як стало відомо, знаходять археологічні об’єкти, не інформуючи про це відповідну службу.

ЛУКАШЕВИЧ О.М. – канд. іст. наук

Зазначив, що актуальною залишається проблема нового приміщення для музею-діарами «Битва за Дніпро», який знаходиться у Вознесенському соборі.

НАГАЙКО Т.Ю. – канд. іст. наук., голова громад. ор-ї «Переяславський старт»

Звинуватив керівництво Київської ОДА, а також Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у поетапному його нищенні. Висловив занепокоєння щодо подальшої долі стародруків Меморіального музею Сковороди.

ЯКИМЕНКО І.П. – міський Голова Переяслав-Хмельницького (2006–2010рр.)

Проінформував про рішення сесії міськради 1996 року щодо передачі Вознесенської церкви, де знаходиться музей-діарама «Битва за Дніпро», релігійній громаді УПЦ (КП). У рішенні обумовлено передачу культової споруди зазначеній релігійній організації лише після того, коли буде збудовано нове музейне приміщення, придатне для зберігання цінного полотнища. Повідомив і про державне фінансування будівництва нового музею-діарами. Так, зокрема 2006 року на будівництво музею було виділено 4,5 млн. грн., а 2007 р. – 1 млн. 200 тис. Зазначив, що питання використання земель військової частини у Переяслав-Хмельницькому, що межують із заповідником, 2009 року розглядалось на засіданні Кабінету Міністрів України. Відповідно, було прийнято урядове рішення про передачу основної частини земель заповідникові, іншої частини – релігійній громаді УПЦ (КП).

ДОВГОШИЯ П.О. – директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Всі звинувачення на його адресу безпідставні та несправедливі. Насправді, всі проблеми від недосконалого законодавства, а керівництву заповідника заважають незадоволені своїм звільненням колишні працівники.

Народні депутати України, члени Комітету з питань культури і духовності – Дем’янчук В.О., Кендзьор Я.М., Косів М.В., Мовчан П.М.

народний депутат Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики – Міщенко С.Г.

УХВАЛИЛИ:

провести окреме засідання Комітету і прийняти рішення за результатами виїзного засідання.