02 вересня 2026, 19:15
Представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич, Тетяна Скрипка, Софія Федина, Юрій Павленко взяли участь у зустрічі, присвяченій депортації, примусовому переміщенню та іншим злочинам росії проти українських дітей.
Зустріч, організована Віцеспікеркою Верховної Ради України Оленою Кондратюк спільно з президентською ініціативою Bring Kids Back UA за участю народних депутатів України, стала майданчиком для координації подальших дій. Йшлося про обмін інформацією, посилення взаємодії та формування єдиного міжнародного голосу України — з однією принциповою метою: повернення кожної української дитини, незаконно вивезеної або примусово переміщеної росією.
За роки повномасштабної війни вже вдалося сформувати потужний парламентський трек міжнародної підтримки України. Резолюції із засудженням депортації українських дітей ухвалили парламенти США, Канади, Франції, Австрії, Польщі, Чехії, Молдови, країн Балтії, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи. ПАРЄ, зокрема, визнала дії росії такими, що мають ознаки геноциду.
Важливим кроком стало й рішення Генеральної Асамблеї ООН у грудні 2025 року. Окрема резолюція ООН вимагає від росії негайного, безпечного та безумовного повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей. Окреме місце у міжнародному реагуванні посідає діяльність Міжнародного кримінального суду, який видав ордери на арешт володимира путіна та Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами у незаконній депортації та примусовому переміщенні українських дітей.
Втім, навіть найважливіші міжнародні рішення не можуть залишатися лише документами. Вони мають перетворюватися на постійний політичний тиск, конкретні дії та результат — повернення дітей додому.
Як повідомив керівник ініціативи Президента Bring Kids Back UA Максим Максимов, у державному реєстрі міститься понад 20 тисяч записів щодо можливої депортації та примусового переміщення дітей. Водночас Україні вже вдалося повернути 2525 дітей. За кожною з цих цифр — окрема дитяча історія, родина і шлях додому. І саме тому робота над поверненням не може зупинятися.
Особливо важливо не дозволити світові звикнути до цієї трагедії. Поки триває війна, міжнародний порядок денний змінюється щодня, а увагу світової спільноти до України дедалі складніше утримувати. Саме тому парламентська дипломатія має залишатися одним із ключових інструментів боротьби за українських дітей.
Такий формат роботи покликаний об’єднати зусилля парламентарів, експертів і представників державних інституцій, аби українська позиція була чіткою та послідовною на кожному міжнародному майданчику. Напрацьовані під час серії експертних зустрічей матеріали народні депутати зможуть використовувати у законодавчій роботі, діяльності парламентських асамблей, груп дружби з іноземними парламентами, а також під час переговорів із міжнародними партнерами.
Адже повернення українських дітей — це не питання, яке можна відкласти «до завершення війни». Поки росія продовжує окупацію українських територій, вона продовжує і політику системного впливу на дітей.
За оцінками, на тимчасово окупованих територіях перебувають понад 1,6 мільйона українських дітей. росія продовжує їхню індоктринацію, намагається позбавити української ідентичності та здійснює мілітаризацію. Тому боротьба за повернення дітей — це водночас боротьба за їхнє право залишатися українцями.
Україна має говорити про це голосно — у парламентах, міжнародних організаціях, на дипломатичних майданчиках і під час кожних переговорів. Бо за кожною дитиною, яку росія намагається стерти з українського життя, стоїть конкретна родина, конкретна історія і право на повернення додому.