05 листопада 2026, 15:22
4 листопада 2026 року Департамент освіти Великої Британії оголосив про розроблення нової кваліфікації GCSE з української мови. Викладання за програмою планують розпочати у вересні 2028 року в Англії, Уельсі та Північній Ірландії, а перші іспити провести у 2029 році.
Рішення стало результатом багаторічної адвокації української громади у Великій Британії, українських дипломатів, парламентарів та урядовців. Воно також є практичним кроком у реалізації Угоди про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією.
GCSE – це британська загальноосвітня кваліфікація, яку учні зазвичай здобувають у віці 15-16 років після завершення відповідного етапу середньої освіти та складання іспитів із навчальних предметів.
Це дасть українським дітям, які через війну вимушено проживають за кордоном, можливість зберігати рідну мову, культуру та національну ідентичність у межах освітньої системи країни перебування.
Українська мова стане одним із предметів, з яких можна буде отримати цю кваліфікацію. Важливо, що іспит буде доступний не лише українським дітям, а й усім учням, які захочуть вивчати українську.
Програма передбачатиме перевірку чотирьох мовних компетентностей: читання, письма, аудіювання та усного мовлення. Також ураховуватимуться культурний та історичний контексти української мови.
Розроблення програми доручено британській екзаменаційній організації AQA (Assessment and Qualifications Alliance) у співпраці з Департаментом освіти Великої Британії та фахівцями з української мови.
Як зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Валерій Залужний, для тисяч українських дітей, яких повномасштабна війна змусила залишити домівки, це рішення означає можливість навчатися за кордоном і водночас зберігати зв’язок з Україною.
Посол наголосив, що раніше українські учні в окремих випадках стикалися із ситуацією, коли їм пропонували складати іспити з російської мови через відсутність аналогічної можливості для української.
Валерій Залужний подякував Уряду Великої Британії, британському Департаменту освіти, Міністерству освіти і науки України, експертам та українській громаді за роботу над цією ініціативою. Окремо відзначив внесок директорки Української школи Пречистої Діви Марії Інни Григорович.
За його словами, запровадження GCSE з української мови засвідчує, що українсько-британське партнерство наповнюється конкретним змістом, який безпосередньо впливає на життя людей і майбутнє молодого покоління.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич наголосила на важливості цього рішення для українських родин, які вимушено проживають у Великій Британії.
За її словами, після початку повномасштабного вторгнення тисячі українських дітей продовжили навчання за кордоном, однак можливості офіційно підтвердити знання української мови в британській освітній системі не було.
«Для багатьох українських родин це було не просто освітнє питання, а питання гідності, національної ідентичності та права на рідну мову», – зазначила Ірина Констанкевич.
Вона також повідомила, що Велика Британія виділяє 340 тисяч фунтів стерлінгів на розроблення окремого іспиту GCSE з української мови.
Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк також відзначила важливість рішення для українських дітей та молоді, які знайшли прихисток у Великій Британії.
За її словами, можливість вивчати українську та отримувати відповідну кваліфікацію в британській системі освіти допоможе дітям підтримувати рівень володіння рідною мовою та зберігати важливу частину своєї ідентичності.
Олена Кондратюк підкреслила, що запровадження іспиту стало результатом спільної роботи українських парламентарів, дипломатів, урядовців, громадських організацій та української громади у Великій Британії.
Міністр освіти Великої Британії Люсі Пауелл, коментуючи рішення, наголосила, що нова кваліфікація відкриє учням можливість розвивати мовні навички, знайомитися з багатою культурою та історією України, а також створить додаткові перспективи для подальшого навчання і працевлаштування.
Питання збереження української ідентичності дітей, які через російську агресію опинилися за межами України, є одним із важливих напрямів гуманітарної та парламентської дипломатії.
Представники Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спільно із іншими державними органами та інституціями послідовно порушують питання захисту українських дітей на міжнародних майданчиках, привертають увагу до наслідків російської агресії та необхідності забезпечення їхніх прав.
Зокрема, 2 вересня 2026 року представники Комітету долучилися до парламентської зустрічі, присвяченої поверненню депортованих і примусово переміщених українських дітей. 3 листопада у Відні в межах Парламентської мережі ПАРЄ обговорювалися освітні потреби українських дітей за кордоном, збереження їхньої національної ідентичності та можливості продовжувати навчання рідною мовою, а також розробка дострокової політики Європи у цій сфері.
Відповідно до інформаційно-аналітичного моніторингу Європейської комісії (Директорат з питань міграції та внутрішніх справ) та Європейського агентства з питань притулку (EUAA) понад 4,7 мільйона українців зареєструвалися для отримання статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу та партнерах (ЄС+). 871 178 дітей та молоді з громадянством України вже інтегровано до шкільних систем країн ЄС. Це дозволяє школярам продовжувати здобуття освіти в безпечних умовах. 104 975 українців звернулися з проханням про надання притулку в країнах ЄС+.
Запровадження GCSE з української мови у Великій Британії, де за різними оцінками перебуває біля 30 тисяч українських дітей, є важливим практичним прикладом того, як міжнародна співпраця та адвокація освітніх прав українських дітей можуть перетворюватися на конкретні рішення.