В Одесі обговорили українську ідентичність, деколонізацію, мовну політику та інформаційну безпеку

13–14 вересня в Одесі продовжило роботу виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, присвячене невідкладним завданням гуманітарної політики Одещини в контексті національної безпеки та забезпечення цілісності українського культурно-інформаційного простору.

13 вересня важливою частиною виїзної роботи стали відвідини народними депутатами України ключових культурних, історичних та релігійних об’єктів Одеси. Це дало змогу не лише ознайомитися з їхнім станом і проблемами, а й безпосередньо поспілкуватися з працівниками установ, представниками відповідних сфер та громадськістю, почути їхні оцінки й пропозиції.

Окрему увагу члени Комітету приділили об’єктам культурної та духовної спадщини Одеси, які постраждали внаслідок російських атак. Народні депутати побачили наслідки російської агресії, ознайомилися з проблемами, спричиненими обстрілами, та обговорили потреби пошкоджених об’єктів.

Члени Комітету відвідали Одеський художній музей, Кафедральний собор Різдва Христового, Спасо-Преображенський кафедральний собор, Одеський національний академічний театр опери та балету та інші об’єкти історичного центру міста. Як підкреслив Голова Комітету Микита Потураєв, навіть маючи міжнародний статус, історичний центр Одеси, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, постійно знаходиться під загрозою російських атак, які продовжують завдавати шкоди культурній спадщині міста.

Ці об'єкти є невід'ємною частиною історичного та культурного ландшафту Одеси. Вони нагадують про те, що російська агресія також торкається культурної та духовної спадщини України. Російські ракетні та дронові атаки завдали пошкоджень будівлям, фасадам та елементам історичної забудови, поставивши під загрозу не лише окремі споруди, а й цілісність унікального культурного середовища міста.

Окремо члени Комітету відвідали дитячий центр «Молода гвардія», де ознайомилися з актуальними питаннями функціонування закладу.

Такий формат роботи дав можливість членам Комітету почути про проблеми під час засідання, а також побачити їх безпосередньо на місці — оцінити наслідки російських ударів, почути працівників і представників громад та визначити питання, які потребують конкретних рішень і подальшої державної підтримки та на власні очі оцінити виклики, що постають перед культурною, релігійною та гуманітарною сферами Одеси.

14 вересня засідання розпочалося хвилиною мовчання за загиблими у російсько-українській війні.

У центрі обговорення були питання української ідентичності, мовної політики, деколонізації, історичної пам'яті, діяльності релігійних організацій, захисту інформаційного простору, підтримки культури та національних спільнот, а також гуманітарної ситуації на півдні Одеської області.

Під час відкриття засідання було наголошено, що Одещина сьогодні перебуває не лише під фізичними атаками Росії, а й під потужним інформаційним та культурним впливом ворога. Саме тому завдання Комітету — не лише зафіксувати проблеми, а й напрацювати конкретні рішення.

«Ми хочемо передусім почути вас і вже на основі ваших пропозицій сформулювати рекомендації Комітету, допомогти втілити їх у життя — рішення, яких потребує як Одещина, так і вся Україна».

Ініціатор проведення виїзного засідання на Одещині Володимир В’ятрович наголосив на стратегічному значенні регіону для України. За його словами, воно визначається не лише портами, близькістю до Дунаю та Румунії чи прикордонним розташуванням. Не менш важливою є боротьба за культурний та інформаційний простір.

За його словами, Одещина щодня перебуває під атакою не лише ракет і дронів, а й російських наративів, які намагаються представити регіон як частину «русского міра».

Окремо Володимир В’ятрович звернув увагу на незавершеність деколонізації, збереження російських топонімів і пам’ятників, питання дати святкування Дня Одеси, поширення російської мови в публічному просторі та вплив афілійованих із Росією релігійних структур. Водночас він закликав учасників засідання переходити від констатації проблем до конкретних рішень.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер наголосив, що Одеса залишається українською завдяки подвигу наших військових.

Він розповів про деколонізаційну роботу в області — перейменування вулиць та демонтаж імперських символів. Попри значний інформаційний спротив, регіон продовжує цей процес.

«Одеса має бути дійсно українською. І не секрет, скільки зусиль для цього довелося докласти», — підкреслив Олег Кіпер.

Окрему увагу очільник ОВА приділив захисту українського радіопростору поблизу Придністров’я, де вже працюють комплекси для блокування ворожого сигналу. Водночас він закликав виважено та без маніпуляцій підходити до дискусії щодо історії Одеси та дати її заснування.

«Наша з вами робота — виважено, без маніпуляцій підійти до цих усіх питань і далі нашу Одесу робити українською», - підсумував Олег Кіпер.

У своєму виступі заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук звернула увагу на масштаб змін, які відбулися в Одесі після Революції Гідності та особливо після початку повномасштабного вторгнення.

Вона навела приклад Одеського кінофестивалю, який свого часу потребував пошуку хоча б кількох українських фільмів для програми, тоді як сьогодні українське кіно представлене повноцінними програмами художніх і документальних стрічок.

За її словами, позитивні зміни відбуваються і в деколонізації, і в церковній сфері, хоча ситуація в регіоні залишається складною.

Заступниця Міністра культури Наталія Мовшович наголосила на прямому зв’язку гуманітарної політики з національною безпекою, особливо в такому багатонаціональному та прикордонному регіоні, як Одещина.

Вона звернула увагу на нерівномірність українізації публічного простору та особливу роль цифрового середовища. За її словами, Telegram залишається одним із головних джерел інформації для мешканців регіону, а значна частина споживаного контенту є російськомовною та містить ворожі наративи.

«Для нас важливо, щоб гуманітарна політика була спрямована насамперед на забезпечення єдності українського суспільства, але в той же час — на розвиток культурного різноманіття, щоб у своїй різноманітності ми все одно були разом», -  зазначила заступниця міністерки.

Окремо Наталія Мовшович наголосила на необхідності створювати якісний український культурний продукт як альтернативу російському контенту, а також підтримувати культурні проєкти мовами національних спільнот.

Анастасія Образцова представила статистику участі Одеської області у грантових програмах Українського культурного фонду. Вона зазначила, що Одещина демонструє високу активність за кількістю заявок, однак частка підтриманих проєктів залишається невисокою. Тому УКФ визначив Одещину одним із регіональних фокусів та започаткував додаткові механізми підтримки.

Серед пропозицій — співфінансування культурних програм спільно з обласною владою. УКФ готовий подвоювати кошти, які виділяє регіон, що потенційно дасть змогу сформувати окрему програму для Одещини з бюджетом у 10 млн грн.

 «Ми готові зробити все для того, щоб посилити спроможність заявників з Одеської області подаватися до Українського культурного фонду, отримувати фінансування і реалізовувати проєкти» - поінформувала вона.

Водночас Анастасія Образцова звернула увагу на проблему затримки фінансування вже підтриманих проєктів.

Особливе місце в дискусії посів виступ голови Українського інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова, присвячений історичній пам'яті та деколонізації Одеси.

Він запропонував розглядати історію міста ширше за російську імперську версію, яка тривалий час визначала сприйняття Одеси.

Олександр Алфьоров наголосив, що Одеса наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття була одним із центрів кількох визвольних рухів — грецького, єврейського та українського. Він також нагадав про створення в Одесі «Просвіти» імені Тараса Шевченка.

«І от коли ти бачиш Одесу тих часів, то розумієш, що це абсолютно українське місто», - акцентував голова УІНП

Олександр Алфьоров також навів результати деколонізаційної роботи: за його словами, у 2024 році в області було перейменовано 678 об’єктів та демонтовано 26 пам’ятників і пам’ятних дошок. Водночас він звернув увагу, що в Одесі досі залишаються об’єкти, які потребують перегляду.

Він закликав органи місцевого самоврядування тісніше консультуватися з Українським інститутом національної пам’яті під час перейменувань, щоб уникати юридичних конфліктів та непослідовності.

Окремо у виступі йшлося про Хаджибей та османську історію території. За словами Олександра Алфьорова, нові документи з турецьких архівів підтверджують значення фортеці, що існувала тут задовго до російського імперського періоду.

Голова Державного агентства розвитку туризму України Наталя Табака наголосила, що сьогодні туризм — це не лише складова економіки, а й засіб відновлення ментального та фізичного здоров’я, пізнання історії й традицій та зміцнення ідентичності.

Вона закликала активніше відкривати Українську Бессарабію для мешканців інших регіонів і долучатися до національної програми «Подорож до себе. Шляхи відновлення». Окремо Наталя Табака повідомила про започаткування програми спеціальної підтримки бізнесу гостинності й туристичного бізнесу в Білгород-Дністровській громаді.

За її словами, попри безпекові та транспортні бар’єри, туристичний рух поступово відновлюється: у Білгород-Дністровському районі зафіксовано майже 22 тисячі ночівель, а показник туристичного збору становить 83% від торішнього рівня.

«Навіть за суттєвих безпекових, транспортних та інших бар’єрів бачимо попит і потенціал до розвитку», — зазначила Наталя Табака, закликавши громади активніше співпрацювати з Державним агентством розвитку туризму.

Представник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович наголосив, що етнополітичні процеси безпосередньо пов’язані з формуванням національної ідентичності та стійкості.

За його словами, Одеська область демонструє приклад того, як багатонаціональність може бути не джерелом конфлікту, а ресурсом для зміцнення суспільства. У регіоні, за наведеними ним даними, не зафіксовано міжетнічних конфліктів, які становили б загрозу безпеці держави.

Водночас він звернув увагу на брак актуальних демографічних та соціологічних даних про національні спільноти, обмежені фінансові ресурси громад та вразливість ромської спільноти.

Окремий блок його виступу стосувався релігійного середовища. За наведеними ним даними, з 2022 року в області відбулося 20 переходів до Православної церкви України, однак лише вісім із них були переходами громад від Української православної церкви.

Командир оперативно-тактичного угруповання військ «Одеса» полковник Денис Носіков пов’язав гуманітарну політику безпосередньо з воєнною безпекою.

Він наголосив, що росія використовує історичні наративи як інструмент когнітивної війни, намагаючись послабити українську ідентичність, суспільну стійкість та готовність до спротиву.

Окремо він звернув увагу на дискусію щодо дати святкування Дня Одеси. За його словами, питання полягає не у скасуванні свята, а в тому, який історичний наратив воно транслює.

«Армії потрібен не просто тил, нам потрібно суспільство, яке розуміє, що і навіщо захищає. Армія не може самостійно виграти війну. У війні перемагає народ», - висловив свою позицію Денис Носіков.

Представниця Уповноваженого із захисту державної мови в Одеській області Анна Неруш відзначила два паралельні процеси: наслідки тривалої русифікації та високий суспільний запит на повноцінне функціонування української мови.

За її словами, Одеська область посідає одну з провідних позицій за кількістю скарг на порушення мовного законодавства після Києва, причому значна частина таких порушень припадає на Одесу.

За цей рік, за її словами, було зафіксовано 27 випадків використання недержавної мови органами державної влади та місцевого самоврядування.

Особливо складною залишається ситуація в окремих громадах Болградського та Ізмаїльського районів. Анна Неруш наголосила, що поняття «поліетнічність» не може бути виправданням для фактичного домінування російської мови.

Заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської військової адміністрації Ярослава Різнікова наголосила, що мовна політика, культура, національні спільноти, релігія, історична пам’ять та інформаційний простір є складовими єдиного виміру боротьби за свідомість українців, зокрема жителів півдня України.

Вона представила низку конкретних пропозицій: розглядати південь України як окрему територію інформаційної безпеки, передбачити відповідну державну політику та фінансування, забезпечити стабільне українське телерадіомовлення в прикордонних районах, а також розробити міжвідомчий план гуманітарної стійкості півдня України.

Перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Богдан Червак зосередився на можливостях Суспільного мовлення.

За його словами, телеканали «Перший» та «Суспільне Культура» охоплюють близько 90% території області, «Суспільне Одеса» — близько 85%. Водночас радіомовлення має значні прогалини, особливо з огляду на енергетичні проблеми, спричинені російськими атаками.

«Українське радіо» в FM-діапазоні охоплює орієнтовно 70% території області, «Радіо Промінь» — 35%, «Радіо Культура» — близько 20%.

Перший заступник керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Євген Сербін наголосив на зростанні інформаційних загроз, зокрема через використання росією штучного інтелекту.

За його словами, ворог застосовує дипфейки, клонування голосів та інші технології для створення контенту, що імітує висловлювання відомих людей. Окрему увагу він приділив мережі Telegram-каналів, через які поширюються наративи про Одесу як «російське місто».

«Там, де держава не формує власного наративу, за нас це робить противник і ворог», — наголосив він.

Євген Сербін запропонував посилити взаємодію з Одеською ОВА, міською владою та правоохоронними органами, створити прямий канал обміну інформацією про інформаційні загрози та проводити спеціальні тренінги для комунікаційних і безпекових структур регіону.

За її словами, Одещина має значний медійний потенціал, однак важливо, щоб інформаційні ресурси були відкритими та було зрозуміло, хто ними володіє і хто відповідає за поширювану інформацію.

Окремо вона порушила питання стабільної роботи передавальних станцій під час відключень електроенергії та необхідності включення їх до об’єктів критичної інфраструктури.

Представниця ГО «Одеса україномовна», депутатка обласної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк наголосила на необхідності посилення реалізації мовної політики без формального підходу та якнайшвидшого ухвалення законопроєкту № 15412 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної.

Вона підкреслила, що захист української мови є лише частиною ширшого процесу утвердження української ідентичності на Одещині.

Серед конкретних пропозицій депутатка обласної ради назвала офіційне визнання 1415 року роком першої писемної згадки про Одесу та можливість обговорення перенесення Дня міста.

Друга частина засідання була присвячена ситуації в південних районах Одещини — Білгород-Дністровському, Ізмаїльському та Болградському.

Представник Державної прикордонної служби України Сергій Сергійчук порушив питання транспортного сполучення, зокрема організації проїзду транзитною ділянкою дороги через територію Молдови.

Таким чином, транспортна доступність південних районів розглядалася в ширшому контексті — як умова не лише економічного розвитку, а й повноцінної інтеграції регіону в український суспільний та культурний простір.

Перший заступник голови Білгород-Дністровської районної державної військової адміністрації Тетяна Темчинська наголосила на стратегічному, культурному та прикордонному значенні району.

Заступниця голови Ізмаїльської районної державної військової адміністрації Марина Деной зосередилася на проблемах української ідентичності та доступності культурного й інформаційного простору для мешканців району.

Представниця болгарської громади, засновниця та директорка міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» Тетяна Станєва наголосила на необхідності говорити про Бессарабію не лише з позиції проблем, а й через її культурний потенціал та потребу в реальній державній увазі.

Вона підкреслила, що проукраїнські активісти в регіоні нерідко залишаються сам на сам із тиском та агресією, а державна статистика мовних порушень, на її думку, не відображає реального стану справ.

Тривогу щодо майбутнього українського освітньо-наукового осередку в регіоні висловив ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Він назвав Подунав’я, Буджак та Південну Бессарабію стратегічно важливими для України. У його виступі прозвучала потреба посилювати роль університету та інших освітніх інституцій регіону у формуванні українського культурного середовища, підтримувати українську мову, молодь і проукраїнські проєкти. За його словами, заклад роками виживає в умовах загрози «оптимізації» та відсутності системної підтримки з боку профільного міністерства.

 Окремо на засіданні йшлося про гуманітарну мобільність. Звучала пропозиція створювати програми, які дозволятимуть дітям із Бессарабії відвідувати Київ, Львів та інші регіони України, а дітям з інших частин держави — приїжджати на південь. Такий вид мобільності розглядався не тільки як засіб культурного обміну, а й як механізм для посилення національної єдності.

Представниця руху «Не будь байдужим» Оксана Левкова звернула увагу на проблему культурної ізоляції Південної Бессарабії та недоліки чинних механізмів грантової підтримки.

За її словами, грантові конкурси недостатньо враховують специфіку прикордонних регіонів та їхні можливості конкурувати із проєктами з великих міст.

Активістка, яка роками реалізує просвітницькі та гуманітарні проєкти в Ізмаїлі, звинуватила Український культурний фонд (УКФ) у формалізмі, через який прикордонний край залишається без фінансування.

Дискусія загострилася довкола теми фінансування культури через Український культурний фонд (УКФ). Представники громадськості звернули увагу на те, що відсутність територіальних квот у грантових конкурсах ставить регіональні ініціативи у невигідне становище порівняно із заявками з мегаполісів.

Голова Комітету Микита Потураєв зауважив, що ручне втручання у конкурсні процедури є неприпустимим. Водночас він підтримав необхідність проведення окремої наради за участю Українського культурного фонду та Міністерства культури України щодо порушених проблем.

Під час засідання учасники неодноразово наголошували: мовна політика, історична пам’ять, деколонізація, культура, медіа, релігійне середовище, підтримка національних спільнот та розвиток південних районів не можуть розглядатися ізольовано.

Йдеться про єдину систему формування української ідентичності та стійкості держави.

Серед пропозицій, озвучених під час засідання, — розроблення міжвідомчого плану гуманітарної стійкості півдня України, державної програми розвитку інформаційної інфраструктури прикордонних територій, забезпечення стабільного українського телерадіомовлення, посилення культурної мобільності, підтримка українського контенту та активніша взаємодія центральних органів влади, ОВА, територіальних громад і громадянського суспільства.

Підсумовуючи обговорення, Голова Комітету Микита Потураєв наголосив, що озвучені під час засідання проблеми та пропозиції не мають залишитися лише предметом дискусії. Наступним кроком має стати системна робота над проєктом рішення за підсумками виїзного засідання із систематизацією та опрацюванням пропозицій представників центральної та місцевої влади, державних установ, військових, експертного середовища та громадськості.

Виїзне засідання Комітету стало не лише майданчиком для обговорення проблем Одещини, а й спробою сформувати конкретний порядок подальших дій — від посилення українського мовлення та протидії російській дезінформації до деколонізації, підтримки культури, національних спільнот і зміцнення зв'язків півдня України з усією державою.

Таким чином, результатом роботи Комітету має стати не лише фіксація проблем Одещини, а й формування конкретних кроків для їх розв’язання, визначення напрямів подальшої роботи та відповідних рішень на рівні державних інституцій. Важливо, що ще на початку засідання голова Комітету окреслив саме такий підхід — максимально конкретно визначити проблеми та загрози, а на основі висловлених пропозицій сформувати рекомендації Комітету й сприяти їх практичній реалізації.

Фото: секретаріат Комітету, пресслужба ОВА.