У Харкові Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорив невідкладні заходи підтримки українського книговидання та книгорозповсюдження

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики провів 16 жовтня виїзне засідання в Харкові, у будівлі Держпрому – символі стійкості міста. Народні депутати, представники Міністерства культури України, видавничої та поліграфічної галузей обговорили питання поточних проблем та невідкладних заходів державної підтримки книговидання та книгорозповсюдження в умовах російської агресії.

Відкриваючи обговорення, голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що російські атаки на українське книговидання є частиною цілеспрямованої політики знищення української культури та ідентичності.

«Мені важко відкривати це засідання, – відзначив Голова Комітету Микита Потураєв. – Ми були тут, два роки тому, після перших атак, так званої російської федерації проти українського книговидавничого сектору, коли, на жаль, загинуло багато людей, працівників саме харківських друкарень. Ми бачимо, що ця політика –… це злочинний план…І він продовжує реалізовуватися». Він подякував представникам галузі, що вони попри всі складнощі продовжують роботу і несуть українське слово в Україну.

Російські атаки завдали книжковій галузі збитків на мільярди гривень

Харків традиційно є одним із головних центрів видавничої та поліграфічної справи в Україні. Російські удари щодня руйнують цю галузь, не лише підприємства, а й виробничі, складські та логістичні ланцюги, від яких залежить друк і розповсюдження книжок.

За наведеними під час засідання даними, станом на кінець літа – початок осені 2026 року зафіксовано щонайменше 21 цілеспрямовану атаку на об'єкти книжкової сфери. Сукупні прямі збитки галузі оцінюють у 1,2–1,4 млрд гривень.

Лише влітку 2026 року внаслідок російських обстрілів складських і логістичних об'єктів було знищено, за оцінками представників галузі, від 10 до 13 мільйонів примірників книжок – художньої, дитячої, наукової, пізнавальної літератури та підручників. За оцінками, озвученими учасниками засідання, це становить від третини до половини річного випуску книжкової продукції країни.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич нагадала, що Харків вважається столицею українського книговидання ще з 1920-х років. За її словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українське письменництво, фізично руйнуючи людей, книжки та інфраструктуру гуманітарної сфери.

Вона наголосила, що підтримка книговидання в Харкові та Україні є питанням національної безпеки, яке потребує рішень на державному рівні.

Доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Юрій Ісіченко порушив питання викладання української літератури в школах. Він звернув увагу на недоліки навчальних програм і практик викладання, а також на зменшення уваги до предмета після вилучення його з переліку обов’язкових іспитів. На його думку, підходи до вивчення української літератури та шкільні програми необхідно переглянути.

Галузь потребує доступного кредитування, страхування та відновлення державних закупівель

Народний депутат Володимир В'ятрович підкреслив, що держава має забезпечити реальну, а не формальну підтримку галузі. Серед необхідних заходів він назвав компенсацію збитків видавцям, друкарням і книгарням, відновлення знищених накладів, поширення механізмів страхування та компенсації воєнних ризиків, відновлення державних закупівель книжок для бібліотек, доступне кредитування та компенсацію оренди книгарням.

Окремо він звернув увагу на обмеження Урядом (постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 1187) компенсації плати за оренду книгарень, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» від 19 червня 2022 року № 2313-IX). За його словами, встановлені обмеження за чисельністю населення громад і річними доходами книгарень звужують дію механізму підтримки та нові критерії не дають змоги скористатися ним, наприклад, жодній книгарні Харківщини.

Окремою проблемою голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький назвав розподіл податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), через який місцеві бюджети втрачають ресурси для підтримки культурної інфраструктури. За його словами, збільшення державних закупівель книжок для бібліотек не матиме очікуваного ефекту, якщо громади водночас не матимуть достатнього фінансування для утримання самих бібліотек. Він наголосив на необхідності узгодженої державної політики, яка не нівелюватиме підтримку книговидання скороченням ресурсів на місцях.

Заступниця міністра культури України Богдана Лаюк підтвердила, що реальні втрати книжкової галузі досі не обліковані повною мірою. За різними оцінками, озвученими під час засідання, йдеться про 13–15 мільйонів знищених книжок.

Вона повідомила, що Міністерство культури України веде переговори з Міністерством фінансів України щодо збільшення фінансування програм Українського інституту книги на наступний рік.

Зокрема, планується відновити державну програму закупівлі книжок для публічних і національних бібліотек. Її не реалізовували з 2021 року. Водночас, за словами представниці Міністерства, наявного фінансування буде недостатньо для повноцінного оновлення бібліотечних фондів, зокрема заміни російськомовних видань, тому в наступні роки фінансування програми планують збільшувати.

Також у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачено кошти на пілотну програму підтримки оренди книгарень обсягом 270 млн гривень. Міністерство культури України спільно з Міністерством економіки України та представниками ринку обговорює можливість запровадження програм страхування й пільгового кредитування. Переговори з цього питання ведуться, зокрема, з ПриватБанком та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Водночас Богдана Лаюк наголосила, що для запуску таких програм необхідно провести повноцінне дослідження стану українського книжкового ринку та визначити фактичні збитки галузі.

Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов наголосив на критичному дефіциті обігових коштів у видавців. Через недоступність банківського фінансування підприємства змушені відмовлятися від частини проєктів, зокрема перекладів античних філософів і випуску STEM-літератури.

Він запропонував поширити на видавничу галузь державні програми пільгового кредитування та страхування, які нині охоплюють переробну промисловість. Для цього необхідно внести зміни до відповідних урядових документів і включити видавничу діяльність до переліку напрямів, які можуть отримувати таку підтримку.

Представники галузі також наголосили на необхідності забезпечити повноцінну дію закону про підтримку книгарень, відновити фінансування шкільних бібліотек і передбачити рентабельність на рівні щонайменше 15% під час формування вартості підручників.

Державні закупівлі книжок для бібліотек можуть підтримати весь книжковий ринок

Учасники засідання наголосили, що підтримка окремих сегментів книжкового ринку не розв'яже проблем галузі без комплексного підходу.

За словами представників видавничого бізнесу, влітку продажі книжок скоротилися вдвічі. Книгарні закриваються не лише через безпекові ризики, а й через падіння попиту та високу вартість книжок.

Президент групи компаній «Фактор» Сергій Політучий наголосив на стратегічному значенні бібліотек для збереження української ідентичності. Він звернув увагу, що значну частину бібліотечних фондів досі становлять видання радянського періоду, зокрема російською мовою.

На його думку, масштабне оновлення бібліотек сучасною українською літературою дало б змогу одночасно підвищити доступність книжок для читачів, забезпечити видавцям гарантований попит і створити замовлення для друкарень. Це допомогло б відновити весь виробничий ланцюг – від видавництва до розповсюдження книжок.

Директор мережі книгарень «Книголенд» Ігор Зарудко звернув увагу на ще одну функцію книгарень – розосереджене зберігання книжкових запасів. На відміну від великих централізованих складів, які є вразливими до ракетних ударів, мережа книгарень дає змогу зменшити ризик одночасного знищення значних накладів.

Генеральна директорка поліграфічного підприємства «Фактор-Друк» Тетяна Гринюк зауважила на складному фінансовому становищі друкарень через високу вартість імпортної сировини та матеріалів, оподаткування й перебої з електропостачанням. Представники поліграфічної галузі закликали розглянути можливість пільг на імпорт паперу, фарб, пластин та інших витратних матеріалів.

Учасники дискусії зауважили, що втрата виробничих потужностей теж створює ризики не лише для розвитку української літератури, а й для друку підручників та відновлення книжкового ринку після завершення війни.

Комітет ініціює напрацювання дорожньої карти підтримки галузі

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук запропонувала провести окрему зустріч за участю Прем'єр-міністра України, Віцепрем’єр–міністра з гуманітарної політики України – Міністра культури України, Міністра освіти та науки України та профільних парламентських комітетів.

Мета зустрічі – узгодити план дій та сформувати дорожню карту необхідних законодавчих і практичних змін для підтримки українського книговидання, книгорозповсюдження та бібліотек.

Співвласниця видавництва «Vivat» Юлія Орлова також запропонувала створити робочу групу за участю представників видавничої галузі для системної роботи над розробленням і впровадженням механізмів державної підтримки.

Підсумовуючи засідання, Голова Комітету Микита Потураєв повідомив про намір Комітету організувати нараду за участю представників Уряду та представників сфери книговидання та книгорозповсюдження з метою напрацювання дорожньої карти необхідних рішень для підтримки галузі. 

Відеозапис виїзного засідання 16 жовтня 2026 року