Жодна дитина не повинна залишалася без допомоги, належного догляду та безпечних умов життя через прогалини у взаємодії державних органів, - Павло Сушко

Під час виїзного засідання в Харкові 16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув питання забезпечення та захисту прав дітей в умовах воєнного стану в Харківській області.

Голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що наразі триває непростий процес практичної реалізації цього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей», завданням усіх органів та інституцій у цій сфері є його реалізація у повному обсязі.

Головне завдання – зробити так, щоб підзаконні нормативно-правові акти не суперечили Закону та не блокували виконання його положень. Він також повідомив, що в межах парламентського контролю міністерства надаватимуть Комітету для ознайомлення проєкти нормативно-правових актів, які розробляються на виконання законів. Це дасть змогу перевіряти їхню відповідність ухваленим законодавчим рішенням.

«Маємо робити все, щоб права кожної дитини були захищені, щоб кожна дитина, яка бажає взяти дитину на всиновлення, таку  можливість мала, а якщо немає таких родин, то ми робили все можливе, щоб діти не залишалися у лікарнях, непридатних умовах, а тим більше у небезпечних, у родинах, де їх принижують, б’ють, через що, на жаль, іноді ми втрачаємо таких дітей», –  сказав Микита Потураєв.

У засіданні взяли участь народні депутати України, представники Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби України у справах дітей, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,  Харківської обласної військової адміністрації, Харківської міської ради, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей та інші.

Заступник Голови Комітету Павло Сушко на початку звернув увагу на проблемні питання захисту прав дітей, що виникають, зокрема і в Харківській області, виявлені в ході діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень прав дітей (2025-2026 роки), а саме: як забезпечується безпека дітей в умовах воєнного стану, яким є алгоритм евакуації родин з дітьми, як їх підтримують, контролюють, щоб вони не поверталися назад, якою є евакуація без супроводу законних представників, яка робота проводиться з цими родинами, де перебувають такі діти; якою є підтримка  дітей та родин, що перебувають у складних життєвих обставинах, чому діти, позбавлені батьківського піклування, довго знаходяться у закладах охорони здоров`я та інші питання.

В останній час країну збурили декілька випадків, коли діти опинялися в неналежному стані, а то й гинули, через недогляд батьків та неспрацювання соціальних служб. Є випадки, коли діти, залишаючись без належного контролю, на жаль, гинуть у водоймах, у с. Великий Бурлук набула розголосу історія  про дитину з інвалідністю, яка після евакуації залишилася в обласній лікарні  без належного подальшого супроводу, є випадки вилучення дітей з родин, коли батьки відмовляються від евакуації, чи залишають новонароджену у прихистку дитину через відсутність  місця проживання та багато інших.

Загалом ці приклади говорять, зокрема і про відсутність єдиної системи захисту прав дитини в країні та необхідність таку систему вибудувати так, щоб родини та діти не залишалися наодинці із своїми проблемами.

Окрему увагу народний депутат Юрій Павленко звернув і на проблему належного визначення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

За наведеними ним даними, станом на 1 жовтня відповідний статус в Україні отримали 496 тисяч 92 дитини. Значна кількість таких випадків пов’язана з психологічним насильством (490 тис.), загибеллю або зникненням безвісти дітей (4796), пораненням, контузією, каліцтвом (668), втрати батьківського піклування (90), фізичним, сексуальним насильством (134).

За його словами, близько 99% дітей отримали статус постраждалих внаслідок психологічного насильства. Це значною мірою зумовлено складністю доведення інших видів насильства та недоліками урядового документа, у якому критерії визначення постраждалих сформульовано переважно через дії кривдника, а не через наслідки цих дій для дитини та завдані їй страждання.

На думку народного депутата, чинний механізм потребує вдосконалення, щоб діти, які зазнали фізичного чи сексуального насильства або інших травматичних наслідків війни, могли отримувати належне визнання свого статусу та необхідну допомогу.

Заступниця начальника Харківської військової адміністрації Віта Ковальська подякувала Комітету за увагу до питання захисту дітей і питання статусу дитини під час війни, яке чи не вперше обговорюється на системному рівні.

Одним із ключових питань засідання стала організація евакуації дітей із територій, де тривають бойові дії, зокрема у випадках, коли батьки відмовляються виїжджати разом із дітьми.

За інформацією Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, від початку повномасштабного вторгнення з Харківщини евакуювали 3211 дітей. У 2026 році зафіксували два випадки евакуації дітей з інвалідністю без супроводу законних представників. В обох ситуаціях матері відмовилися від евакуації, після чого було ухвалено рішення про негайне відібрання дітей. Дітей доставили до закладу охорони здоров’я. В одному випадку матір отримала психологічну, матеріальну та гуманітарну допомогу. Громадська організація допомогла їй винайняти житло, після чого дитина повернулася до матері. Родина залишилася під супроводом соціальних служб. В іншому випадку матір не виїхала з небезпечної території та не відвідувала дитину в лікарні. Дитині надали статус позбавленої батьківського піклування та влаштували до прийомної сім’ї. Триває судовий розгляд щодо відібрання дитини

Під час обговорення учасники розглянули алгоритм дій під час евакуації та подальші дії служб після евакуації, порядок тимчасового влаштування дітей, соціальний супровід родин та взаємодію між органами влади.

«Евакуйовані родини приїздять з окупованих територій або територій, де ведуться бойові дії, в транзитні центри: в Лозовій або в Харкові, –  там працюють фахівці охорони здоров’я, соціального захисту, служби у справах дітей, волонтери, які займаються встановленням документів, першою допомогою, оформленням виплат ВПО. Тут родини спрямовують далі, у місця тимчасового тримання», –  розповіла Віта Ковальська. Також за її словами, контролюється питання навчання та за потреби соціального супроводу.

Ще однією гострою проблемою є тривале перебування дітей у закладах охорони здоров’я через відсутність належних умов для їхнього влаштування.

За інформацією, озвученою під час засідання, у лікарнях Харкова на момент обговорення перебували 42 дитини. Народні депутати наголосили, що медичні заклади не повинні ставати місцем тривалого проживання дітей, які потребують сімейного виховання, соціального супроводу або іншої форми відповідного обставинам влаштування.

Учасники також обговорили взаємодію Харкова та обласної влади у пошуку рішень для таких дітей, зокрема можливість їхнього влаштування до сімейних форм виховання в інших громадах області.

Окремо порушили питання роботи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та інших закладів соціального захисту, які можуть надавати допомогу дітям і родинам у складних життєвих обставинах.

За даними обласної служби у справах дітей, на обліку в Харківській області перебувають 1027 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Водночас народні депутати звернули увагу на ризики втрати інформації про такі сім’ї під час переміщення між громадами.

Як зазначив Павло Сушко, належний обмін інформацією не завжди спрацьовує, особливо, коли дитина не перебувала на обліку  у іншому регіоні, як наслідок є ризик, що після переїзду родина випадає із системи соціального супроводу, а служби за новим місцем проживання не отримують відомостей про потреби дитини та обставини, які можуть загрожувати її безпеці.

За підсумками обговорення було наголошено на необхідності напрацювати чіткий алгоритм дій для всіх відповідальних органів –  від моменту евакуації до подальшого влаштування дитини та забезпечення її потреб.

Представники області також повідомили про посилення взаємодії з Національною поліцією України. Зокрема, протягом 2026 року було опрацьовано 848 адміністративних протоколів щодо батьків. За результатами відповідної роботи дітей брали на облік, а в окремих випадках ухвалювали рішення про їхнє відібрання.

Під час засідання також обговорили роботу Харківського обласного соціального центру матері та дитини, підтримку матерів, які можуть відмовитися від новонароджених, а також питання повернення дітей, евакуйованих за кордон.

Підсумовуючи обговорення, Юрій Павленко акцентував на необхідності спрямувати роботу Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України з контролю на розробку методології роботи, за якої усі задіяні органи –  соціальні служби, інституції та відомства – опікуватимуться родиною від вагітності мами до повноліття дитини, а також підготувати та навчити голів громад, як виконувати свої нові обов’язки.

Він  також звернув увагу на важливість підтримки фахівців, які працюють із дітьми в умовах війни. Працівники служб у справах дітей, соціальні працівники, педагоги та поліцейські щодня працюють у надзвичайно складних обставинах, тому потребують належної психологічної підтримки та заходів із профілактики професійного вигорання.

Перша заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Людмила Шемелинець зазначила, що під час засідання піднято багато актуальних питань, що потребують врегулювання, як наприклад, належне інформування між громадами у випадку переїзду родини, що перебуває у складних життєвих обставинах, перебування дітей у лікарнях, організація роботи з мамами, що потенційно можуть відмовитися від дитини, розробка єдиної системи, яка б дала можливість бачити, що відбувається з дитиною на кожному етапі її життя. Наразі в міністерстві триває підготовча робота з її створення.

За словами Людмили Шемелинець, міністерством розроблено усі проєкти нормативних актів у розвиток Закону, та надіслані  до Комітету.

Комітет розглядає цю роботу не лише як парламентський контроль, а й як можливість допомогти Харківщині напрацювати рішення, які можуть бути застосовані в інших регіонах України, що стикаються з аналогічними викликами.

Головний пріоритет –  забезпечити захист кожної дитини, щоб жодна з них не залишалася без допомоги, належного догляду та безпечних умов життя через прогалини у взаємодії державних органів.