Когнітивний фронт: як медіа мають захищати українську ідентичність

Іноді війна не починається з вибуху. Вона починається зі слів, сумнівів, нав'язаних уявлень і непомітної втрати довіри — до інших, до держави, а зрештою й до самого себе.  Саме про цей вимір сучасного протистояння говорили учасники ХІ Форуму «Воєнні медіавиклики», що відбувся у Києві 27–28 червня. Захід, який уже одинадцятий рік поспіль організовує Фундація «Суспільність» за підтримки International Media Support, щоразу порушує нові виклики інформаційної безпеки. Цього року центральною темою стала когнітивна безпека, право українців на власну ідентичність та роль медіа у відстоюванні національних інтересів.

Дискусія вийшла далеко за межі професійної розмови про журналістику. Вона стосувалася того, ким є українці, як вони бачать себе у світі та чому боротьба за свідомість сьогодні не менш важлива, ніж боротьба на полі бою.

Учасники форуму неодноразово наголошували: Росія веде проти України не лише військову, а й тривалу когнітивну війну, яка не припиниться навіть після завершення бойових дій. Її мета — змінити спосіб мислення людей, позбавити їх довіри, історичної пам'яті та відчуття власної цінності.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв запропонував дивитися на когнітивну війну значно ширше, ніж на інформаційне протистояння.

«Когнітивна війна — це метавійна. Вона виходить за межі інформаційної чи культурної війни. Її мета — не лише змінити спосіб мислення людини, а й змінити те, що людина знає про саму себе», — наголосив він.

За словами парламентаря, Росія багато років системно руйнувала довіру українців — один до одного, до власної держави та власних можливостей, використовуючи для цього реальні суспільні проблеми й перетворюючи їх на інструмент маніпуляції. Саме тому, переконаний Микита Потураєв, пошук механізмів захисту від когнітивної війни має стати спільною справою науковців, політиків, журналістів і громадянського суспільства.

Не менш важливий аспект дискусії стосувався майбутнього українських медіа в цифрову епоху. Голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України Євгенія Кравчук звернула увагу, що інформаційний простір сьогодні дедалі більше формується соціальними платформами, а традиційним медіа доводиться шукати нові способи зберегти свою аудиторію, не поступаючись професійними стандартами.

«Нам треба дати відповідь, як медіа мають вижити в цьому цифровому суспільстві за тих правил, які зараз існують», — зазначила вона.

Євгенія Кравчук також поділилася враженнями від міжнародних дискусій, які відбулися під час конференції з відновлення України у Гданську. За її словами, тема інформаційної безпеки вперше стала повноцінною складовою міжнародного порядку денного, а країни НАТО дедалі більше усвідомлюють когнітивний вимір війни як окремий вид сучасної зброї.

Лейтмотивом усіх панельних дискусій стала думка, що право українців на власну ідентичність — це не лише питання культури чи мови. Це питання національної безпеки.

Україну сьогодні дедалі частіше сприймають не як периферію чи «маленьку Росію», а як самостійну державу зі своїм голосом, досвідом і баченням майбутнього. Саме тому українцям важливо розповідати світові власну історію — через культуру, мову, медіа та власні сенси.

Учасники форуму були одностайні: навіть після завершення війни Росія не припинить спроб впливати на українське суспільство. Саме тому країні необхідні сильні незалежні медіа, якісний український культурний продукт, розвиток критичного мислення та глибоке знання власної історії.

Бо стійкість держави починається зі стійкості людей. А боротьба за українську ідентичність триває не лише на фронті, а й у свідомості кожного.

Світлини: Детектор Медіа