Захист українських дітей у Європі: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики долучився до міжпарламентського обговорення у Відні

Захист прав українських дітей, які через російську агресію опинилися за кордоном, збереження їхнього зв’язку з Україною, доступ до освіти й медичної допомоги, а також повернення незаконно депортованих та переміщених Росією дітей стали головними темами засідання Парламентської мережі (Нетворку) з питань становища дітей України Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Зустріч «Українські діти в Європі: захист, освіта та безпека дітей» відбулася 3 листопада 2026 року в парламенті Австрії у Відні. Участь у ній взяли парламентарі держав-членів Ради Європи, представники органів влади України та Австрії, УВКБ ООН, Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав (FRA), інших міжнародних організацій, експерти, представник, українських шкіл у Європі, громадянського суспільства.

Відкрили засідання президентка ПАРЄ Петра Байр та голова Парламентської мережі Олена Хоменко. Від австрійської сторони до учасників звернулися президент Національної ради Австрії Вальтер Розенкранц та Генеральний директор з питань ЄС, міжнародних справ і координації діяльності центрального уряду у Федеральній канцелярії Клеменс Майр-Гартінг.

Президентка ПАРЄ Петра Байр, ініціаторка проведення цієї зустрічі у Відні, наголосила, що європейська підтримка українських дітей не повинна обмежуватися наданням тимчасового прихистку. Необхідно створити умови, у яких вони зможуть повноцінно зростати, навчатися, відчувати себе частиною суспільства та зберігати власну ідентичність. «Прибуття в безпечне місце – це не кінець подорожі. Щоб діти могли рости, потрібні школи та турбота», – зазначила Петра Байр.

Вона підкреслила, що інтеграція в європейське суспільство не має означати відмову від української ідентичності. Дитина може почуватися у Відні як удома і водночас залишатися серцем пов’язаною з Україною. Це, за її словами, не суперечність, а саме європейський підхід.

Петра Байр також наголосила на необхідності повернення незаконно вивезених Росією українських дітей: «У кожного з цих дітей є родина, яка на них чекає. Їхнє повернення не підлягає обговоренню. А винні мають бути притягнуті до відповідальності», – заявила вона.

Програмну доповідь про становище українських дітей у Європі представила заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.

Вона підкреслила , що українські діти, незалежно від того, де вони перебувають, потребують захисту та підтримки. Йдеться як про дітей, які продовжують жити під російськими обстрілами в Україні, так і про тих, хто перебуває в європейських країнах, та незаконно депортованих до Росії.

«Росія хоче перетворити Україну на плацдарм для своєї агресії проти Європи. Якщо їй це вдасться, наступними постраждають європейські діти. Ми прагнемо побудувати сильну демократичну Україну – невід’ємну частину європейського цивілізаційного проєкту та оплот проти російської загрози. А майбутнє України – це її діти», – наголосила Мар’яна Беца.

Вона закликала міжнародних партнерів допомагати українським дітям долати наслідки війни, зберігати українську ідентичність під час перебування в Європі та докладати зусиль для повернення тих, кого Росія примусово вивезла.

Голова Парламентської мережі Олена Хоменко подякувала всім, хто долучається до підтримки українських дітей, парламентарям, лікарям, учителям, соціальним працівникам, прийомним сім’ям, представникам громадських організацій.

Окрему увагу під час зустрічі приділили ситуаціям, коли українські діти за кордоном потрапляють під опіку місцевих соціальних служб. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член Парламентської мережі, Павло Сушко наголосив на необхідності посилення взаємодії між органами влади країн перебування та українськими консульськими установами: «Україна має своєчасно отримувати інформацію про такі випадки, щоб забезпечити пошук родичів і розглядати можливість влаштування дітей у родинне середовище зі збереженням їхніх мовних і культурних зв’язків».

Серед необхідних кроків народний депутат назвав системний обмін інформацією між соціальними службами та українськими консульствами, пріоритетне влаштування дітей до родичів або в сімейні форми виховання, а також інформування українських родин про особливості систем захисту дітей у країнах перебування.

Програма засідання Паламентської мережі (Нетворку) охопила три тематичні напрями. 

- тимчасового захисту, правової визначеності та майбутніх гарантій для українських дітей у Європі;

- освіти, інтеграції, мовної підтримки, а також запобігання булінгу, кібербулінгу та дискримінації дітей у школах в країнах перебування.

- здоров’я, реабілітації та психічного благополуччя.

У межах роботи мережі учасники також відвідали Liberty Education Space у Відні – освітньо-культурний простір для українських дітей, де працює школа за українською освітньою програмою. Тут діти мають змогу продовжувати навчання, вивчати рідну мову та зберігати зв’язок з українською культурою.

«Тривалі кризи потребують ефективних систем. Наше завдання – перетворити короткострокову надзвичайну допомогу на довгострокові структури та перетворити вислухані проблеми на конкретні політичні заходи», – підсумувала Президентка ПАРЄ Петра Байр.

За підсумками засідання Парламентська мережа планує підготувати інформаційний документ із висновками та рекомендаціями. Його зможуть використовувати члени Мережі для подальшої роботи у своїх країнах.